Постанова № 88523186, 27.03.2020, Миронівський районний суд Київської області

27.03.2020 Єдиний унікальний № 371/287/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року м. Миронівка

ЄУН 371/287/20

Провадження № 3/371/98/20

Суддя Миронівського районного суду Київської області Капшук Л.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, порушену відносно ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у будинку під номером АДРЕСА_1 , є ФОП ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ,

за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

22 березня 2020 року о 19 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , будучи фізичною особою-підприємцем, допустила порушення вимог п.п. 2 п. 3 Постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 року, оскільки не припинила роботу магазину-кафе «Вербиченька», розташованого по вулиці Преображенська, 64 села Потік Миронівського району Київської області та здійснювала прийом відвідувачів у ньому, у період карантину.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 викладені у протоколі про адміністративне правопорушення факти підтвердила, вину у вчиненні правопорушення визнала, у вчиненому розкаялася, просила надати їй можливість сплатити штраф після закінчення карантину та розстрочити сплату рівними платежами.

У відповідності до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Таким чином, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно належно з`ясувати: чи було вчинене таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У статті 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 6 квітня 2000 року визначено, що карантин – це адміністративні та медико –санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.

Згідно ст. 29 Закону карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Згідно з п.п. 3 п. 2 Постанови забороняється до 24 квітня 2020 року робота суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім:

торгівлі продуктами харчування, пальним, засобами гігієни, лікарськими засобами та виробами медичного призначення, ветеринарними препаратами, кормами, пестицидами та агрохімікатами, насінням і садивним матеріалом, засобами зв`язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;

провадження банківської та страхової діяльності, а також медичної практики, ветеринарної практики, діяльності автозаправних комплексів, діяльності з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, технічного обслуговування реєстраторів розрахункових операцій, діяльності з ремонту комп`ютерів, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об`єктів поштового зв`язку за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів;

торговельної діяльності та діяльності з надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень за умови забезпечення відповідного персоналу засобами індивідуального захисту, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Відповідно до ст. 41 «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 6 квітня 2000 року, особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.

Законом України № 530-1Х від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню короновірусної хвороби (COVID-19 )» внесені зміни до КУпАП, який доповнено ст. 44-3, якою передбачена адміністративна відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.

ОСОБА_1 порушила правила щодо карантину людей.

Пояснення ОСОБА_1 та зібрані у справі матеріали підтверджують те, що вона свідомо, допускаючи незаконність своїх дій у період карантину, запровадження якого є загальновідомим й підтверджено публікацією постанови вищого органу виконавчої влади в офіційному виданні, не виконала заборону по зупиненню роботи магазину-кафе у період карантину, усвідомлювала суспільно шкідливий характер своєї діяльності, тобто діяла з прямим умислом, вчиняючи зазначений проступок, який є закінченим з моменту фактичного порушення установленої карантинної заборони.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення підтверджується письмовими матеріалами справи: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 579927 від 22 березня 2020 року, письмових пояснень ОСОБА_1 від 22 березня 2020 року, Витягу з реєстру платників єдиного податку № 2010153400071 від 28 лютого 2020 року, відеозаписом СD-R диску та поясненнями правопорушника, наданими в судовому засіданні.

Відповідальність за вказане правопорушення настає за ст. 44-3 КУпАП.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, що підтверджується даними Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Фізична особа-підприємець може бути визнана службовою особою (посадовою особою) лише тоді, коли вона на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння їй в провадженні підприємницької діяльності.

Відповідних доказів, що ОСОБА_1 на умовах трудового договору наймає працівників для сприяння їй в провадженні підприємницької діяльності, суду не надано, тому вона повинна відповідати за дане адміністративне правопорушення як фізична особа, яка повинна була прийняти заходи щодо повного та безумовного виконання вимог постанови КМУ № 211 від 11 березня 2020 року.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом’якшує відповідальність порушника, є щире розкаяння у вчиненому.

Обставин, що обтяжують відповідальність правопорушника, не встановлено.

Враховуючи обставини справи, характер вчиненого правопорушення, яке є істотним порушенням карантинних заходів, особу порушника, ступінь її вини у формі прямого умислу, наявність обставин, які пом`якшують відповідальність, та відсутність обставин, які обтяжують відповідальність, з метою недопущення подібних правопорушень у майбутньому та для перевиховання, вважаю, що до неї необхідно застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячінеоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Такий вид стягнення зможе здійснити виховний вплив на правопорушника та попередити скоєння протиправних дій у майбутньому.

Згідно правил ч. 2 ст. 301 КУпАП відстрочка виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу (за винятком стягнення штрафу на місці вчинення адміністративного правопорушення) здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

Вказана норма закону та клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є підставою для відстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу до закінчення карантину , оскільки розмір накладеного судом стягнення є достатньо значним в грошовому еквіваленті для його одноразового погашення.

На підставі ч. 1 ст. 303 КУпАП у разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.

У відповідності до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 44-3, 245, 280, 284 ч. 1, 301, 303 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 піддати адміністративному стягненню за ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.

Відстрочити виконання постанови про сплату ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000 гривень до закінчення карантину.

Розстрочити виконання постанови про сплату ОСОБА_1 штрафу, встановивши сплату рівними щомісячними платежами в розмірі 3400 гривень на строк п`ять календарних місяців (починаючи сплату з місяця, наступного після закінчення карантину).

Перебіг строку давності виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді штрафу зупинити до закінчення строку відстрочки.

Зобов`язати ОСОБА_1 повідомляти суд про сплату відповідної частини штрафу, шляхом пред`явлення відповідного документу (квитанції).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 420 гривень 40 копійок судового збору.

Штраф підлягає сплаті на рахунок ГУК у Київ. обл./м.Київ/21081100, номер рахунку UA 638999980313090106000010424, код ЄДРПОУ 37870277, МФО 899998.

Судовий збір підлягає сплаті на рахунок ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, номер рахунку UА908999980313111256000026001, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Миронівський районний суд Київської області протягом десятиденного строку з дня винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги

Суддя підпис Л.О. Капшук

Згідно з оригіналом.

Суддя Л.О.Капшук