Ухвала суду № 88524061, 30.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

30 березня 2020 року Справа № 333/6305/19 Провадження №ПР/280/7/20 м.Запоріжжя

Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Батрак І.В., розглянувши матеріали адміністративної справи за скаргою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до заступника начальника Комунарського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області Андрюхіна Костянтина (69059, м. Запоріжжя, вул. Європейська, 16)

про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя із скаргою на неправомірні дії заступника начальника Комунарського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області Андрюхіна Костянтина, в якій просить скасувати постанову про відмову у погодженні на виїзд з України засудженої особи, винесеної у відношенні ОСОБА_1 30.09.2019 заступником начальника Комунарського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області Костянтином Андрюхіним та затвердженої начальником Комунарського РВ філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області майором внутрішньої служби Мариною Романенко та зобов`язати останнього погодити відповідно до ст. 34 КВК України тимчасовий виїзд за межі України.

Ухвалою судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 06.11.2019 адміністративну справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії заступника начальника Комунарського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області Андрюхіна Костянтина передано за підсудністю до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою суду від 09.12.2019 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України.

Проте, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 26.02.2020 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 09.12.2019 скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

25 березня 2020 року на адресу Запорізького окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи №333/6305/19.

За приписами ч. 1 ст. 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута цим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

Відповідно до ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.160, 161, 172 КАС України.

У відповідності до п. 2 ч. 5 ст.160 КАС України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена така форма звернення до адміністративного суду як скарга на неправомірні дії посадової особи, єдиною формою звернення до адміністративного суду є позовна заява (адміністративний позов). Позивачем не додержані вимоги ст. 160 КАС України в частині додержання форми звернення до адміністративного суду – скарга замість позову.

До того ж, позивачем невірно визначено процесуальний статус осіб, які беруть участь у справі, а саме зазначено оскаржувач (заявник), проте за приписами ч.1 ст. 42 КАС України учасниками справи є сторони (позивач та відповідач), треті особи.

Крім того, у скарзі відсутня інформація про реєстраційний номер облікової картки платника податків та адресу електронної пошти за його наявності у заявника.

Також у позові відсутня інформація про код ЄДРПОУ, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача. Також, позивачем не зауважено про відсутність у нього такої інформації.

У відповідності до вимог п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

У відповідності до ст. 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До позову додані не засвідчені належним чином копії письмових доказів. Крім того, у позовній заяві не зазначено про наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

На вимогу п. 11 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

У позовній заяві відсутнє таке підтвердження.

У відповідності до ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Проте, в матеріалах справи відсутні оригінал скарги та додані до неї документи, а також її копії та копії всіх документів, що приєднано позивачем до скарги відповідно до кількості учасників справи, що позбавляє суд можливості направлення вказаних документів на їх адресу.

Частиною 3 ст. 161 КАС України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, відповідно до приписів пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою – 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 1 921,00 грн.

У прохальній частині адміністративного позову позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору. На обґрунтування вказаного клопотання зазначає, що він на даний час ніде не працює, не має свого житла, не має ніяких доходів і знаходиться на утриманні дружини.

Щодо клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, суддя зазначає наступне.

Суд, за правилами ч.1 ст.133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд вважає за необхідне зауважити, що судові витрати – це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

У зв`язку із цим, при здійсненні правосуддя в адміністративних справах суди повинні вирішувати питання, пов`язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до ст.133 КАС України, Закону України «Про судовий збір», а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.

З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи з податкового органу (центру зайнятості), про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.133 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

З урахуванням вимог ст.133 КАС України, суд не вправі вчиняти дії, про які йдеться у ст.8 Закону України «Про судовий збір», з власної ініціативи.

Суддя зазначає, що позивачем до адміністративного позову не надано жодних належних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану позивача, а також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору, що зумовлює відсутність підстав для звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 123, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до заступника начальника Комунарського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Запорізькій області Андрюхіна Костянтина про скасування постанови та зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху.

Недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання: позовної заяви, оформленої у відповідності до приписів ст. 160-161 КАС України, із уточненням процесуального статусу учасників справи, із зазначенням інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків та адреси електронної пошти позивача за наявності, коду ЄДРПОУ, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача; зазначенням інформації про наявність оригіналів письмових доказів; копії уточненої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи; належним чином завірені копії документів, доданих до позовної заяви у кількості екземплярів відповідно до кількості учасників справи; власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, оригіналу документу про сплату судового збору в розмірі 1 921,00 грн., оформленого відповідно до вимог законодавства шляхом перерахування коштів через установи банків чи відділення зв`язку на наступний розрахунковий рахунок: отримувач коштів УК у Дніпр.р-ні м.Зап./Дніпр./22030101, код отримувача 38025423, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача UA678999980313171206084008006, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу «*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Запорізький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа)» або шляхом подання до суду заяви про звільнення/відстрочення сплати судового збору, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, із відповідними доказами неможливості сплатити судовий збір.

Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 10 календарних днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя І.В.Батрак