Рішення № 88525045, 01.04.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2020 р. № 520/2938/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем, зазначено, що відповідачем протиправно, на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.219 року у справі № 520/5915/19 було проведено перерахунок його пенсії не на підставі прямої дії норми ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а із застосуванням понижуючих коефіцієнтів за Постановою КМ України від 26.06.2019 року № 543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".

По справі відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу, та отримана ним.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.

Згідно ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, правовідносинам, з приводу яких подано позов, передували ті, відносно яких є таке, що набрало законної сили рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.219 року у справі № 520/5915/19,отже, певні обставини в рамках даної справи не підлягають доказуванню.

Так, в рамках справи № 520/5915/19 судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має ІІІ групу інвалідності, внаслідок захворювання, пов`язаного з аварією на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , посвідченням серії НОМЕР_2 , довідкою МСЕК серії ХАР-01 №015256 від 13.09.2001 р.

Відповідно військового квитка НОМЕР_3, ОСОБА_1 , в період з 30.04.1986 р. по 10.06.1986 р. та довідки Краснознаменного київського військового округу від 16.11.1992 р. в період з 02.05.1986 р. по 10.06.1986 р. приймав безпосередню участь в ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у складі своєї військової частини № 83279, а саме виконував роботи в зоні № 3. Доза отриманого опромінення 25 рентген.

08.05.2019 р. позивач звернувся до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області із заявою про перерахунок пенсії та виплату пенсії, обчисливши її в п`ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням проведених виплат з 25.04.2019 року.

Рішенням від 15.05.2019 р. №57 Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області відмовлено ОСОБА_1 в перерахунку пенсії згідно Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2019 року №1-р (ІІ)/2019 справа №3-14/2019 (402/19, 1737/19) у зв`язку з тим, що під час участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС він мав статус військовозобов`язаного.

Вважаючи зазначене вище рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.219 року у справі № 520/5915/19 було задоволено позов ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Суд вирішив: визнати протиправним та скасувати рішення від 15.05.2019 року №57 Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області "Про відмову в перерахунку пенсії згідно Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(ІІ) 2019; зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 25.04.2019 р. перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(ІІ) 2019, справа №3-14/2019(402/19, 1737/19).

Вказане рішення 13.08.2019 року набрало законної сили та 18.09.2019 року видано виконавчий лист.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.12.2019 року по справі № 520/5915/19 було замінено боржника на Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області з заявою від 06.01.2020 року з питання неналежного виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.219 року у справі № 520/5915/19, яке полягає у вчиненні відповідного перерахунку пенсії не за нормою прямої дії ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а за підзаконним актом - Постановою КМ України від 26.06.2019 року № 543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".

На вказану заяву отримав лист від 06.02.2020 року про правомірність обчислення пенсії на підставі Постанови КМ України від 26.06.2019 року № 543 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України".

З зазначеним листом та, враховуючи розпорядження про перерахунок пенсії позивача на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.219 року у справі № 520/5915/19 позивач пов`язував порушення своїх прав, яке полягає в отриманні пенсії у неналежному розмірі, оскільки такий фактично поставлено в залежність від підзаконного нормативного акту, що, на його думку, йде в розріз приписам ч.3 ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та фактично свідчить на користь того, що рішення по справі № 520/5915/19 пенсійним органом не виконано.

Суд вказує, що ключовим аспектом даних спірних правовідносин які розглядаються у справі № 520/2938/2020 є неналежне виконання пенсійним органом рішення у справі № № 520/5915/19.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, урегульовано у статтях 370-391 розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України, якими не передбачено можливості вирішення в порядку позовного провадження вимог особи-позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем.

Згідно із положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, приписами ст. ст. 382, 383 КАС України передбачено декілька видів судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах: зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Суд зауважує, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (ст. 382, ст. 383 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.02.2019 (справа № 806/2143/15), від 03 квітня 2019 року (справа № 820/4261/18), від 09 липня 2019 року (справа №826/17587/18), від 31 липня 2019 року ( справа № 803/688/18).

Суд вказує, що за наслідками аналізу предмету позову у даній справі № 520/2938/2020 вбачається, що такий фактично спрямований на виконання іншого судового рішення - Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.07.219 року у справі № 520/5915/19, яке 13.08.2019 року набрало законної сили та яким було, серед іншого, зобов`язано пенсійний орган провести ОСОБА_1 з 25.04.2019 р. перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності, що настала внаслідок захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до ч.3 ст.59 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 25.04.2019 р. №1-р(ІІ) 2019, справа №3-14/2019(402/19, 1737/19).

Обраний позивачем у цій справі спосіб захисту є одним із способів виконання Рішення Харківського окружного адміністративного суду від від 12.07.219 року у справі № 520/5915/19.

Отже, у спірних відносинах наявні обставини, з якими ст. 382 КАС України пов`язує наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. За вказаних обставин, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Однак, відповідні заяви повинні бути подані в рамках справи № 520/5915/19.

Позивач скористався правом на подання у справі № 520/5915/19 заяви в порядку ст. 382 КАС України та за результатами її розгляду ухвалено відповідне процесуальне рішення - ухвалу від 06.02.2020 року, яка наразі перебуває на апеляційному перегляді. Тобто, є такою, що не набрала законної сили.

Крім того, суд вказує, що позивач не позбавлений права у справі № 520/5915/19 на подачу заяви про встановлення/зміну способу виконання рішення в порядку ст.378 КАС України.

У зв`язку з цим, вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Отже, спір у цій справі № 520/2938/2020 є тотожним, тому, що був предметом розгляду у справі № 520/5915/19 , але виник на стадії виконання судового рішення.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 263, 255, 295, 297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 01 квітня 2020 року.

Суддя Заічко О.В.