Ухвала суду № 88518355, 27.03.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/4832/20

№ 1-кс/755/1626/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Метелешко О.В.,

при секретарі Нероді В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Петреченка А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Києва, українцю, громадянину України, з незакінченою вищою освітою, не одруженому, працюючому не офіційно на будівництві, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимому, у кримінальному проводженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040002256 від 25.03.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Нечепоренка Ю.Л.,

захисника Свінціцького І.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Петреченко А.О. звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_1 .

Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Нечепоренком Ю.Л.

Клопотання мотивоване тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 25.03.2020 року, приблизно о 14 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебував за адресою: м. Київ, вул. І. Миколайчука, 4, на території ринку «Березняки» та в цей час, у нього виник злочинний умисел, спрямований на крадіжку, поєднану з проникненням у приміщення, а саме - до приміщення кафе, що розташоване на території вказаного ринку. Реалізуючи свої злочинні наміри, керуючись корисливим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1 , скориставшись тим, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно проник до приміщення кафе, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. І. Миколайчука, 4 , та упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав: кавовий автомат марки «Saeco», серійний номер: TV 901104009644 , що належить ОСОБА_2 . Після чого, ОСОБА_1 разом із викраденим майном з місця вчинення злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, завдавши своїми злочинними діями потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 6000 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні матеріалами, а саме: протоколом огляду місця події від 25.03.2020 року; рапортами працівників поліції; відеозаписом; іншими матеріалами кримінального провадження.

Беручи до уваги ризики, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що підозрюваний ОСОБА_1 , будучи обізнаним із покаранням за вчинений ним злочин, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років; може незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме - не з`являтися за викликами до слідчого чи прокурора з метою затягування часу проведення досудового розслідування, що в свою чергу, може впливати на строки проведення досудового розслідування; не має постійного місця проживання у місті Києві, а також, може вчинити інше кримінальне правопорушення, тому саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку останнього.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме те, що останній, перебуваючи на свободі, може вчинити інші кримінальні правопорушення, раніше притягувався до кримінальної відповідальності. Зокрема, у день розгляду даного клопотання, а саме - 27.03.2020 року, Дніпровським районним судом м. Києва ОСОБА_1 засуджено до реальної міри покарання у провадженні від 2017 року, за яким останнього було оголошено в розшук, а тому, ризик переховування від органів досудового розслідування та суду, існує. У зв`язку з вищенаведеним, просив клопотання задовольнити.

Захисник Свінціцький І.А. заперечував проти застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не надано доказів на наявність ризиків. Його підзахисний визнає свою вину, має міцні соціальні зв`язки, а тому, просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із триманням під вартою, а саме - цілодобовий домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника та зазначив, що відносного нього винесено вирок та призначено міру покарання у виді позбавлення волі, однак, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, не має наміру.

Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку прокурора, захисника та підозрюваного, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.

Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Таким чином, слідчим у клопотанні та доданих документах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення є тяжким, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, відповідно до п. 79 рішення Європейського Суду з прав людини «Харченко проти України» (Заява № 40107/02) від 10 лютого 2011 року, набуло статус остаточного 10 травня 2011 року, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти.

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.

Таким чином, наявні ризики дають підстави вважати, що перебуваючи на волі, підозрюваний може вчинити інші правопорушення, не надано підтверджуючих документів щодо офіційного працевлаштування, може впливати на потерпілого та свідків, уникати від досудового розслідування та суду, раніше судимий, а тому, слідчий суддя вважає необхідним застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбаченим цим Кодексом, крім випадків передбачених частиною четвертою цієї статті.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 110, 183, 176-178, 186, 193-196, 206, 208, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві Петреченка А.О. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком на 60 днів, з моменту його фактичного затримання, тобто до 23 травня 2020 року.

Визначити ОСОБА_1 заставу в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 168 160 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (Отримувач: ТУДСАУ в місті Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО: 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р № UA128201720355259002001012089), у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на підозрюваного, у разі внесення застави, наступні обов`язки: не відлучатись за межі м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження; повідомляти слідчого, прокурора, суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання; здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України, в`їзд в Україну.

Визначити 2-місячний термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі порушення ним обов`язків, покладених на нього в цій ухвалі, застава звертається у дохід держави.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: