Рішення № 88519160, 10.03.2020, Оболонський районний суд міста Києва

10.03.2020 Справа № 756/10184/19

Ун.№756/10184/19

Пр.№2/756/1633/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(З А О Ч Н Е)

26 лютого 2020 року Оболонський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.секретаря Одягайло Л.М.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Від шлюбу з ОСОБА_2 позивач має дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно виконавчого листа №2-286 від 22.06.2010 року, виданого Первомайським районним судом АР Крим, з позивача на користь відповідача ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання їх спільної доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини.

Аліменти з позивача утримуються, але відповідач їх не хоче отримувати, ні відкривати рахунок для їх отримання.

В 2019 році аліменти у розмірі 43 261,66 грн. було перераховано до Державного бюджету України. Кошти за 2019 рік у сумі 36 025,00 гривень перебувають на депозитному рахунку Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсон.

Рішенням Первомайського районного суду Республіки Крим від 24.04.2015 року його позбавлено батьківських прав відносно доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , передано дитину на виховання матері ОСОБА_2 .

Крім того, 05 лютого 2011 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 .

В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_8 .

28 травня 2018 року Херсонським міським судом Херсонської області винесено судовий наказ, яким стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20.05.2019 року та до повноліття дитини.

Також, позивач допомагає батькам похилого віку - матері ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , інваліду 2 групи і батьку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , інваліду 3 групи.

Дружина позивача - ОСОБА_3 вагітна.

Отже, на даний час майновий та сімейний стан позивача змінився, він має на утриманні дитину від першого шлюбу, дружину яка перебуває у декретній відпустці, малолітню дитину від другого шлюбу, батьків похилого віку, а тому вважає за необхідне зменшити розмір аліментів, які з нього стягуються.

Посилаючись на викладене, просить суд:

-зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь відповідача на утримання дитини - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини усіх видів доходу, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини до 16,5% заробітної плати щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

-відкликати виконавчий лист 2-286, виданий за рішенням Первомайського районного суду від 22.06.2010 року щодо стягнення з нього на користь ОСОБА_2 на утримання доньки - ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини усіх видів його доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до повноліття дитини (виконавче провадження № 27701176) та визнати таким, що втратив законну силу.

-зменшити розмір аліментів, як стягуються з нього на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 на утримання дитини - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 20.05.2019 року до повноліття дитини до 16,5% заробітної плати щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

-відкликати судовий наказ у справі №766/9873/19 від 28.05.2018 року виданий Херсонським міським судом Херсонської області про стягнення з нього на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 аліментів на утримання сина - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 20.05.2019 року до повноліття дитини та визнати його таким, що втратив законну силу.

Ухвалою судді від 02.09.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у даній справі з повідомленням сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, розглядати справу за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи. Суд ухвалив розглядати справу за відсутності позивача.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відповідності до ст.ст.280,281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, а від відповідачів, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, відомостей про причини неявки не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд встановив наступне.

Від шлюбу з ОСОБА_2 позивач має дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно виконавчого листа №2-286 від 22.06.2010 року, виданого Первомайським районним судом АР Крим, з позивача на користь відповідача ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання їх спільної доньки у розмірі 1/4 частини з усіх видів його доходу, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до повноліття дитини.

Аліменти з позивача утримуються, але відповідач їх не хоче отримувати, ні відкривати рахунок для їх отримання.

В 2019 році аліменти у розмірі 43 261,66 грн. було перераховано до Державного бюджету України. Кошти за 2019 рік у сумі 36 025,00 гривень перебувають на депозитному рахунку Суворовського районного відділу державної виконавчої служби м.Херсон.

Крім того, 05 лютого 2011 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_3 .

В шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_8 , а ІНФОРМАЦІЯ_6 - донька ОСОБА_11 .

28 травня 2018 року Херсонським міським судом Херсонської області винесено судовий наказ, яким стягнуто з нього на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 20.05.2019 року та до повноліття дитини.

Позивач має батьків ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з інвалідністю 2 групи і ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з інвалідністю 3 групи.

У п. 23 Постанови Пленуму «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, Верховний Суд України роз`яснив, що відповідно до ст. 192 СК розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Відповідно до частини 1 статті 182 Сімейного Кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;

3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Звернувшись з даним позовом про зменшення розміру стягнутих судовими рішеннями аліментів, позивач посилався на те, що після їх визначення сімейний стан, оскільки він одружився, має утримувати двох дітей. Батьків.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до даних про доходи позивача, що надані ним суду, позивач працює, його щомісячний дохід склав в середньому 8 445, 17 грн. у 2018 році та в середньому 10 326, 51 грн. в 2019 році.

За змістом ст. 180 СК України обов`язок надавати утримання неповнолітнім дітям, тобто дітям, які не досягли 18 років, покладається на батьків.

Відповідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Ураховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

При цьому, з аналізу статті 192 СК України й наданих Пленумом Верховного Суду України роз`яснень вбачається, що зміна розміру аліментів є правом, а не обов`язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову.

Сімейний кодекс України передбачає підстави для зміни розміру аліментів, визначеного за рішенням суду, але не пов`язує їх зі способом присудження (частина третя статті 181 СК України). Стаття 192 СК України тільки вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

У розумінні статті 81 ЦПК України та наведеної вище норми СК України саме позивач повинен доводити обставини змін в його особистому житті, зокрема у матеріальному становищі, сімейного стану, здоров`я або ж вказати на інші випадки, що виникли після винесення судового рішення або досягнення домовленості між батьками про способи виконання своїх обов`язків щодо дітей, що можуть бути підставою для зменшення розміру аліментів.

Як убачається з матеріалів справи, позивач на незадовільний стан здоров`я не посилається, є працездатною особою. Його матеріальний стан, навіть з відрахуванням аліментів на утримання дітей, є задовільним та стабільним, що дозволяє позивачу виконувати свої зобов`язання щодо сплати аліментів в розмірі, визначеному судом.

Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_1 фактично не вказав обставин, що мають істотне значення для зменшення розміру аліментів, як і не надав доказів про погіршення його матеріального стану.

Створення нової сім`ї, народження у ній дітей, не свідчить про погіршення матеріального стану позивача.

При цьому, обов`язок по утриманню дітей від другого шлюбу несе не тільки він, але і його дружина - відповідач ОСОБА_3 .

Крім того, Законом України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми" установлено право сімей з дітьми на державну допомогу, яка при народженні дитини надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною.

Отже лише факт народження інших дітей не є підставою для зменшення аліментів, які сплачуються на попередню дитину.

Як відповідачі, так і позивач, в рівних частках повинні утримувати своїх спільних дітей до досягнення ними повноліття, що разом із присудженою сумою аліментів забезпечить належне її утримання.

Разом з тим слід зазначити, що якщо розмір доходів одного з батьків дитини буде меншим за розмір іншого, то це не означатиме, що той з батьків, розмір доходів якого є більшим, буде нести витрати на утримання дитини у тому ж розмірі, що і батько/мати, розмір доходів якого є меншим.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 та ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Відповідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов`язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно зі ст. ст. 7, 155 Сімейного кодексу України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, які встановлені Конституцією України та Конвенцією про права дитини, а батьківські права не можуть здійснюватись всупереч інтересам дитини.

На виконання вимог статей 12, 81 ЦПК України позивач не довів суду, що його матеріальний або сімейний стан змінилися настільки, що унеможливлює виплату ним аліментів на утримання ОСОБА_12 в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходів) до досягнення нею повноліття.

Щодо зменшення аліментів, що стягуються з позивача на підставі судового наказу, що виданий 28 травня 2018 року Херсонським міським судом Херсонської області, суд вважає, що даний наказ не стосується виключно дитини ОСОБА_8 , оскільки у ньому зазначено про те, що визначений розмір аліментів стягується також на першу дитину - ОСОБА_4 . При цьому, з заявою про видачу судового наказу звернулась друга дружина позивача - відповідач ОСОБА_3 , яка не є матір`ю ОСОБА_13 . Обґрунтованість видачі судового наказу у даному провадженні оцінюватись не може, що не позбавляє позивача можливості за наявності його волі на те, визнавати цей наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

З цих підстав суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

З викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів -відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 10.03.2020.

Суддя А.М.Майбоженко