
Справа № 592/4131/20
Провадження № 2/592/1916/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2020 року м.Суми Суддя Ковпаківського районного суду міста Суми Косолап М.М., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу,
у с т а н о в и в:
30.03.2020 до Ковпаківського районного суду м. Суми надійшла позовна заява, згідно якої ОСОБА_1 , який припинив свою підприємницьку діяльність, просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 заборгованість, яка виникла відповідно до акту звірки за № 7034 від 30.04.2019 взаєморозрахунків між ТОВ «Енера» та ПП ОСОБА_1 у розмірі 1400,20 грн. Відповідач в добровільному порядку відмовляється сплачувати і цю суму було сплачено ним.
Дослідивши матеріали позовної заяви приходжу до висновку, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на наступне.
Як на підставу позову ОСОБА_1 посилається на Договір оренди № б/н нежитлового приміщення, укладений 07.12.2015 між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_2 (далі – Договір). Предметом Договору є нежитлове приміщення, розташоване по АДРЕСА_1 , яке передано виключно для використання під розміщення аптеки (підпункти 1.1, 4.1 Договору). Розмір заборгованості обґрунтовує Актом звірки № 7034 від 30.04.2019 між ТОВ «ЕНЕРА СУМИ» та ПП ОСОБА_1 .
Цивільний процесуальний кодекс України (далі – ЦПК України) визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим Кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства (стаття 1 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
За змістом пункту першого частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Однією з ознак господарського договору, що дозволяє відокремити його від інших видів договорів (у тому числі цивільних), є особливий суб`єктний склад. Зокрема, договір, у якому сторонами є суб`єкти господарювання (наприклад, юридична особа та громадянин, зареєстрований на час його укладення як підприємець), є господарським, відтак і зобов`язання, що з нього виникають, є господарськими.
Відповідно до положень частини другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Статтею 45 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі – позивачами і відповідачами – можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Відтак, господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду за пунктом 1 частини першої статті 20 ГПК України спорів, у яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019, справа № 127/23144/18, провадження № 14-460цс19).
З дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII до юрисдикції господарських судів належать розгляд спорів, що виникли при виконанні правочинів у господарській діяльності. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 02.10.2018 по справі № 910/1733/18, провадження № 12-170гс18).
Та обставина, що ОСОБА_1 з 28.12.2019 припинив підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця не свідчить про те, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, адже відповідно до статей 51, 52 ЦК України, статті 46 «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичних осіб – підприємців є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.
Оскільки ОСОБА_1 просить стягнути грошові кошти з фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 , з підстав укладення між двома фізичними – особами підприємцями Договору оренди № б/н нежитлового приміщення, тобто з підстав виконання господарського договору, даний спір підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 186 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Зважаючи на те, що позовна заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, роз`яснивши позивачу про віднесення спору до юрисдикції господарського суду.
Керуючись статтями 4, 20 Господарського процесуального кодексу України, пунктом 1 частини1 статті 186 Цивільного процесуального кодексу України, суддя
п о с т а н о в и в :
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу.
Роз`яснити позивачу - ОСОБА_1 право звернутись з позовною заявою в порядку господарського судочинства.
Ухвалу разом з матеріалами доданими до заяви надіслати заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому статтею 272 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до підпункту 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи через Ковпаківський районний суд міста Суми.
Суддя М.М. Косолап
Судове рішення № 88520069, Ковпаківський районний суд м. Суми було прийнято 31.03.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 592/4131/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: