Ухвала суду № 88523668, 31.03.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

31 березня 2020 р. Справа №200/3356/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, в якому просить суд:

- визнати дії Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо відмови у продовжені виплати державної допомоги тимчасово переміщеним особам на компенсацію оренди житла незаконними,

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради повторно розглянути заяву про продовження виплати державної допомоги тимчасово переміщеним особам на компенсацію оренди житла з урахуванням висновку суду.

Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Вивчивши матеріали позовної заяви, суд доходить висновку про те, що дана позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог статей 160, 161 КАС України з огляду на наступне.

За пунктом 3 частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом віднесено до принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах, зміст якого розкриває стаття 10 цього Кодексу, частинами 1, 2 якої встановлено, що усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

За приписами пункту 4 частини п`ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Суд звертає увагу на те, що зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

Нормами цієї ж статті Кодексу визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

З аналізу наведеної правової норми вбачається, що Кодексом адміністративного судочинства України встановлено способи захисту порушених прав осіб, що звертаються до суду з позовом.

Зміст позовних вимог впливає на з`ясування наявності підстав або перешкод для відкриття провадження у справі.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого (якої саме позовної вимоги) він має надавати таку заяву по суті справи.

Тобто, предмет позову має бути визначений чітко та конкретизовано в прохальній частині позовної заяви.

Отже, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки саме він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні висновки, викладені у постанові Верховного суду від 31.10.2018 року по справі №826/16958/17.

У своїх позовних вимогах, позивач просить суд зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву про продовження виплати державної допомоги тимчасово переміщеним особам на компенсацію оренди житла, не зазначаючи при цьому дату заяви, з якою позивач зверталась до відповідача за призначенням вищезазначеної допомоги.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України, у позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до вимог статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

У позовній заяві, позивач зазначає, що знаходиться на обліку в Управлінні соціального захисту населення Костянтинівської міської ради як внутрішньо переміщена особа та отримувач державної соціальної допомоги на дочку як особу з інвалідністю.

Факт внутрішнього переміщення, згідно положень статті 4 Закону № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Разом з цим, до позовної заяви позивачем не надано копії довідок про взяття на облік її та доньки як внутрішньо переміщених осіб.

Також, позивачем не додано до позовної заяви доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме, що позивач перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Костянтинівської міської ради як отримувач державної соціальної допомоги, доказів звернення до управління з заявою про продовження зазначеної виплати.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.21 Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" від 20.11.2012 р. № 5492-VІ (далі-Закон № 5492) паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.

Частиною 7 ст.21 Закону №5492 встановлено, що до паспорта громадянина України вноситься така інформація: назва держави; назва документа; ім`я особи; стать; громадянство; дата народження; унікальний номер запису в Реєстрі; номер документа; дата закінчення строку дії документа; дата видачі документа; уповноважений суб`єкт, що видав документ (код); місце народження; відцифрований образ обличчя особи; відцифрований підпис особи; податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган). У разі наявності повідомлення про відмову від реєстраційного номера облікової картки платника податків проставляється слово "відмова".

Позивачем в переліку документів до позову зазначено: копія паспорту позивача, свідоцтво про народження та довідки МСЕК - 2 екземпляри.

При цьому, суд зазначає, що позивачем додано до матеріалів справи лише першу сторінку паспорту громадянина України, інші сторінки паспорту з зазначенням дати видачі паспорту, ким виданий паспорт та місце реєстрації до позовної заяви не надані.

Окрім того, до матеріалів справи позивачем не додано належним чином завіреної копії довідки присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб).

Суд звертає увагу позивача на те, що обов`язок збирати та подавати докази покладається на учасників справи. Якщо доказ не може бути поданий з об`єктивних причин, учасник справи має про це письмово повідомити та надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з зазначенням в прохальній частині дати заяви, з якою позивач зверталась до відповідача за продовженням виплати державної допомоги тимчасово переміщеним особам на компенсацію оренди житла, належним чином засвідчених копій довідок внутрішньо переміщених осіб позивача та її доньки, доказів в обґрунтування позовних вимог, належним чином засвідченої копії паспорту громадянина України (сторінки паспорту з зазначенням дати видачі паспорту, ким виданий паспорт та місце реєстрації позивача), належним чином засвідченої копії довідки присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб).

Крім того суд зазначає, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина 1 статті 2 КАС України).

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами є основними засадами (принципами) адміністративного судочинства.

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (стаття 44 КАС України).

Згідно статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Керуючись статями 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання до суду уточненої позовної заяви з зазначенням в прохальній частині дати заяви, з якою позивач зверталась до відповідача за продовженням виплати державної допомоги тимчасово переміщеним особам на компенсацію оренди житла, належним чином засвідчених копій довідок внутрішньо переміщених осіб позивача та її доньки, доказів в обґрунтування позовних вимог, належним чином засвідченої копії паспорту громадянина України (сторінки паспорту з зазначенням дати видачі паспорту, ким виданий паспорт та місце реєстрації позивача), належним чином засвідченої копії довідки присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб).

У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде вважатись неподаною і буде повернута позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає та відповідно до частини 2 статті 256 КАСУ набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя П.В. Кочанова