Ухвала суду № 88517414, 31.03.2020, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/1168/20

Провадження № 1-в/635/183/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Назаренко О.В.,

при секретарі - Літінської Г.В.,

з участю прокурора - Болотнікова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с. Покотилівка Харківського району Харківської області клопотання засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Новоайдар, громадянина України, з неповною середньою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні трьох неповнолітніх дітей, не маючого інвалідності, маючого статус УБД, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого 11.06.2019 Новоайдарським районним судом Луганської області за ч.1 ст. 164 КК України до 1 року обмеження волі.

про умовно-дострокове звільнення від подальшого відбування покарання, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 засуджений 11.06.2019 Новоайдарським районним судом Луганської області за ч.1 ст. 164 КК України до 1 року обмеження волі.

Початок строку: 17.07.2019 року Кінець строку: 17.07.2020 року.

Засуджений ОСОБА_1 прибув самостійно до державної установи «Хролівський виправний центр (№ 140)» 18.07.2019 року за приписом Новоайдарського районного сектору філії Державної установи «Центр пробації» в Луганській області.

За власною ініціативою з перших днів перебування у виправному центрі виявив бажання працювати. Працевлаштований різноробом на контрагентському об`єкті ТОВ « ОСОБА_2 » згідно ст. 60 КВК України. До роботи ставиться сумлінно, виконує в повному обсязі поставлені робітничі норми та завдання. Правил техніки безпеки дотримується.

За час відбування покарання в установі до дисциплінарної відповідальності не притягався За сумлінну поведінку і ставлення до праці заохочувався 1 (один) раз адміністрацією установи. Характеризується позитивно.

Приймає активну участь в організації і проведенні культурно-масових та фізкультурно-оздоровчих заходів серед засуджених, згідно ст. 66 КВК України. За власним бажанням приймає участь в програмах диференційованого впливу на засуджених «Фізкультура і спорт», «Підготовка до звільнення», подає позитивний приклад іншим засудженим.

До виконання робіт з благоустрою установи ставиться добре, в роботі проявляє розумну ініціативу. Виконує передбачені законом вимоги персоналу, роботи із самообслуговування виконує, має достатній рівень необхідних навичок, порушень техніки безпеки не допускає.

У відношенні до представників адміністрації ввічливий, тактовний. За характером врівноважений, цілеспрямований, підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу.

У побуті завжди має охайний зовнішній вигляд. Стан здоров`я задовільний. Підтримує соціально-корисні зв`язки з рідними, шляхом телефонних розмов, побачень та короткочасних виїздів.

Згідно вироку Новоайдарського районного суду Луганської області від 11.06.2019 року судових витрат не має. У відповідності до постанови (ВП 23291810) від 28.08.2019 року, виданої Новоайдарським РВДВС у Луганській області про утримання коштів на утримання дитини, з заробітної плати засудженого ОСОБА_1 на сплату аліментів утримано та перераховано 3382 грн. 44 коп. В скоєному злочині розкаюється, провину визнав. Засуджений ОСОБА_1 сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України - можливо.

Представник адміністрації виправного центру та засуджений в судове засідання не з`явились, подали суду заяви, згідно яких просили розглянути заяву за їх відсутності.

Суд, вислухавши думку прокурора, який заперечував проти умовно-дострокового звільнення засудженого, вивчивши матеріали справи, особову справу засудженого, приходить до висновку, що заява засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.81 КК України до осіб, що відбувають покарання у виді виправних робіт, службових обмежень для військовослужбовців, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Особу може бути достроково звільнено повністю або частково і від відбування додаткового покарання.

Відповідно до ч.2 ст.81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджених сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та фактично відбув встановлений ч.3 ст.81 КК України термін покарання.

Згідно роз`яснень, які містяться в п. 1 постанови Пленуму Верховного суду України №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким», умовно-дострокове звільнення осіб від відбування покарання має надзвичайно важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої ст. 50 Кримінального кодексу України.

При цьому, однією із найважливіших підстав для застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі ст. 81 КК України, є виправлення засудженого, яке він довів своєю сумлінною поведінкою і ставленням до праці.

Вирішальне значення має саме активна діяльність засудженого, який своєю поведінкою, системою вчинків доводить, що виправився і заслуговує на умовно-дострокове звільнення. Висновок суду про виправлення особи повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про її поведінку за весь період відбування покарання, а не за час, що безпосередньо передував вирішенню питання про звільнення, ставленні засудженого до вчиненого злочину.

Доцільність і необхідність умовно-дострокового звільнення викликана тим, що до моменту звільнення мета покарання в основному досягнута, а саме: особа виправилася і немає необхідності в подальшому відбуванні покарання.

Згідно п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким № 2 від 26 квітня 2002 року визначено, що умовно-дострокове звільнення від покарання можливе лише після повного і всебічного вивчення даних про особу засудженого і переконання в тому, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці та навчання довів своє виправлення. Матеріали про умовно дострокове звільнення, які подають органи, що відають виконанням покарання мають відображати процес виправлення засудженого на протязі всього періоду відбування ним покарання, у зв`язку з чим орган має надати дані про попередні судимості, відшкодування матеріальних збитків та витяг із рішення спостережної ради.

Тобто, умовно-достроковому звільненню підлягають ті засуджені, які протягом всього, а не певного періоду часу, сумлінною поведінкою і ставленням до праці довели своє виправлення і для цього дані беруться в їх сукупності.

Разом з тим, як вбачається зі змісту довідки головного бухгалтера Державної установи «Хролівський виправний центр (№140)» Красильникової Л.М. від 16 січня 2020 року, з особистого рахунку ОСОБА_1 утримано кошти в сумі 3382 грн. 44 коп. на сплату аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Як свідчать матеріали особової справи на засудженого, зазначена сума була одноразовою виплатою, не зважаючи на те, що засуджений у період часу з серпня 2019 року по грудень 2019 року був працевлаштований та отримував заробітну плату, яка в сумі склала 18305,47 гривень. Матеріали справи не містять жодних відомостей щодо здійснення засудженим будь-яких заходів спрямованих на ініціювання вирішення питання щодо сплати аліментів у період часу з грудня 2019 року по теперішній час, що могло позитивно вплинути на питання щодо застосування до нього норм ст.81 КК України. Також матеріали справи не містять даних про неможливість ОСОБА_1 з будь-яких підстав виплачувати аліменти або ж звільнення від сплати аліментів. Зазначене свідчить про те, що засуджений після розгляду відносно нього питання щодо умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, належних висновків для себе не зробив.

Також суд враховує ту обставину, що засуджений був заохочений лише один раз, у січні 2020. Тобто, вже протягом значного проміжку часу (з почтаку відбування покарання та по теперішній час) до засудженого не застосовувалось жодного заохочення.

Отже, матеріали особової справи не відображають процес виправлення засудженого за вищевказаний період, зміст зазначених матеріалів не свідчить, що цілі покарання досягнуті в більш короткий термін, ніж це було визначено вироком Новоайдарівського раойнного суду Луганської області від 11 червня 2019 року.

Матеріали справи на засудженого не містять будь-яких об`єктивних даних про те, яким чином засуджений своєю активною діяльністю та системою вчинків довів своє виправлення. Позитивна характеристика, надана начальником ДУ «Хролівський ВЦ 140» 25 лютого 2020 року, яка є передвчасною, наявність одного заохочення, відсутність стягнень та працевлаштованість засудженого, який за наявності регулярного доходу - заробітної плати, окрім одноразового платежу в рахунок аліментів не здійснює жодних заходів щодо сплати аліментів, а також відбуття засудженим 1/2 строку покарання без наявності будь-яких об`єктивних даних, які б свідчили про сумлінне ставлення до праці, які б давали безсумнівні підстави суду вважати, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.

Також судом встановлено, що в матеріалах особової справи відсутні характеризуючи документи надані суду для долучення до матеріалів справи, а тому це свідчить про те, що з засудженим ОСОБА_1 не проводилась ніяка виховна робота.

З огляду на наведене, у суду виникають сумніви щодо виправлення засудженого, що є необхідною умовою під час застосування умовно-дострокового звільнення.

Враховуючи викладене, а також дані про особу засудженого, суд приходить до висновку про неможливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Новоайдарівського раойнного суду Луганської області від 11 червня 2019 року та вважає клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання передчасним та таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 537, 539 КПК України, ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про умовно-дострокове звільнення на невідбутий строк - відмовити.

Ухвала протягом семи діб з дня її проголошення може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області, а засудженим з дня отриманням ним ухвали суду.

Головуючий суддя О.В.Назаренко