
Справа № 489/6030/15-к
кримінальне провадження
№1-кп/489/19/20
ВИРОК
Іменем України
27 березня 2020 р. м. Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого Рум`янцевої Н.О.
із секретарем судових
засідань Тітовою Т.Е.
за участю:
прокурора Докторович Т.В.
потерпілого ОСОБА_1
захисника Башук В.Ф.
обвинуваченого ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, раніше судимого: 13.04.2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст.190 ч.1 КК України до 1 року обмеження волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням на 1 рік; 16.11.2011 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст.185 ч.2, 309 ч.1, 70, 71 КК України до 2 років 2 місяців позбавлення волі; 04.01.2013 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст.185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 21.03.2013 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст.185 ч.2, 70 ч.4 КК України до 3 років позбавлення волі, 29.08.2014 року, постановою Бердянського міського суду Запорізької області від 21.08.2014 року звільненого на підставі ст.2 Закону України «Про амністію у 2014 році»; 12.01.2017 року Заводським районним судом м. Миколаєва за ст.395 КК України до 2 місяців арешту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.309 ч.2, 187 ч.2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 , 14.08.2015 р. близько 09.00 год., знаходячись по вул. Космонавтів, 138 в м. Миколаєві, біля зупинки громадського транспорту «Баштанське», в стані алкогольного сп`яніння, повторно, незаконно придбав у невстановленої особи, небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, вагою 0,501 г. (масою, у перерахунку на суху речовину, 0,014 г.), який незаконно зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту до зупинення працівниками поліції того ж дня близько 09.30 год. за вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, 22.01.2017 року близько 23.30 год., за попередньою змовою із невстановленою особою, знаходячись по вул. Троїцькій (Кірова) в м. Миколаєві, на зупинці громадського транспорту «Кінцева-Кірова», маршрутного таксі №15, маючи намір на заволодіння чужим майном, з застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, шляхом нанесення удару кулаком в область потиличної частини голови потерпілого ОСОБА_1 , збив з ніг останнього, спричинивши йому тілесні ушкодження у вигляді перелому зовнішньої лодижки правої гомілки з ушкодженням дистального межберцового синдесмозу, які відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я та відтягнувши потерпілого за металеву конструкцію зупинки, відкрито заволодів двома мобільними телефонами «Nokia» 6230, вартістю 175 грн. кожний, загальною вартістю 350 грн., мобільним телефоном «Nokia» 1202/2, вартістю 100 грн., мобільним телефоном Xiaomi Redmi 3, вартістю 3799 грн., зв`язкою ключів, кодом платника податків на ім`я ОСОБА_1 , посвідченням-пропуском на завод «Заря-Машпроект», блокнотом, універсальними банківськими картками банку «Приват Банк» у кількості 3 шт., іменною картою банку «Укр Ексім Банк» ОСОБА_1 , грошовими коштами у сумі 800 грн., належними потерпілому ОСОБА_1 , спричинивши останньому матеріальну шкоду на загальну суму 5049 грн.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ст.309 ч.2 КК України, як незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів, без мети збуту, вчинене повторно; за ст.187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб.
Обвинувачений ОСОБА_2 та прокурор Докторович Т.В., під час судового розгляду уклали угоду про визнання винуватості, у якій в зв`язку з беззастережним визнанням ОСОБА_2 винуватості у вчиненні кримінальних правопорушень, узгодили покарання, яке має бути призначене обвинуваченому за ст.309 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.01.2017 р. за ст.395 КК України більш суворим за цим вироком призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців; за ст.187 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна, на підставі ст.71 ч.1 КК України, з врахуванням положень ст.72 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.01.2017 р. за ст.395 КК України та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць з конфіскацією майна.
Суд, виконавши вимоги ст.474 КПК України, вислухавши думку прокурора, потерпілого, захисника та обвинуваченого, вирішуючи питання щодо можливості затвердження угоди, приходить до висновку, що є підстави для затвердження угоди.
Так, умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та Закону, оскільки ст.469 КПК України допускає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо злочинів середньої тяжкості та тяжкого злочину, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, яким є злочин, передбачений ч.2 ст.309, ч.2 187 КК України, за якою кримінальне правопорушення правильно кваліфіковано, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, укладення угоди є добровільним, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.
Також, умови угоди не суперечать вимогам цього Кодексу та Закону, оскільки ст.469 КПК України допускає можливість укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, за умови надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін або інших осіб, оскільки потерпілим ОСОБА_1 надано письмову згоду прокурору на укладення угоди, укладення угоди є добровільним, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченим.
Крім того, обвинувачений згоден на призначення узгодженого виду і міри покарання.
Враховуючи викладене, суд вважає необхідним затвердити угоду про визнання винуватості, на підставі якої ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.309 ч.2, 187 ч.2 КК України, та відповідно до вимог ч.5 ст.65 КК України, призначити узгоджене сторонами покарання.
Крім того, враховуючи вимоги ст.5 КК України, щодо зворотної дії в часі закону про кримінальну відповідальність, що поліпшує становище особи, а також висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.06.2019 р., суд вважає необхідним зарахувати в строк відбування покарання обвинуваченого строк попереднього ув`язнення ОСОБА_2 з 28.01.2017 р. по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72 КК України, в редакції, що діяла з 24.12.2015 по 20.06.2017 р. та поліпшувала становище обвинувачених в частині зарахування строку попереднього ув`язнення у строк покарання.
Позов потерпілого ОСОБА_1 про стягнення з обвинуваченого матеріальної шкоди заподіяної злочином в сумі 9850 грн., суд вважає таким, що на підставі ст.1166 ЦК України, підлягає частковому задоволенню у сумі 4850 грн., оскільки встановлено, що така шкода дійсно заподіяна діями обвинуваченого з протиправного заволодіння майном потерпілого. В частині стягнення витрат на лікування в сумі 5000 грн. - відмовити, у зв`язку з недоведеністю, оскільки потерпілий не надав належних та достатніх доказів у підтвердження витрат на лікування.
Позов потерпілого ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн., суд вважає необхідним залишити без розгляду, на підставі ст.257 ЦПК України, в зв`язку з клопотанням позивача про залишення позову в цій частині без розгляду.
Керуючись ст.374, 375, 475 КПК України, суд, -
У Х В А Л И В:
Угоду про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим - затвердити.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.309 ч.2, 187 ч.2 КК України та призначити покарання:
за ст.309 ч.2 КК України - у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.
На підставі ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.01.2017 р. за ст.395 КК України більш суворим за цим вироком призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців;
за ст.187 ч.2 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією майна.
На підставі ст.71 ч.1 КК України, з врахуванням положень ст.72 КК України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 12.01.2017 р. за ст.395 КК України та остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі на строк 7 років 1 місяць з конфіскацією майна.
Строк покарання засудженому ОСОБА_2 обчислювати з моменту виконання вироку, на підставі ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк покарання ОСОБА_2 строк попереднього ув`язнення з 28.01.2017 р. по день набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі (в редакції Закону України № 838-VIII від 26.11.2015 року).
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.
Стягнути з засудженого на користь потерпілого ОСОБА_1 , - 4850 грн.
Позов потерпілого ОСОБА_1 про стягненння з засудженого ОСОБА_2 моральної шкоди в сумі 5000 грн., залишити без розгляду.
Речові докази:
паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_1 , перепустку на завод «Зоря-Машпроект» на ім`я ОСОБА_1 , банківські картки у кількості 4 шт., одна з яких іменна ОСОБА_1 , два блокноти, пенсійний квиток ОСОБА_1 , зв`язку ключів із 9 шт. ключів, мобільний телефон «Nokia» 1202/2 - повернути потерпілому ОСОБА_1 ;
особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований, масою 0,501 г. (масою у перерахунку на суху речовину, 0,014 г.), що зберігається у Інгульському ВП ГУНП в Миколаївській області - знищити.
Стягнути з засудженого процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 307 грн. 20 коп. на користь держави в особі ГУ ДКСУ в Миколаївській області (р/р UA568999980313040115000014005 в УК у м. Миколаєві/Інгульський район 24060300, код ЗКПО: 37992781, КБК 24060300).
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч.4 ст.394 КПК України.
Головуючий:
Судове рішення № 88516163, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва) було прийнято 27.03.2020. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 489/6030/15-к. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: