Рішення № 88522872, 24.03.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/7682/19

Провадження № 2/201/1164/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2020р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Іващенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «СК «Українська страхова група» до ОСОБА_1 (третя особа – Приватне акціонерне товариство «СК «Брокбізнес») про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з 03.07.2019р. перебуває цивільна справа за позовом ПрАТ «СК «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

02.08.2019р. ухвалою судді Ткаченко Н.В. було відкрито провадження по справі та розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. № 44).

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяви посилався на те, що 20.12.2016р. між ним та ТОВ «Сокар Транс» був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0197-00228/00015, предметом якого було страхування транспортного засобу «ДАФ» д.н. НОМЕР_1 . 06.12.2017р. відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю ТЗ«ДАФ» д.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та ТЗ «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Згідно постанови Хорольського районного суду Полтавської області від 26.12.2017р. відповідача визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення. До позивача звернувся страхувальник із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. Позивач на підставі страхового акту та розрахунку до нього, на підставі рахунку від 20.12.2017р. здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 97 675 грн.40коп. Цивільна відповідальність власника ТЗ винної сторони «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 була застрахована у ПрАТ СК «Брокбізнес», яка 19.04.2018р. сплатила на користь позивача суму 39 610 грн. 42коп. Таким чином, різниця між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою складає 58 064 грн. 98 коп., яку позивач на підставі ст.ст. 993, 1187, 1192,1194 ЦК України, ЗУ «Про страхування», ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» просив стягнути з відповідача.

01.11.2019р. відповідач ОСОБА_1 надав відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав та просив відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що станом на дату ДТП, яка відбулась 06.12.2017р., його цивільно-правова відповідальність як власника ТЗ «Фольксваген», д.н. НОМЕР_2 , була застрахована в ПрАТ «СК «Брокбізнес», відповідно до полісу № АК/6627876 зі строком дії з 30.05.2017р. по 29.05.2018р. ПрАТ «СК «Брокбізнес» 19.04.2018р. виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 39 610 грн.42коп. Між тим, вважав, що при розрахунку страхового відшкодування, ПрАТ «СК «Брокбізнес» невірно було визначено коефіцент зносу в розмірі 0,7, оскільки було здійснено без проведення авто-товарознавчої експертизи та необґрунтовано виключено зі страхового відшкодування суму 3 593грн.14коп. за праву протитуманну фару. Крім того, згідно полісу страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну становить 100 000 грн., тоді як ПрАТ «СК «Брокбізнес» виплатило позивачу страхове відшкодування у розмірі 39 610 грн. 42коп., а тому заявлені вимоги щодо повного відшкодування завданої шкоди не виходять за межі ліміту відповідальності страховика (а.с. № 53-56).

Ухвалою суду від 13.11.2019р. залучено до участі у справі у якості третьої особи ПрАТ «СК «Брокбізнес» та витребувано у ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес») документи та (або) розрахунки, на підставі яких ПрАТ «СК «Брокбізнес» визначило основний коефіцієнт зносу автомобіля DAF (д.р.н. НОМЕР_1 ) в розмірі 0,7; письмові пояснення щодо виключення із страхового відшкодування суми 3 593 грн.14коп. за праву протитуманну фару щодо пошкодженого автомобіля DAF (д.р.н. НОМЕР_1 ) (а.с. №63).

21.01.2020р. від представника третьої особи - ПрАТ «СК «Брокбізнес» - Волкової О.О. (діє на підставі довіреності від 02.01.2020р. – а.с. № 72) до суду поштою надійшли письмові пояснення, на виконання ухвали суду від 13.11.2019р. про витребування доказів, в яких представник третьої особи повідомила, що із страхового відшкодування було виключено суму за праву протитуманну фару, оскільки під час ДТП, яка мала місце 06.12.2017р. було пошкоджено ліву частину транспортного засобу DAF (д.р.н. НОМЕР_1 ). Крім того, зазначила, що оскільки строк експлуатації автомобіля DAF (д.р.н. НОМЕР_1 ), на момент ДТП складав 10 років, то необхідно було застосовувати коефіцент фізичного зносу. Аварійним комісаром було розраховано коефіцент фізичного зносу, який склав 0,85, а максимальне значення що може бути застосовано 0,7 (а.с. № 69).

28.01.2020р. представник позивача ПрАТ «СК «Українська страхова група» - адвокат Шмаров О.В. (діє на підставі довіреності від 10.01.2020р. – надіслав суду поштою письмові пояснення щодо предмету позову та додатково зазначив, що у постанові Верховного Суду України від 02.12.2015р. у справі 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без врахування коефіценту фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати). Така виплата була здійснена третьою особою у розмірі 39 610 грн.41коп. (з урахуванням коефіценту фізичного зносу, відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Фактичні витрати позивача в розмірі 97 675 грн.40коп., підтверджені доданими до позовної заяви документами, в той час, як відповідачем не надано жодного доказу на спростовування розміру збитків (а.с. № 74-77).

В судове засідання 24.03.2020р. представник позивача не з,явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є поштове повідомлення (а.с. № 89). 18.03.2020р. до суду поштою надійшло клопотання представник позивача – адвоката Шмарова О.В., в якому представник просив проводити судове засідання за його відсутності та зазначив, що позов підтримує в повному обсязі, просить суд його задовольнити (а.с. № 91-92).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 24.03.2020р. не з,явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є розписка представника відповідача – адвоката Талоконова К.В. (діє на підставі ордеру про надання правничої допомоги від 08.11.2019р. та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю – а.с. № 84,85). Про причини неявки ані відповідач, ані його представник, суд не сповістили, будь-яких заяв про відкладення слухання справи або неможливість явки в судове засідання не надали.

Представник третьої особи ПрАТ «СК «Брокбізнес» в судове засідання 24.03.2020р. також не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є поштове повідомлення (а.с. № 90). В надісланих суду поштою 21.01.2020р. письмових поясненнях, представник третьої особи просив розгляд справи проводити без його участі ( а.с. № 69).

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи 24.03.2020р. здійснювався за відсутності сторін (їх представників) та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

З огляду на те, що відповідачем надано відзив щодо заявлених позовних вимог, підстав для винесення по справі заочного рішення немає, оскільки відсутня сукупність умов, яка передбачена ч.1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, ознайомившись зі змістом відзиву на позов, письмових пояснень представників позивача та третьої особи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у відповідності до принципів визначених статтею 89 ЦПК України та у сукупності з нормами чинного законодавства України, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Відповідно до положень ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до положень ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Судом встановлено, що 20.12.2016р. між ПрАТ «СК «Українська страхова група» та ТОВ «Сокар Транс» був укладений договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0197-00228, предметом якого було страхування транспортного засобу «ДАФ» д.н. НОМЕР_1 , на підставі якого страховик взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату на умовах договору.

Предметом договору є страхування майнових інтересів страхувальника, що не суперечить чинному законодавству, пов`язаних з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом автомобілем «ДАФ» д.н. НОМЕР_1 , а також відшкодування страхувальником шкоди, завданої майну третіх осіб застрахованим транспортним засобом (а.с.№ 6-17).

Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 26.12.2017р. встановлено, що 06.12.2017р. о 19 год. 30хв. водій ОСОБА_1 на 243 км. автодороги Київ-Харків-Довжанський, керуючи транспортним засобом «Volkswagen polo», державний номер НОМЕР_2 , не врахував погодних умов та дорожньої обстановки, не вибравши безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на відбійник після чого автомобіль відкинуло на автомобіль «ДАФ» д.н. НОМЕР_1 (а.с. №28).

Постановою Хорольського районного суду Полтавської області від 26.12.2017р., яка набрала законної сили, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с.№28).

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. 07.12.2017р. ТОВ «Сокар Транс» звернувся до ПрАТ «СК «Українська страхова група» із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с.№20).

15.12.2017р. за результатами огляду ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» були визначені пошкодження, завдані автомобілю (а.с.№29-30).

04.01.2018р. ПрАТ «СК «Українська страхова група» було складено страховий акт № ДККА - 59199 та розрахунок суми страхового відшкодування (а.с. № 33,34).

05.01.2018р. ПрАТ «СК «Українська страхова група» здійснила виплату страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 270 від 05.01.2018р. (а.с. № 35).

Цивільно-правова відповідальності відповідача застрахована у ПрАТ «СК «Брокбізнес» відповідно до полісу ЦВ № АК/6627876 зі строком дії з 30.05.2017р. по 29.05.2018р., ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000 грн. (а.с. № 57).

Як зазначає позивач та що не спростовується відповідачем, ПрАТ « СК «Брокбізнес» виплатило ПрАТ «СК «Українська страхова група» страхове відшкодування у розмірі 39 610 грн.42коп.

21.05.2018р. позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія про виплату різниці непокритого ремонт у розмірі 58 064 грн.98коп., яка залишилась без відповіді (а.с. № 36).

Отже предметом спору у цій справі є сума у розмірі 58 064 грн.98коп., що є різницею між фактичним розміром витрат страховика за договором майнового страхування і здійсненою страховою виплатою за полісом страхування відповідальності.

Фактично така різниця виникла у зв`язку з тим, що ПрАТ «СК «Українська страхова група» за договором майнового страхування визначало вартість відновлювального ремонту без урахування значення коефіцієнта фізичного зносу, а ПрАТ «СК «Брокбізнес» - з урахуванням цього коефіцієнта.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоду, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок

Так, відповідно до ст. 999 ЦК України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Водночас , як передбачено ч.3 ст. 985 ЦК особливості укладення договору на користь третьої особи встановлюються законом.

В даному випадку, на виконання даного обов`язку, ПрАТ «СК «Брокбізнес» було проведено розрахунок страхового відшкодування, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу склала 94 082 грн.27коп., з урахуванням зносу - 43 203грн.56коп. та за виключенням суми протитуманної фари у розмірі 3 593 грн.14коп. Отже сума склала 39 610 грн. 42коп. (а.с. № 58). Дана сума була перерахована на користь позивача, що не спростовувалось жодною із сторін.

Відповідно до статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням.

У постанові ВСУ від 02.12.2015р. у справі № 6-691цс 15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення з винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту, пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці, незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування.

Згідно статті 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності» (далі - Закон) страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов`язки страховика.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 29 Закону, у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням фізичного зносу замінених деталей, не входять до обов,язку страховика згідно Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

З наведеного вбачається, що страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є відповідальною особою за завдані збитки, між тим, на відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Таким чином у ПрАТ "СК «Брокбізнес», як страховика цивільної відповідальності, виник обов`язок здійснити відшкодування саме у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, з урахуванням коефіцієнту зносу деталей, при тому, що збитки є меншими від ліміту відповідальності, оскільки здійснити відшкодування у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, без урахування зносу деталей, суперечило б статті 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", яка прямо визначає, що шкода, яка пов`язана з пошкодженням транспортного засобу і відшкодовується страховиком за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, становить вартість витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, що унеможливлює повне відшкодування шкоди, навіть в рамках ліміту відповідальності страховика.

В ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" слова "ліміт відповідальності страховика" у всіх відмінках замінено словами "страхова сума" у відповідному відмінку.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

Відповідно до пунктів 9.2, 9.4 статті 9 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого. Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Отже, страхова сума визначає лише максимальний розмір страхової виплати за шкоду, завдану майну потерпілих, але при цьому, не змінює порядок визначення страхової виплати та не збільшує відповідальність страховика у випадках, якщо до нього з заявою про виплату звернувся не безпосередньо потерпілий, а страховик за договором майнового страхування.

Аналогічний висновок міститься і в Постанові Верховного Суду від 12.03.2018р. у справі № 910 /5001/17.

Таким чином, ПрАТ «СК «Брокбізнес» виконало обов`язок, передбачений договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, визначивши страхову суму в порядку, встановленому ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням коефіцієнту зносу у розмірі 39 610 грн.42коп. та виплатило її позивачу.

Варто звернути увагу, що як вбачається з розрахунку страхового відшкодування ПрАТ «СК «Брокбізнес», відповідач ОСОБА_1 з розрахунком вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу погодився та претензій не мав (а.с. № 58). Крім того, визначений ПрАТ «СК «Брокбізнес» розмір страхової виплати, який є меншим страхової суми (ліміту відповідальності) відповідачем не оспорювався, так само, як і розмір відновлювального ремонту, визначеного позивачем без урахування зносу.

Між тим, фактичні витрати позивача у розмірі 97 675 грн.40коп., підтверджується платіжним дорученням № 270 від 05.01.2018р., з вартістю відновлювального ремонту погодився і ПрАТ «СК «Брокбізнес» за виключенням суми за протитуманну праву фару та з урахуванням коефіцієнту зносу.

Відповідач жодних доказів на спростовування розміру збитків не надав.

Суд критично оцінює заперечення відповідача щодо необґрунтованого застосування ПрАТ «СК «Брокбізнес» коефіцієнту фізичного зносу 0,7, оскільки його було здійснено без проведення авто-товарознавчої експертизи, оскільки сам відповідач не заявляв клопотань про проведення такої експертизи. Доказів на спростування наданого третьою особою розрахунку коефіцієнту фізичного зносу відповідач також не надав. Натомість, в матеріалах справи наявний висновок аварійного комісара ОСОБА_3 , який має кваліфікаційне свідоцтво на відповідність знань кваліфікаційному мінімуму для осіб, які здійснюють діяльність з визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів, а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості колісних транспортних засобів встановлено Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003р. №1454/5/2092 (далі - Методика).

Пунктом 1.6 Методики встановлено, що фізичний знос колісного транспортного засобу - це втрата вартості КТЗ (його власників), яка зумовлена частковою або повною втратою первісних технічних та технологічних якостей КТЗ (його складників) порівняно з вартістю нового подібного КТЗ (його складників).

Так, відповідно до розрахунку коефіцієнту фізичного зносу аналогічного КТЗ, наданого ПрАТ «СК «Брокбізнес» (на виконання ухвали суду від 13.11.2019р. про витребування доказів), коефіцієнт фізичного зносу автомобіля DAF XF 95.430 д.н. НОМЕР_1 , складає 0,85 (а.с. № 70).

Враховуючи марку пошкодженого автомобіля та строк його експлуатації (2007р. випуску), у суду відсутні сумніви, щодо необхідності застосування коефіцієнту фізичного зносу до вартості замінених деталей, між тим, суд позбавлений можливості визначити його самостійно, оскільки компетентне обрахування такого коефіцієнту може бути здійснене тільки шляхом проведення авто-товарознавчої експертизи, однак відповідач, інтереси якого представляв у справі фаховий юрист – адвокат Талоконов К.В. (а.с. № 60) не заявляв клопотань про проведення такого виду судової експертизи.

Так само, суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача у зв`язку з недоведеністю, в частині необґрунтованого виключення зі страхового відшкодування суми 3 593 грн. 14коп. за праву протитуманну фару, оскільки будь-яких доказів цьому не надано. Як зазначає представник ПрАТ «СК «Брокбізнес» у наданих суду поясненнях від 21.01.2020р., вищевказана сума була виключена з огляду на те, що під час ДТП, що мало місце 06.12.2017р., було пошкоджено ліву частину транспортного засобу «DAF», д.н.з. НОМЕР_1 . Між тим, відповідачем на спростування даних тверджень будь-яких доказів (схема місця ДТП, протокол, тощо, з яких би вбачалось пошкодження правої частини ТЗ) не надано.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, а згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підводячи підсумок викладеному, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «СК «Українська страхова група» до ОСОБА_1 (третя особа – Приватне акціонерне товариство «СК «Брокбізнес») про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, слід задовольнити.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, на підставі ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 921 грн., які позивач сплатив при подачі позову, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. № 2).

На підставі викладеного, керуючись Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 997, 985, 993, 994, 1187, 1194 ЦК України, правовою позицією, висловленою ВСУ у справі №6-691цс15 від 02.12.2015р., правовою позицією, висловленою ВС у справі № 910 /5001/17 від 12.03.2018р., ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 82, 89, 128-131, 141, 223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «СК «Українська страхова група» до ОСОБА_1 (третя особа – Приватне акціонерне товариство «СК «Брокбізнес») про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «СК «Українська страхова група» (ЄДРПОУ – 30859524) різницю між реальною сумою відновлювального ремонту технічних пошкоджень автомобіля та сумою, що сплатила страхова компанія, а саме у розмірі 58 064 грн. 98 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_3 ) на користь Приватного акціонерного товариства «СК «Українська страхова група» (ЄДРПОУ – 30859524) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1 921 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Ткаченко Н.В.