Вирок № 88517621, 31.03.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/74/18

Провадження № 1-кп/629/45/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017220380002521, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівське, Лозівського району, Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 08.02.2002 року Лозівським районним судом Харківської області за ч. 1 ст. 119 КК України до 3 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 2 роки;

- 14.04.2004 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі. Звільненого 12.12.2006 року на підставі постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 04.12.2006 року умовно-достроково на невідбутий строк 2 місяці 24 дні;

- 05.10.2010 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі. Звільненого 27.02.2014 року на підставі постанови Балаклійського районного суду Харківської області умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 29 днів;

- 02.03.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 386 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 гривень;

- 22.06.2017 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Дьолога В.В., потерпілого ОСОБА_2 ,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника - адвоката Остапенко С.Ю., -

в с т а н о в и в:

17 листопада 2017 року, близько 23-00 години, точного часу під час судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 прийшов до будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_2 , з метою заволодіння чужим майном та почав стукати у вікна будинку, спонукавши таким чином ОСОБА_2 відкрити йому двері. Після цього ОСОБА_2 , побоюючись, що ОСОБА_1 своїми діями може спричинити пошкодження його будинку, відкрив двері останньому, однак до будинку ОСОБА_1 не впускав, але той відштовхнув його і зайшов до будинку. Надалі, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на викрадення чужого майна, діючи з прямим умислом, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливого мотиву, повторно, з метою наживи, ОСОБА_1 зайшов до зали будинку та застосовуючи психічний вплив на ОСОБА_2 у вигляді погрози насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я, а саме заподіяння останньому тілесних ушкоджень, відкрито заволодів телевізором марки LG моделі 21FX6RB вартістю 1075 гривень, після чого з місця події зник та викраденим розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на вказану суму.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України визнав повністю. Пояснив, що 17 листопада 2017 року, близько 23-00 години, точного часу не пам`ятає, прийшов до будинку, розташованого в АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_2 , хотів забрати телевізор за борги. Став стукати у вікна будинку, з метою спонукати ОСОБА_2 відкрити двері. Коли ОСОБА_2 відкрив йому двері, то до будинку його не впускав, але він відштовхнув його та зайшов всередину будинку і забрав в присутності ОСОБА_2 телевізор марки «LG», при цьому погрожував ОСОБА_2 застосуванням насильства у вигляді нанесення тілесних ушкоджень. Після цього телевізор відніс до себе додому, де його забрали працівники поліції. Щиро кається, жалкує про скоєне. З вартістю телевізора в сумі 1073 гривні погоджується.

Вина обвинуваченого повністю доводиться наступними зібраними та дослідженими у кримінальному провадженні доказами, обсяг яких був визначений за погодженням з учасниками судового провадження, а саме зібраними доказами відповідно до вимог ст.ст. 352, 353 КПК України та дослідженими в судовому засіданні протоколами слідчих дій та долученими до матеріалів кримінального провадження документами, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення факту і обставин кримінального провадження, що відповідає вимогам ст. 358 КПК України та іншими доказами, а саме:

- показаннями в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_2 , який пояснив, що в листопаді 2017 року, більш точної дати він не пам`ятає, до нього додому прийшов обвинувачений ОСОБА_1 , який стукав у вікна. В цей час він вже спав, тому не хотів відчиняти двері обвинуваченому, але той зайшов у будинок через вікно кухні, видавивши його. Зайшовши у кімнату, обвинувачений ОСОБА_1 відразу почав його бити руками та ногами, в результаті чого наніс йому близько 10 ударів. Потім обвинувачений ОСОБА_1 нічого не пояснюючи, сказав, що забирає телевізор, пригрозивши йому фізичною розправою, проти чого він заперечував та сказав, що звернеться до поліції, але ОСОБА_1 на його заперечення не реагував та забрав телевізор і пішов з дому. Наступного дня він викликав працівників поліції, написав заяву про викрадення телевізора, та повідомив, що злочин вчинив ОСОБА_1 , який під час вчинення злочину перебував в стані алкогольного сп`яніння. На даний час претензій про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до обвинуваченого не має, оскільки телевізор під час досудового розслідування йому був повернутий;

- показанням в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 , яка пояснила, що в листопаді 2017 року до її сина ОСОБА_4 прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які були в стані алкогольного сп`яніння. Вона погукала сина, син вийшов і вони залишилися розмовляти в коридорі будинку, а вона пішла дивитися телевізор. Близько 23-00 години закінчився фільм і вона вийшла до них та попросила розходитися, оскільки вже була пізня година. Першим пішов ОСОБА_2 , а потім через деякий час пішов і ОСОБА_1 . На другий день їй стало відомо, що ОСОБА_1 «заліз» в будинок до ОСОБА_2 та викрав телевізор. Також охарактеризувала обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , зазначивши, що ОСОБА_1 завжди доброзичливий, до людей ставиться з повагою, гарний господар, мав свій город, а потерпілий ОСОБА_2 хворобливий, інколи допомагав по господарству ОСОБА_1 ;

- показаннями в судовому засіданні свідка ОСОБА_4 , який пояснив, що 17 листопада 2017 року до нього в гості прийшли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вони всі разом сиділи в коридорі будинку, пили чай та розмовляли. В його присутності обвинувачений та потерпілий не сварилися, але він чув, що вони розмовляли про те, що ОСОБА_2 повинен ОСОБА_1 відшкодувати шкоду, начебто за те, що він без дозволу ОСОБА_1 намагався продати биків, які йому були ввірені. Приблизно о 20-30 годині ОСОБА_2 пішов додому, а ОСОБА_1 ще десь 1-1,5 години провів у нього, а потім також пішов. Наступного дня йому стало відомо, що ОСОБА_1 «заліз» в будинок до ОСОБА_2 та викрав у ОСОБА_2 телевізор. Через деякий час ОСОБА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, розповідав, що він сам виніс телевізор ОСОБА_1 в рахунок відшкодування боргу. Також, ОСОБА_2 в подальшому розповідав вже іншу версію злочину, а саме казав, що ОСОБА_1 вліз до його будинку, забрав належний йому телевізор, хоча він проти цього заперечував. Також повідомив, що потерпілий раніше був неодноразово засуджений за вчинення крадіжок, відбував покарання в місцях позбавлення волі;

- протоколом огляду місця події від 18.11.2017 року з доданими фототаблицями до нього, з якого вбачається, що безпосереднім місцем огляду є приміщення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , в якому проживає ОСОБА_2 . В ході огляду було встановлено, що територія будинку огороджена парканом. Вхід на територію домоволодіння здійснюється через металеву хвіртку, яка на момент огляду відкрита. Зліва від входу знаходиться одноповерховий будинок, вхід до якого здійснюється через одностворчаті двері коричневого кольору, які зачиняються на замок. На момент огляду ніяких пошкоджень не виявлено. В будинку суцільний безлад. При огляді приміщення зали вищевказаного будинку зліва направо розташовані крісло, шафа з особистими речами, дерев`яна тумбочка світло-коричневого кольору вкрита пилюкою та з якої було викрадено телевізор «LG», далі за тумбочкою мається шафа з особистими речами, крісло, комод з особистими речами, крісло та шафа, стілець та зламаний диван. Потерпілий ОСОБА_2 пояснив, що з даного приміщення було викрадено його телевізор. Також зазначив, що ОСОБА_1 заліз через вікно, наніс йому тілесні ушкодження та забрав телевізор. Під час огляду було виявлено та вилучено 1 слід папілярних ліній руки на відрізку липкої стрічки;

- протоколом огляду місця події від 18.11.2017 року з доданими фототаблицями до нього, з якого вбачається, що безпосереднім місцем огляду є відкрита ділянка місцевості, що знаходиться біля будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . На даній ділянці ОСОБА_1 добровільно видав телевізор марки «LG» сірого кольору, модель 21FX6RB, серійний номер НОМЕР_1 . Телевізор без видимих ознак пошкодження. Під час огляду ОСОБА_1 пояснив, що даний телевізор він взяв із будинку ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_3 . Під час огляду було вилучено телевізор LG» сірого кольору, модель 21FX6RB, серійний номер НОМЕР_1 , який переданий під зберігальну розписку ОСОБА_2 ;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 23.12.2017 року та диском з відеозаписом проведення слідчого експерименту за участю потерпілого ОСОБА_2 , дослідженому в судовому засіданні, під час якого потерпілий ОСОБА_2 , надав пояснення стосовно обставин події, яка відбулася 17.11.2017 року. Так, ОСОБА_2 повідомив, що в той день він спав у себе вдома за адресою: АДРЕСА_3 і почув, що хтось стукає у вікна будинку, але він не захотів підніматись та не знав, хто це міг бути, але потім зрозумів за голосом, що це був ОСОБА_1 . Він стукав у всі вікна будинку, а потім потрапив у будинок через кухонне вікно. ОСОБА_1 підійшов до нього, скинув його з дивану та почав бити ногами, а потім вдарив чимось по голові, після чого він знепритомнів. Прийшовши до тями він побачив ОСОБА_1 , який повідомив, що забирає телевізор із-за боргів, а саме, що начебто він винен йому 200 гривень. Далі, ОСОБА_1 повідомив, що він повинен був порубати дрова, але цього не зробив, а також запропонував піти разом до ОСОБА_4 , щоб той підтвердив наявність боргу. Вони разом пішли до ОСОБА_4 , були у нього хвилин 20, там ОСОБА_1 наніс ще йому декілька ударів в обличчя, а потім вони повернулися до нього додому. Прийшовши до будинку ОСОБА_1 забрав телевізор та пішов, він проти цього заперечував, оскільки боявся отримати ще удари від ОСОБА_1 . Вранці ОСОБА_2 зателефонував до поліції з приводу даної події;

- висновком експерта № 389-ЛЗ/17 від 21.11.2017 року, згідно якого встановлено, що у обвинуваченого ОСОБА_1 будь-яких видимих тілесних ушкоджень або їх слідів на момент огляду не виявлено, у зв`язку з чим міра тягара не визначалася;

- висновком експерта № 388-ЛЗ/17 від 26.12.2017 року, згідно якого встановлено, що у потерпілого ОСОБА_2 мали місце синці в правій навколоочній ділянці, на грудній клітці зліва по підпахвовій лінії в області проекції 5-7 ребер; садна в правій скроневій області, на волосистій частині голови в тім`яній ділянці в центрі котрі утворилися від дії тупих твердих предметів, що не відобразили в пошкодженні своїх індивідуальних особливостей, якими могли бути як руки так і обуті ноги людини, можливо в строк і за обставин, зазначених в постанові та потерпілим. Маловірогідне утворення вищевказаних тілесних ушкоджень в результаті падіння з висоти зросту на плоскість, як з наданням так і без такого тілу прискорення. За ступенем тяжкості - це легкі тілесні ушкодження (згідно п. 2.3.1 Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 року);

- постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 18.11.2017 року, згідно якої речовим доказом визнано телевізор «LG» 21FX6RB сірого кольору, який переданий на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_2 ;

- довідкою про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 5303 від 27.11.2017 року, вартість якої складає 296,61 гривні.

Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 в скоєнні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України доведеною, оскільки вона підтверджується сукупністю зібраних доказів.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 3 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, скоїв злочин в період іспитового строку, з 1989 року перебуває на обліку у лікаря психіатра з діагнозом легка розумова відсталість. Згідно висновку комісійної амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 916 від 18.12.2017 року ОСОБА_1 в теперішній час страждає на хронічні психічні захворювання у формі легкої розумової відсталості з порушеними формами поведінки на синдром залежності внаслідок вживання алкоголю. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. В період часу, до якого відносяться правопорушення, ОСОБА_1 перебував у стані вищевказаних хронічних психічних захворювань, поза тимчасового розладу психічної діяльності, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В застосуванні примусових мір медичного характеру не потребує, з 2010 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу синдрому залежності від алкоголю, має неповну середню освіту, за місцем проживання характеризується посередньо, не одружений, офіційно не працевлаштований, не військовозобов`язаний.

Обвинувачений ОСОБА_1 не з`явився для участі у складанні досудової доповіді.

Оцінка виявила дуже високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення. Орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 неможливе без цілодобового нагляду та контролю в умовах ізоляції.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає рецидив злочинів та вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп`яніння.

Суд приходить до висновку, що обставина, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , не є винятковою і не знижує істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшує суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст.69 КК України - призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , відсутність обставин, які пом`якшують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо тільки в ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкції ч. 3 ст. 186 КК України, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Також при призначенні покарання, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.06.2017 року засуджений за ч. 2 ст. 185, 2 ст. 186 КК України та йому призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком тривалістю 3 роки, в період іспитового строку знов скоїв злочин, тому суд остаточно призначає покарання відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 залишити раніше обрану у вигляді тримання під вартою.

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 18 листопада 2017 року, згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення 119/86 від 18.11.2017 року.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України та піддати його покаранню у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі приєднати невідбуту ОСОБА_1 частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 22.06.2017 року і остаточно ОСОБА_1 призначити покарання у виді 5 (п`яти) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу обвинуваченому ОСОБА_1 залишити раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Строк відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_1 обчислювати з моменту його фактичного затримання, тобто з 18 листопада 2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), р/р UA298999980313050115000020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 5303 від 27.11.2017 року в розмірі 296 гривень 61 копійки.

Речовий доказ по справі:

- телевізор марки LG моделі 21FX6RB, який належить потерпілому ОСОБА_2 та переданий йому на відповідальне зберігання під розписку - залишити останньому.

Долю речового доказу вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А. Смірнова