Рішення № 88523615, 01.04.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року Справа № 804/1948/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Державної установи «Жовтоводська виправна колонія (№26)» (правонаступник - Жовтоводської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26)) про стягнення 2288,35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21.03.2017р. П`ятихатське об`єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулося з адміністративним позовом до Жовтоводської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26) та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень-лютий 2017 року у сумі 2288,35 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що Жовтоводська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26) з 17.06.1996р. перебуває на обліку у позивача та має заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а»-«з» ст.13 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” по Списку №2 за січень-лютий 2017р. у сумі 2288,35 грн. Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено Інструкцією про порядок ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженою Постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. №21-2, згідно якої підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену суму відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Проте, станом на 28.02.2017р. в рахунок погашення заборгованості кошти від відповідача не надходили. У зв`язку з тим, що в добровільному порядку відповідач заборгованості не погашає, позивач просить стягнути зазначену суму боргу з відповідача у судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2017р. у справі №804/1948/17 у задоволенні адміністративного позову П`ятихатського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області було відмовлено (а.с.34-35).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017р. у справі №804/1948/17 постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2017р. було залишено без змін (а.с.75-76).

Постановою Верховного Суду від 18.12.2019р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.05.2017р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2017р. по справі №804/1948/17 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (а.с.113-120).

Ухвалою суду від 03.02.2020р. дану справу було прийнято до свого провадження суддею Конєвою С.О., замінено позивача у цій справі з П`ятихатського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України Дніпропетровської області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано, зокрема, відповідача - надати суду відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України; надати суду докази оскарження вищенаведених розрахунків (які є актами індивідуальної дії) у встановленому законодавством порядку згідно до вимог ст.ст. 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.132-133).

28.02.2020р., на виконання вимог вказаної ухвали суду, від відповідача засобами поштового зв`язку на адресу суду надійшли заперечення на позов, у яких останній просив відмовити у позовній заяві посилаючись на те, що судам попередніх інстанцій були надані довідки про заробітну плату ОСОБА_1 від 02.02.2015р. №20, 21, 22 та 23, в яких відображено утримання та необхідні відрахування з його заробітку для до відповідних органів, у тому числі і до Пенсійного фонду України. Окрім того, відповідач вважає, що позов подано до неналежного відповідача, так як з 15.12.2016р. змінилася назва юридичної особи відповідача – Державна установа «Жовтоводська виправна колонія (№26)» (а.с.151).

Так, згідно наявних в матеріалах справи копії наказу Міністерства юстиції України №3679/16/5 від 15.12.2016р. (а.с.18) державна установа Жовтоводська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26) перейменована у державну установу Жовтоводська виправна колонія (№26), що також підтверджується і наявними в матеріалах справи копіями Положення про державну установу «Жовтоводська виправна колонія (№26)» та виписки з ЄДРПОУ станом на 16.01.2017р., наявними у справі (а.с.19-24).

За викладеного, у зв`язку із перейменуванням відповідача у цій справі - державної установи «Жовтоводська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26)» у Державну установу «Жовтоводська виправна колонія (№26)», суд вважає за можливе замінити відповідача у цій справі Жовтоводську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26) належним відповідачем є – Державна установа «Жовтоводська виправна колонія (№26)» на підставі ст.ст. 48, 52 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заміна сторони правонаступником можлива на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно до ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідно до ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 01.04.2020р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при розгляді справи за відсутності учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, проаналізувавши норми чинного законодавства України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення спору у сукупності з наданими доказами, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позовних вимог позивача повністю, виходячи з наступного.

Із наданих суду документів судом встановлено, що Жовтоводська виправна колонія (№26) (Жовтоводська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26) з 17.06.1996р. зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , та є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією Виписки з ЄДРПОУ (а.с.24).

З 23.07.1984р. по 21.01.1998р. та з 17.04.2000р. по 25.01.2005р. в Жовтоводській виправній колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26) працював ОСОБА_1 , про що останньому були надані довідки №26/16-137 від 29.04.2015р. та №26/16-75 від 03.03.2015р. на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній щодо пільгового стажу роботи ОСОБА_1 , які підписані, зокрема, начальником установи – начальником арештного дому Жовтоводської виправної колонії управління ДПтС України у Дніпропетровській області (№26) полковником внутрішньої служби О.О. Ісаєвим (а.с.49,50,95,96).

На підставі наведених вище довідок ОСОБА_1 з 28.02.2015р. була призначена пільгова пенсія за Списком №2 (а.с.139).

Факт того, що ОСОБА_1 працював саме в Жовтоводській виправній колонії управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (№26) був встановлений, зокрема, і постановами Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2015р. у справі №804/10835/15 (набрала законної сили – 24.02.2016р.), від 03.06.2016р. у справі №804/687/16 (набрала законної сили - ) та від 01.11.2017р. у справі №804/4788/17 (набрала законної сили – 10.01.2018р.) та не підлягає доказуванню при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом згідно до вимог ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, встановлені факти за вищенаведеними судовими рішеннями, які є обов`язковими у тому числі і для відповідача згідно ст.129-1 Конституції України свідчать про те, що обов`язок щодо покриття витрат на виплату і доставку пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_1 за Списком №2, визначений ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІV покладено саме на відповідача.

Так, відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. № 1058-ІV (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, ради та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно цього Закону.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. за №64/8663 (далі – Інструкція №21-1).

Визначення сум до відшкодування, формування розрахунків фактичних витрат здійснюється органами Фонду. При цьому, не відбувається щомісячного узгодження сум до відшкодування. Розрахунок надсилається раз на рік, до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У відповідності до норм глави 6 Інструкції №21-1 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у розмірі 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

У разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Так, на виконання вимог вищенаведеної Інструкції №21-1, позивачем на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2, а саме:

- з 2017 року №300/06/46 від 11.01.2017р., який було отримано відповідачем 17.01.2017р.;

- з лютого 2017 року №1286/06/46 від 09.02.2017р., який було отримано відповідачем 28.02.2017р., що підтверджується копіями відповідних розрахунків, листів про їх направлення та копіями поштових повідомлень про отримання наведених розрахунків, наявними у справі (а.с.140-146).

Відповідач у встановлені строки не сплатив кошти, призначені на покриття витрат на виплату і доставку пенсій застрахованій особі ( ОСОБА_1 ), яка працювала на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 2, таких доказів суду не надано.

Згідно наданої позивачем довідки-розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (за списком №2) по Державній установі «Жовтоводська виправна колонія (№26)» за січень-лютий 2017 року, відповідач має заборгованість перед Пенсійним фондом України за січень-лютий 2017 року по Списку №2 в сумі 2288,35 грн. (а.с.139).

Факт виплати позивачем пільгової пенсії ОСОБА_1 за вказаний вище період по Списку №2 підтверджується копією довідки про розмір нарахованої та фактично виплаченої пенсії, яка наявна в матеріалах справи (а.с.154).

У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Між тим, відповідачем жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили про правомірність не відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій застрахованій особі ОСОБА_1 , який працював на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №2 або добровільне відшкодування таких витрат суду надано не було з урахуванням вимог ст.ст. 72-76 Кодексу адміністративного судочинства України.

Є необґрунтованими та відхиляються судом посилання відповідача на те, що судам попередніх інстанцій були надані довідки про заробітну плату ОСОБА_1 від 02.02.2015р. №20, 21, 22 та 23, в яких відображено утримання та необхідні відрахування з його заробітку до відповідних органів, у тому числі і до Пенсійного фонду України, оскільки наведені довідки не містять інформації щодо відшкодування відповідачем витрат на виплату та доставку ОСОБА_1 пільгової пенсії за Списком №2 за січень-лютий 2017 року відповідно до ст.73 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.27-30).

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Також, судом враховується і те, що розрахунок органів Пенсійного фонду України фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій є узгодженим з моменту його отримання відповідачем і обов`язковим для виконання. Розрахунок є актом індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень.

Відповідачем, на вимогу ухвали суду від 03.02.2020р., доказів оскарження вищенаведених отриманих ним розрахунків (які є актами індивідуальної дії) у встановленому законодавством порядку суду надано не було, а тому такі розрахунки є узгодженими, обов`язковими для виконання відповідачем та підлягають сплаті.

Відповідна правова позиція також узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у його постанові від 28.11.2019р. у справі №460/3113/18, яка є обов`язковою для застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За викладених обставин, підстави для відшкодування з відповідача витрат позивача понесених по сплаті судового збору у адміністративного суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Державної установи «Жовтоводська виправна колонія (№26)» (правонаступник - Жовтоводської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області (№26)) про стягнення 2288,35 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Державної установи «Жовтоводська виправна колонія (№26)» (52201, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, пров. Дальній, буд.11, код ЄДРПОУ 08562950) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) – заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за січень-лютий 2017 року у сумі 2288,35 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят вісім гривень 35 коп.).

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України та у порядку, встановленому п.п.15.1 п.15 Розділу VІІ Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва