Ухвала суду № 88524561, 27.03.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у скасуванні заходів забезпечення позову)

27 березня 2020 року м. Житомир справа № 240/2/20

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шуляк Л.А.,

секретар судового засідання Скорик С.В.,

за участю: представника ДП "Житомирський лікеро-горілчаний завод" - Христюка І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про скасування заходів забезпечення позову у адміністративній справі за позовом Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" до Офісу великих платників податків Державної податкової служби про скасування рішення,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просив вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення керівника Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 28.02.2020 №1 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод".

Ухвалою від 06 березня 2020 року задоволено заяву Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про забезпечення позову та вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Рішення керівника Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 28.02.2020 №1 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод".

Через відділ документального забезпечення суду 24 березня 2020 року від Офісу великих платників податків Державної податкової служби надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову. В обґрунтування якого зазначено, що при прийняті ухвали про забезпечення позову від 06.03.2020 судом не було взято до уваги, що наведені заявником у клопотанні підстави необхідності вжиття заходів забезпечення адміністративного позову є необґрунтованими. Зокрема, зазначено, що заявником в клопотання зазначено, що в нього відсутній борг, однак згідно інтегрованої картки ДП "Житомирський Лікеро - Горілчаний Завод" з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів борг обліковується ще з 2019 року, станом на 11.03.2020 є заборгованість в сумі 6 266 295,77 грн. Вищенаведене може трактуватись, як вирішення спірних правовідносин по суті, що не відповідає призначенню правового інституту забезпечення адміністративного позову.

А тому, з огляду на все викладене просить скасувати заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суд зазначає, що заходи забезпечення позову скасовуються судом, який їх застосував, якщо відпали підстави, з якими закон пов`язує можливість застосування таких заходів.

Розгляд клопотання про скасування заходів забезпечення позову призначено на 27 березня 2020 року об 11:00.

На офіційну електронну адресу суду 25 березня 2020 року від представника Офісу великих платників податків Державної податкової служби надійшло клопотання про відкладення розгляду клопотання, у зв`язку із запровадження в Україні карантину в період з 12 березня по 3 квітня 2020 року через спалах у світі коронавірусу.

В судове засідання з`явився представник Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод", проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову заперечував в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод", дослідивши матеріали заяви, вважає за необхідне зазначити наступне.

Безспірно, у відповідності до положень ч.1 ст.157 КАС України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Згідно з ч. 8 ст. 157 КАС України визначено підстави за яких судом скасовуються заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову.

З аналізу вказаних норм, які регулюють інститут забезпечення адміністративного позову слідує, що скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів. Тобто, таке клопотання має бути вмотивованим обставинами, що засвідчують припинення підстав, якими було зумовлене постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Отже, скасування заходів забезпечення позову можливе коли відпаде потреба в ньому або в забезпеченні позову взагалі, або відпадуть підстави, які зумовили вжиття судом таких заходів.

Натомість, позиція представника відповідача зводиться до фактичної незгоди з ухвалою про вжиття заходів забезпечення позову, як такої, яка на думку представника, є вирішенням спору по суті.

Всупереч вимогам ст.157 КАС України клопотання представника Офісу великих платників податків Державної податкової служби не містить жодних доказів того, що змінились або відпали обставини, що слугували підставою для вжиття таких заходів.

Крім того суд зазначає, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

Обрання судом саме такого способу забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваного рішення відповідача, повністю узгоджується з приписами частини 2 статті 151 КАС України, та є співмірним із заявленими позовними вимогами позивача і відповідає меті інституту забезпечення адміністративного позову. При цьому вжиття таких заходів не зумовило фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Таким чином, надаючи оцінку викладеним у клопотанні про скасування заходів забезпечення позову обставинам, суд враховує ефективність застосованого способу забезпечення позову для можливого запобігання порушенню або припиненню порушення прав, свобод чи інтересів позивача у майбутньому та співмірність застосованого заходу забезпечення позову з позовними вимогами та інтересами інших учасників справи. Вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову та для забезпечення збалансованості інтересів сторін.

Всупереч викладеному представником відповідача не наведено обґрунтування та не надано суду доказів на підтвердження факту зміни обставин, які слугували підставою для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, як і не зазначено будь-яких нових обставин, які можуть слугувати підставами для скасування заходів забезпечення позову.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до Комп`ютеризованої системи ДСС встановлено, що Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" звернулось до суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення №1 від 28.02.2020 Офісу великих платників податків Державної податкової служби про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод"; визнати протиправним та скасувати рішення №1 від 02.03.2020 Офісу великих платників податків Державної податкової служби про стягнення готівки у рахунок погашення податкового боргу Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" (справа №240/3891/20).

А тому, з огляду на викладене, правомірність Рішення керівника Офісу великих платників податків Державної податкової служби від 28.02.2020 №1 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" підлягає дослідженню лише під час судового розгляду адміністративної справи №240/3891/20, тому суд вважає, що заходи забезпечення адміністративного позову, викладені в ухвалі Житомирського окружного адміністративного суду від 06.03.2020, не зумовлюють фактичного вирішення спору, а спрямовані на збереження існуючого становища до розгляду справи № 240/3891/20 по суті.

Також, як зазначив представник Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" рішенням №1 від 28.02.2020 відповідачем відповідно до п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків платника.

Пунктом 95.5 ст.95 Податкового кодексу України визначено, що вилучені відповідно до цієї статті готівкові кошти вносяться посадовою особою контролюючого органу до банку в день їх стягнення для перерахування до відповідного бюджету чи державного цільового фонду в рахунок погашення податкового боргу платника податків. У разі неможливості внесення зазначених коштів протягом того самого дня їх необхідно внести в банк наступного робочого дня. Забезпечення збереження зазначених коштів до моменту їх внесення в банк здійснюється відповідним контролюючим органом. У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань. У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Представник Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" не заперечував факту наявності боргу підприємства, водночас наголосив, що по даній заборгованості у підприємства не сплив 90-денний строк його сплати, а тому були відсутні підстави, встановлені п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України, для прийняття оспорюваного рішення, у зв`язку з чим і подано позов до суду.

Також суд враховує, що рішення керівника Офісу великих платників податків Державної податкової служби №1 від 28.02.2020 підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи. Тобто, податковим органом на підставі оспорюваного рішення розпочато списання коштів (інкасове доручення від 02.03.2020, а.с.5), тоді як зазначалось, правомірність даного рішення є предметом судового розгляду у справі № 240/3891/20.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що наведені заявником обґрунтування не спростовують обставин, встановлення яких зумовило необхідність вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись статтями 155, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у скасуванні заходів забезпечення позову.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали складено 01.04.2020

Суддя Л.А.Шуляк