Рішення № 88522328, 30.03.2020, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 298/7/17 Провадження № 2-а/304/1/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 березня 2020 року м. Перечин

Перечинський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Соханич Л.Ю.,

представника відповідача – Заяць Р.І.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження адміністративну справу № 298/7/17 за уточненим позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про зобов`язання провести перерахунок пенсії, -

В С Т А Н О В И В :

у січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Перечинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, в якому просив, з урахуванням уточнених позовних вимог визнати протиправними дії останнього щодо перерахунку пенсії, згідно розпорядження № 120847 від 04 січня 2017 року в частині призначення пенсії в сумі 7389,18 грн.; зобов`язати відповідача негайно провести йому перерахунок пенсії із його заробітку з суми 17 640,10 грн.; та зобов`язати відповідача провести доплату - різницю між фактично отриманою ним та належної до сплати суми пенсії з 01 січня 2016 року і по фактичний час перерахунку та на вказаних умовах здійснювати її подальшу виплату. В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що в липні 2011 року йому було призначено пенсію у відповідності до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року, чинного на час призначення пенсії, в розмірі 88 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку з посади старшого помічника прокурора Закарпатської області. Наказом прокурора Закарпатської області № 33 від 18 липня 2013 року його було звільнено з органів прокуратури за власним бажанням. 17 серпня 2016 року він звернувся з заявою до відповідача щодо перерахунку та виплати пенсії на підставі Закону України "Про прокуратуру", виходячи з місячного заробітку за відповідною посадою, з якої вийшов на пенсію. Постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2016 року, яка набрала законної сили, зобов`язано пенсійний орган здійснити позивачу перерахунок пенсії у відповідності до приписів статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії). При цьому, 19 жовтня 2016 року позивач отримав з прокуратури Закарпатської області іншу довідку про складові заробітної плати за № 293, в якій зазначено інші розміри виплат, що передбачені чинним законодавством, та звернувся із вказаною довідкою до пенсійного органу для її врахування при здійсненні перерахунку. У подальшому ОСОБА_1 для підтвердження правомірності своїх вимог звернувся до приватного підприємства "Аудиторська фірма "Консульт Аудит" для проведення аудиту сум, які повинні бути взяті для перерахунку пенсій. Аудитор надав експертний висновок щодо перерахунку розміру пенсії на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії), відповідно до якого розмір суми виплат, з яких має бути здійснено йому перерахунок пенсії становить 17640,10 грн. Тому, враховуючи вищенаведене, просив позов задовольнити.

Постановою Верховного Суду від 22 листопада 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково – постанову Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 27 лютого 2017 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року у справі №298/7/17 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Розпорядженням в.о. голови Великоберезнянського районного суду Закарпатської області від 23 січня 2019 року на підставі ч. 4 ч. 1 та ч. 7 ст. 29 КАС України справу передано на розгляд Перечинського районного суду, як найбільш територіально наближеного до Великоберезнянського районного суду Закарпатської області.

Ухвалою Перечинського районного суду від 03 липня 2019 року замінено відповідача Перечинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області на його правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області.

27 січня 2020 року через канцелярію суду ОСОБА_1 подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести йому перерахунок пенсії з врахування отриманих ним виплат, зазначених в експертному висновку з суми 17 640,10 грн. в розмірі 88 відсотків, з яких він сплатив страхові внески; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відшкодувати йому різницю недоотриманої суми пенсії за період з 01 червня 2016 року по фактичний час виплати без обмеження максимального розміру, так як рішенням Конституційного суду України № 1-38/2016 від 20 грудня 2016 року визнано неконституційними положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року зі змінами, щодо встановлення максимального розміру пенсії. Свою позицію мотивував тим, що для уточнення суми його заробітку, належного для перерахунку пенсії, 18 червня 2019 року він звернувся із письмовою заявою та експертним висновком від 27 січня 2017 року до Перечинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо перерахунку пенсії на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» №1789-ХІІ від 05 листопада 1991 року (у редакції, чинній на момент призначення пенсії) з проханням провести йому перерахунок пенсії із суми, зазначеної в експертному висновку, а саме 17640,10 грн. З цієї суми ним сплачено внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що підтверджується додатком до довідки № 201 від 21 липня 2016 року, яку він подав до органів пенсійного фонду в липні 2016 року, а також обліковою карткою № НОМЕР_1 , що міститься в системі персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України. Так, відповідно до ст. ст. 21, 41 Закону України «Про загальнообов`язкове пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отриманих застрахованою особою, згідно з яких з цим Законом були фактично перераховані (обчислені) та сплачені страхові внески. Дані персональної електронної облікової картки застрахованої особи враховуються органами пенсійного фонду для обчислення (перерахунку) пенсії. Разом з цим, рішенням Перечинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області № 13 від 25 червня 2019 року у проведенні йому перерахунку пенсії із суми заробітку, зазначеного в експертному висновку у розмірі 17 640,10 грн., відмовлено. Враховуючи вищенаведене, просив його уточнені позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, уточнені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області як відповідача у судовому засіданні просила у задоволенні заявлених позивачем вимог відмовити. Крім цього, представником відповідача у ході розгляду справи подано заперечення на заяву ОСОБА_1 про уточнення позовних вимог, у яких таку просила залишити без розгляду, оскільки даною заявою позивач фактично просить суд про зміну підстав позову, чим він прямо порушує приписи ч. 1 ст. 47 КАС України, так як зміна підстав позову допускається виключно до закінчення підготовчого засідання, якщо справа розглядається за правилами загального позовного провадження, а не на стадії судових дебатів, як це знайшло свій вияв у цьому випадку. Також у ході розгляду справи нею подано письмові пояснення, в яких вказала, що постановою Перечинського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2016 року у справі № 304/1108/16-а позов ОСОБА_1 до Перечинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії задоволено частково – визнано протиправними дії Перечинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії; зобов`язано Перечинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. На виконання вказаної постанови Перечинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області позивачу проведено перерахунок пенсії з 01 січня 2016 року на підставі довідки, виданої прокуратурою Закарпатської області № 201 від 21 липня 2016 року в розмірі 88 % від суми щомісячного (чинного) заробітку, що підтверджується розпорядженням № 120847 від 04 січня 2017 року. Разом з цим, ОСОБА_1 до уповноваженого органу ПФУ із заявою про перерахунок пенсії із заробітку 17 640,10 грн. не звертався та жодних документів, які б підтверджували його право на проведення перерахунку раніше призначеної пенсії не подавав. Що стосується експертного висновку, то такий також не може бути взятий до уваги, оскільки виключне право призначення (перерахунку) та виплати пенсії належить Пенсійному фонду України та його органам.

Заслухавши пояснення представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Встановлено, що ОСОБА_1 з червня 1997 року працював на різних посадах в органах прокуратури Закарпатської області, з липня 2011 року отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у розмірі 88 відсотків від суми заробітної плати.

Також встановлено, що постановою Перечинського районного суду від 12 жовтня 2016 року у справі № 304/1108/16-а, зокрема, визнано протиправними дії Перечинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області щодо відмови ОСОБА_1 в перерахунку пенсії за вислугою років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії; та зобов`язано Перечинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Закарпатської області здійснити перерахунок і виплату ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на момент призначення пенсії, починаючи з 01 січня 2016 року. Так, предметом спору у справі № 304/1108/16-а між ОСОБА_1 та Перечинським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Закарпатської області була правомірність дій останнього щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії за вислугою років. Враховуючи те, що відмова відповідача у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії була обґрунтована виключно відсутністю права на таку, а відповідач фактично не здійснював жодних дій щодо перерахунку пенсії позивачу на підставі його звернення від 17 серпня 2016 року, не оцінював надану позивачем довідку про розмір заробітної плати, не визначав нового розміру пенсії та не змінював відсотки середнього заробітку, з яких обраховувалася раніше призначена ОСОБА_1 пенсія, а також не розглядав питання щодо можливості проведення доплати – різниці між фактично отриманою ним та належної до сплати суми пенсії і здійснення її подальшої виплати на вказаних умовах, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача вчинити дії із зазначенням конкретного відсотку середнього заробітку, з розрахунку якого має бути здійснено перерахунок пенсії позивачу, а також у частині проведення доплати різниці між фактично отриманою сумою та належної до оплати пенсії і здійснення її подальшої виплати на вказаних умовах є передчасними. При цьому, у зазначеній справі додаток до довідки прокуратури Закарпатської області № 201 від 21 липня 2016 року предметом її розгляду не був (а. с. 46-51).

Крім цього встановлено, що згідно розпорядження до пенсійної справи 120847 від 23 грудня 2016 року ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії (загальний процент розрахунку пенсії від заробітку – 88 %) на виконання постанови Перечинського районного суду Закарпатської області від 12 жовтня 2016 року у справі № 304/1108/16-а (а. с. 7), відтак право позивача на такий перерахунок визнане відповідачем та відповідно до ч. 1 ст. 78 КАС України доказуванню не підлягає.

У ході розгляду справи представником Перечинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Закарпатської області, яка здійснювала перерахунок пенсії ОСОБА_1 , вказано, що до заробітку, з якого повинен проводитись перерахунок пенсії позивачу включаються всі види виплат, зазначені у додатку до довідки № 201 від 21 липня 2016 року. Проте при здійсненні такого перерахунку на підставі рішення суду від 12 жовтня 2016 року ними не враховано всі суми виплат (доходу), з яких сплачені страхові внески, що містяться у додатку до довідки № 201, так як вважали, що у рішенні суду зазначена лише сама довідка без додатку до неї (що спростовано вище) (а. с. 7, 61, 63, 67, 68-71, 75, 220).

Таким чином, суд констатує, що відповідач при перерахунку пенсії не взяв до уваги додаток до довідки № 201 від 21 липня 2016 року, в якому є розшифровка виплат, з яких сплачено єдиний внесок на загальноообов`язкове державне соціальне страхування (а. с. 7, 24).

За таких обставин, позивачем було укладено договір з приватним підприємством "Аудиторська фірма" Консульт Аудит" щодо надання експертного висновку перерахунку розміру пенсії на підставі статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05 листопада 1991 року № 1789-XII (у редакції, чинній на час призначення пенсії) та встановлення суми виплат, з яких має бути здійснено перерахунок пенсії. 27 січня 2017 року аудитором ОСОБА_2 було надано експертний висновок щодо видів виплати сум, які повинні бути взяті для перерахунку пенсії та розміру суми виплат, з яких має бути здійснено перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , а саме у розмірі 17 640,10 грн. (а. с. 174-181).

Разом з цим, рішенням комісії при Перечинському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Закарпатської області № 13 від 25 червня 2019 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про проведення перерахунку пенсії з більшого заробітку згідно Закону України «Про прокуратуру» від 18 червня 2019 року, до якої було додано вищевказаний експертний висновок, відмовлено у зв`язку з відсутністю підстав для такого перерахунку, посилаючись на те, що відповідно до п. 5 Розділу ІІІ Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 2 березня 2015 року визначено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року, скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Закону України «прокуратуру» та ряду інших законів, внаслідок чого, починаючи з 1 червня 2015 року пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» органи Пенсійного фонду України не перераховують (а. с. 240-241).

Відтак, у даній справі позивач згідно уточнених вимог просить зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести йому перерахунок пенсії з врахуванням отриманих ним виплат, зазначених в експертному висновку з суми 17 640,10 грн., з яких він сплатив страхові внески, в розмірі 88 відсотків та відшкодувати різницю недоотриманої суми пенсії за період з 01 червня 2016 року по фактичний час виплати без обмеження максимального розміру.

Так, частиною першою статті 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата – це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України «Про прокуратуру» заробітна плата прокурорів складається із посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років і має забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов`язків, а так само закріплення кваліфікованих кадрів. Надбавки за вислугу років встановлюються також іншим працівникам прокуратури (спеціалістам, службовцям, робітникам). Розміри посадових окладів, надбавок за класні чини та вислугу років затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» № 505 від 31 травня 2002 року визначено право керівників органів прокуратури у межах затвердженого фонду оплати праці: 1) установлювати надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки (винагороди) за вислугу років; 2) здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також з нагоди державних, професійних свят та ювілейних дат у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці; 3) надавати працівникам матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та допомогу для оздоровлення під час надання щорічної відпустки у розмірі, що не перевищує середньомісячної заробітної плати працівника.

Види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів прокуратури, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю регулюються відповідним положенням, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 414 від 15 червня 1994 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Згідно ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення (перерахунку) пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Як вбачається з довідки № 201 від 21 липня 2016 року та додатку до неї, нарахований та виплачений ОСОБА_1 заробіток складається з основного окладу, класного чину, вислуги років, надбавок за виконання особливо важливої роботи і за секретність, премії щомісячної та одноразової, а також матеріальної допомоги й інших сум надбавок та премій, що входять у суму відпускних та лікарняних. Оскільки на всі зазначені виплати позивача нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, відтак суми його заробітку у обов`язковому порядку підлягають врахуванню для перерахунку пенсії, чого відповідачем у порушення вищевказаних норм зроблено не було.

Що стосується відмови відповідача у перерахунку пенсії з тих підстав, що на час звернення позивача щодо перерахунку пенсії відповідні норми законодавства, які дають підстави для перерахунку, вже не діяли, то суд констатує, що зобов`язання органів пенсійного фонду здійснити перерахунок пенсії використовується як спосіб відновлення порушеного права, у зв`язку з тим, що при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року на підставі постанови Перечинського районного суду від 12 жовтня 2016 року протиправно не було враховано усі види оплати праці (виплат, доходу), на які нараховано збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, що визнано відповідачем у ході розгляду справи.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 2 квітня 2018 року (справа № 306/48/16-а) та від 16 грудня 2019 року (справа № 308/2129/17).

Таким чином, враховуючи вищенаведене та те, що фактично ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії у розмірі 88 % від заробітку, однак суму його заробітку при здійсненні такого перерахунку взято не у повному обсязі, тобто без урахування усіх виплат, відображених у довідці № 201 від 21 липня 2016 року та додатку до неї, з яких відповідно сплачені страхові внески, тому суд вважає, що з метою відновлення порушеного права позивача слід зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити йому перерахунок пенсії з урахуванням вищезазначених виплат з 01 січня 2016 року та виплачувати її без обмеження максимального розміру відповідно до Закону України «Про прокуратуру», врахувавши вже здійснені виплати.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України виконуються негайно у межах суми стягнення за один місяць.

Щодо доводів представника відповідача про пропущення позивачем строків зміни підстав позову, то суд оцінює такі критично, оскільки уточнення позову ОСОБА_1 мало місце у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, пов`язаних із вимушеним повторним зверненням до органу Пенсійного фонду через неправильність реєстрації його первісного звернення із заявою про перерахунок пенсії (зареєстроване у порядку Закону України «Про звернення громадян») (а. с. 193, 194, 219-223) та відмовою останнього у здійсненні такого перерахунку після закінчення строків, визначених ст. 47 КАС України.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням отриманих ним виплат, зазначених саме в експертному висновку з суми 17 640,10 грн., то суд вважає, що такі у цій частині до задоволення не підлягають, так як вказані у довідці № 201 від 21 липня 2016 року та додатку до неї суми заробітку позивача не в повній мірі узгоджуються з вищевказаною сумою, тоді як первісним документом у даній справі при перерахунку пенсії вважається саме довідка, видана уповноваженим органом (колишнім роботодавцем особи), а не експертний висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним судовий збір у розмірі 640 грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст. ст. 19, 22, 46 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 49 Закону України «Про прокуратуру», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 1, 2, 5, 19, 20, 47, 73-74, 77-78, 90, 139, 241-246, 371 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

уточнений позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, пл. Народна, № 4; код в ЄДРПОУ 20453063, Банк отримувача: філія – Закарпатське обласне управління АТ «Ощадбанк», код банку – 312356, розрахунковий рахунок – НОМЕР_2 ) про зобов`язання провести перерахунок пенсії — задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії з урахуванням виплат, вказаних у довідці № 201 від 21 липня 2016 року та додатку до неї, з яких сплачено страхові внески, у розмірі 88 відсотків, починаючи з 01 січня 2016 року.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області відшкодувати ОСОБА_1 різницю недоотриманої суми пенсії за період з 01 січня 2016 року по фактичний час виплати без обмеження максимального розміру.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області на користь ОСОБА_1 понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення про присудження виплати пенсій з Державного бюджету України підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається у письмовій формі безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повне рішення суду складене 30 березня 2020 року.

Головуючий:Ганько І. І.