Вирок № 88516221, 31.03.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4507/18

кримінальне провадження

№1-кп/489/181/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Коденко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Овсянівка Новобузького району Миколаївської області, громадянина України, із неповною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

-вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 28.03.2007 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 21.05.2007 за ч. 3 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі;

-вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 25.10.2010 за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

-вироком Новобузького районного суду Миколаївської області від 11.06.2012 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років і 3 місяців позбавлення волі;

-вироком Миколаївського районного суду Миколаївської області від 31.07.2012 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі;

-вироком Центрального районного суду м. Миколаєва від 20.11.2012 за ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289 КК України до 6 років позбавлення волі;

-вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.02.2013 за ч. 1 ст. 187 КК України до 6 років позбавлення волі;

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Горячева Ю.Ю.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

24.05.2018 о 23 год. 24 хв., ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку № 173 по вул. Севастопольській в м. Миколаєві, діючи повторно за раптово виниклим умислом, який направлений на таємне викрадення чужого майна, таємно, шляхом вільного доступу намагався викрасти каналізаційний люк вартістю 1823,10 грн. та установочне кільце на люк вартістю 1106,22 грн., які належать ПАТ «Укртелеком», однак не довів свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, а саме у закінченому замаху на таємне викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно.

Обвинувачений в ході судового розгляду визнав себе винним в інкримінованому правопорушенні та не оспорюючи фактичних обставин пред`явленого обвинувачення і розміру заподіяної матеріальної шкоди показав, що 24.05.2018 близько півночі, знаходячись біля будинку № 173 по вул. Севастопольській в м. Миколаєві намагався викрасти люк з кільцем до нього, але був затриманий громадянами.

Вина обвинуваченого в інкримінованому злочинному діянні, крім визнання ним своєї вини, підтверджується дослідженими судом наступними доказами.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 24.05.2018, згідно якого ОСОБА_2 просила прийняти міри до невідомої особи, яка 24.05.2018 о 23 год. 20 хв., знаходячись будинку № 173 по вул. Севастопольській в м. Миколаєві, намагалась таємно викрасти люк та колодязь до нього, але була затримана.

Враховуючи, що учасники кримінального провадження не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та судом з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням зазначених вище письмових доказів і характеризуючих матеріалів на обвинуваченого.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинуваченим вчинено злочин середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, неодружений, непрацюючий, характеризується негативно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, наявність обставини, що пом`якшує покарання - щире каяття та відсутність обставин, що обтяжують покарання.

З урахуванням викладеного та з метою виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді арешту.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) місяців арешту.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Речові докази: каналізаційний люк та установочне кільце - повернути потерпілому.

Запобіжний захід в кримінальному провадженні не обирався.

Цивільний позов та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим з моменту вручення копії вироку, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суддя І.В. Коваленко