Рішення № 88524576, 01.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2020 р. № 400/4665/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача:Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001

про:скасування наказу від 03.04.2019 № 85,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі – позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

скасувати наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (надалі – Управління або відповідач) від 03.04.2018 № 85 «Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт».

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що відповідач не дотримався вимог затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (надалі – Порядок № 553); не довів факту порушення позивачем норм містобудівного законодавства; безпідставно скасував реєстрацію поданого позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд встановив відповідачу строк – п`ятнадцять днів з моменту отримання копії ухвали для подання відзиву та належним чином засвідчених копій документів, пов`язаних з призначенням, проведенням перевірки та оформленням її результатів, а також доказів направлення позивачу повідомлення про прийнятий наказ.

Управління отримало копію ухвали суду 03.01.2020, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. спр. 34).

Відзив та документи на підтвердження правомірності оскаржуваного наказу Управління направило до суду 23.01.2010, тобто після спливу встановленого судом строку.

У відзиві (арк. спр. 39-44) Управління просило відмовити у задоволенні позову, зазначило, що проведеною перевіркою був встановлений факт подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом. Наслідками такого порушення, згідно з абзацом шостим пункту 15 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт» (надалі – Порядок № 466), є скасування органом державного архітектурно-будівельного контролю права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.

Правом подання відповіді на відзив позивач не скористалась.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Як встановлено судом, 11.07.2018 за № МК 061181921706 (арк. спр. 69-70) Управління зареєструвало подане ОСОБА_1 (як замовником) повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єкта, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, - «Реконструкція індивідуального житлового будинку» (надалі – Об`єкт, місце розташування: АДРЕСА_2 ).

18.02.2019 начальник Управління видав наказ № 45 про проведення з 21.02.2019 по 27.02.2019 позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності при будівництві об`єкта «Реконструкція індивідуального житлового будинку» (надалі – Наказ про перевірку, арк. спр. 57). Адреса розташування об`єкта в наказі не зазначена.

На підставі Наказу про перевірку 20.02.2019 головному спеціалісту відділу інспекційної роботи Управління Савенко Юлії Вадимівні було видано «Направлення для проведення планового (позапланового) заходу» № 29, в якому вказано, що предметом перевірки є дотримання суб`єктом містобудування ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил (надалі – Направлення, арк. спр. 58).

27.02.2019 вказана посадова особа Управління, за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, склала акт № 22/2019 (надалі – Акт, арк. спр. 59-64).

У розділі IV Акта вказано, що участь у проведенні заходу державного контролю беруть головний спеціаліст відділу інспекційної роботи Управління Савенко Ю.В. і Царук О.М.

Позивач факт участі у перевірці заперечила.

В Акті відсутні: підписи Царук О.М.; запис про те, що позивач відмовилась від підписання Акта; відмітка про те, що позивач відмовилась від отримання акта.

Проте, в Акті наявний підпис третьої особи, яка брала участь у проведенні заходу державного нагляду (контролю), - «начальника відділу комунального господарства та благоустрою Адміністрації центрального району ОСОБА_2 ».

У Розділі VIII Акта («Опис фактичних обставин та відповідних доказів (письмових, речових, електронних або інших), що підтверджують наявність порушення вимог законодавства») посадова особа Управління вказала таке:

«Виходом на місце встановлено, що за вказаною адресою невідомим особами, які представились найманими робітниками, на місці визначеному у будівельному паспорті для реконструкції індивідуального житлового будинку виконуються будівельні роботи з будівництва будівлі Г-образної форми, каркасного типу невизначеного призначення. На момент виїзду на місце збудований фундамент, каркас 1-го, 2-го поверхів та виконуються роботи з самочинного улаштування монолітного перекриття 3-го поверху. Конфігурація будівлі не відповідає до схемі забудови земельної ділянки вказаної у будівельному паспорті, прямокутна з розмірами у плані 16х11,5, з орієнтованими загальними техніко-економічними показниками житлового будинку загальною площею-297,0м.кв., та кількістю поверхів-2 пов., також порушено мінімально допустимі протипожежні відстані від об`єкта, який проектується (реконструюється), до існуючих будинків і споруд, що було вказано у вимогах до забудови земельної ділянки та зазначено на схемі забудови земельної ділянки у будівельному паспорті. Встановлено, що на момент виходу на місце виконуються роботи з самовільного будівництво 3-го поверху, що не відповідає вимогам ст.27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та повної невідповідності до вимог будівництва по будівельному паспорту».

27.08.20119 посадова особа Управління, яка провела перевірку, направила начальнику Управління службову записку, в якій, з посиланням на виявлені порушення, запропонувала надати доручення відділу дозвільних процедур та аналітичного прогнозування щодо скасування поданого позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт (арк. спр. 66).

03.04.2019 начальник Управління видав наказ № 85 «Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт» (надалі – Наказ, арк. спр. 67). Як вказано у преамбулі Наказу, проведеними контрольними заходами з перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства, державних стандартів, будівельних норм і правил на Об`єкті було встановлено факти порушення ОСОБА_1 вимог чинного містобудівного законодавства. Правовими підставами для скасування реєстрації поданого позивачем повідомлення про початок виконання будівельних робіт у Наказі зазначені частина друга статті 391 Закону України від 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (надалі – Закону № 3038) та пункт 15 Порядку № 466.

Управління надало суду копію адресованого позивачу листа від 03.04.2019 № 181/22.03-06, яким ОСОБА_1 була повідомлена про Наказ (арк. спр. 68), проте доказів направлення цього листа відповідач не надав.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Відповідно до частини другої статті 391 Закону № 3038, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Аналогічні норми закріплені в абзаці шостому пункту 15 Порядку № 466.

Таким чином, виявлення фактів, наявність яких має своїм наслідком скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт, є результатом проведення органом державного архітектурно-будівельного контролю відповідного заходу.

Як вказано у статті 41 Закону № 3038, державний архітектурно-будівельний контроль – це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:

1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців х дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта;

4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Аналогічні норми містяться у пункті 7 Порядку № 553.

У Наказі про перевірку та у Направленні вказано, що перевірка здійснюється на підставі «звернення вх.№1645/22.01-18 від 08.06.2018».

Таким чином, відповідач мав намір провести перевірку позивача на підставі пункту 6 частини першої статті 41 Закону № 3038 та абзацу восьмого пункту 7 Порядку № 553.

Доказів наявності відповідного звернення Управління не надало, тому суд визнав, що відповідач не довів наявність законних підстав для проведення перевірки.

Як свідчать додані Управлінням до відзиву докази, відповідно до наказу від 25.01.2019 № 30 «Про проведення позапланової перевірки» (арк. спр. 45), згідно з «Направленням на проведення планового (позапланового) заходу» від 25.01.2019 № 14 (арк. спр. 46), головний спеціаліст відділу інспекційної роботи Управління Савенко Ю.В. провела в період з 01.02.2019 по 12.02.2019 позапланову перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на Об`єкті, результати якої оформила актом від 11.02.2019 № 09/2019 (арк. спр. 50-55). Підставою для цієї перевірки також було «звернення вх.№1645/22.01-18 від 08.06.2018».

Частиною першою статті 41 Закону № 3038 встановлено, що повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об`єкта будівництва чи суб`єктів містобудування, забороняється.

З урахуванням цього, суд визнав, що проведення перевірки, за результатами якої був виданий оскаржуваний Наказ, є порушенням статті 41 Закону № 3038.

Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 2 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі – Закон № 877), для відповідача є обов`язковим дотримання, зокрема, статті 3, частини третьої статті 6, статті 10 Закону № 877.

Так, статтею 3 Закону № 877 встановлені основні принципи державного контролю, до яких, в тому числі, віднесені: гарантування прав та законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивність та неупередженість здійснення державного нагляду (контролю); здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю).

Частиною третьою статті 6 Закону № 877 передбачено, що суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Відповідно до статті 10 Закону № 877, суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: бути поінформованим про свої права та обов`язки; вимагати від посадових осіб органу державного нагляду (контролю) додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного нагляду (контролю) службового посвідчення та посвідчення (направлення) і одержувати копію посвідчення (направлення) на проведення планового або позапланового заходу; не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного нагляду (контролю), якщо, зокрема, державний нагляд (контроль) здійснюється з порушенням передбачених законом вимог щодо періодичності проведення таких заходів, посадова особа органу державного нагляду (контролю) не надала копії документів, передбачених цим Законом або якщо надані документи не відповідають вимогам цього Закону; бути присутнім під час здійснення заходів державного нагляду (контролю), залучати під час здійснення таких заходів третіх осіб; одержувати та ознайомлюватися з актами державного нагляду (контролю); надавати органу державного нагляду (контролю) в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта.

Пунктом 9 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва У разі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, щодо якого неможливо встановити суб`єкта містобудування, який будує чи збудував такий об`єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу внутрішніх справ для встановлення особи суб`єкта містобудування.

Таким чином, єдиний випадок, коли Порядком № 553 допускається проведення перевірки за відсутності суб`єкта містобудування (його представника), - це перевірка на підставі виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, за умови неможливості встановлення відповідного суб`єкта містобудування. У цій ситуації проведення перевірки є законним, якщо до неї були залучені представники органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції.

В даному випадку підставою для перевірки ОСОБА_1 було не виявлення факту самочинного будівництва об`єкта, а звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Отже, відповідач мав право провести перевірку лише у присутності ОСОБА_1 .

Відповідач не спростував твердження позивача про те, що перевірку було проведено за її відсутності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 41 Закону № 3038, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт;

Аналогічні норми містяться у пункті 17 Порядку № 553. Крім того, у пункті 17 Порядку № 553 вказано, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол.

Проте, відповідач не надав суду доказів того, що одночасно с Актом були видані приписи та/або складені протоколи.

З урахуванням наведеного, суд дійшов таких висновків:

1. Відповідач не довів наявність законних підстав для перевірки позивача.

2. Управління провело повторну позапланову перевірку, що заборонено статтею 41 Закону № 3038.

3. Перевірку було здійснено за відсутності ОСОБА_1 , що не відповідає Закону № 877 та Порядку № 553.

4. Відсутність відповідних приписів та протоколів ставить під сумнів факт виявлення відповідачем в діях позивача порушень містобудівного законодавства.

За таких обставин суд визнав, що Акт не є допустимим, достовірним та достатнім доказом, що свідчить про наявність обставин, які дають право відповідачу скасувати реєстрацію поданого позивачем повідомлення.

З мотивів, що викладені вище, суд дійшов висновку про протиправність Наказу та про задоволення позовних вимог.

Судові витрати (сплачена позивачем сума судового збору), відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Управління.

Керуючись статтями 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 41256954) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 41256954) від 03.04.2019 № 85 «Про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт».

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 41256954) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) судовий збір у сумі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна