Рішення № 88515975, 19.03.2020, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/1527/20

Провадження № 2/686/2071/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2020 року Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Мазурок О. В. при секретарі Колісник Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому, в порядку

ст.247 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та майнової шкоди завданої незаконним рішенням, -

ВС Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної і майнової шкоди та просить стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу п`ять мільярдів гривень моральної шкоди, завданої незаконним рішенням (постанова про закриття кримінального провадження №42013240010000053 старшого слідчого Другого слідчого відділення СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області

Цепляка Я.М. від 07 грудня 2018 року. Стягнути з державного бюджету України через Державну казначейську службу 60030 гривень майнової шкоди завданої незаконним рішенням (постанова про закриття кримінального провадження №42013240010000053 старшого слідчого Другого слідчого відділення СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Цепляка Я.М. від 07 грудня 2018 року. На обґрунтування свого позову вказав, що в порушення статті 19 Конституції України і чинного КПК України старший слідчий СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Цепляк Я.М. виніс незаконну постанову про закриття кримінального провадження №42013240010000053 від 07 грудня 2018 року. Внаслідок незаконної та протиправної бездіяльності йому завдано майнову та моральну шкоду. Завдана йому моральна шкода полягає в моральних стражданнях та переживаннях які він переніс під час читання цієї очевидної незаконної постанови та усвідомлення витонченого знущання над ним, що викликало у нього почуття душевного болю, оскільки старший слідчий Другого слідчого відділення СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 явно таким чином знущався над ним всупереч чинному законодавству держави Україна, а не розслідування кримінального провадження посилювало відчуття невизначеності. Крім цього він змушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, а необхідність поновлення його прав змусили його вживати додаткових заходів для їх захисту в суді, що він сприймає як зверхнє ставлення до нього як до людини, з чого він відчув себе приниженим і морально подавленим та ці відчуття продовжуються і понині. Крім цього він вчергове змушений звертатися до суду, що вимагає від нього додаткових витрат його дорогоцінного часу з його безцінного життя та свідчить про моральне та психологічне насилля над ним шляхом неналежного виконання своїх службових обов`язків старшим слідчим відділенням СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 , що призвело до порушення його честі та гідності і посилення впевненості безладдя, безвладдя та безкарності у системі органів державної влади та підриві авторитету державної влади. Незаконне рішення слідчого свідчить про те, що він не дотримувався конституційних положень та покладених на нього державою Україна обов`язків, а взагалі їх ігнорував. Як орган державної влади держави України на сприяв авторитету держави у відношенні до нього як людини і громадянина, так і реалізації його конституційних прав і свобод. Незаконне рішення стосовно нього та його законних вимог, допущене органом державної влади держави Україна є проявом не тільки байдужості та бездушності, що привели до виникнення в нього відчуття приниження людської та громадянської гідності, а й до втрати ним віри в державу Україна та необхідності в її існуванні. Внаслідок винесення незаконної постанови старшим слідчим Другого слідчого відділення СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Цепляком Я.М. порушено його наступні права, а саме право на правомірну, добросовісну і кваліфіковану діяльність працівників органів державної влади, в тому числі і працівника Другого слідчого відділення СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_2 ; право споживача на доброякісну послугу від органів державної влади держави Україна в частині правомірності та добросовісності; конституційне право на свободу пересування територією України, оскільки дана постанова породила для нього певні права та обов`язки, так як у відповідності до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, а в його плани не входило вчергове скасування незаконної постанови слідчого і він вимушений це зробити у відповідності до законів держави Україна; право знати про закінчення досудового розслідування; право на честь і гідність та інші немайнові права.

Майнова та моральна шкода являє собою витрати пов`язані з відновленням порушених прав та мають бути безумовно відшкодовані у відповідності до статей 22, 23 та 1174 ЦК України.

Позивач направив до суду заяву про слухання справи у його відсутність та підтримання позову.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області направив до суду заяву про слухання справи у його відсутність. Направив до суду відзив в якому вказав, що вимоги є безпідставними і необґрунтованими, виходячи з наступних підстав: позивач у позовній заяві зазначаючи державу Україна як відповідача не вказує Міністерство юстиції України, яке уповноважено здійснювати представництво інтересів держави у судах України. А натомість вказує представників Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області та Державної казначейської служби України, не визначаючи дані державні установи відповідачами у даній справі. Крім того, відшкодування моральної та матеріальної шкоди ОСОБА_1 пов`язує з тим, що старший слідчий другого слідчого відділення СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Цепляк Я.М. виніс незаконну на його думку постанову про закриття кримінального провадження №42013240010000053, відомості про яке внесено в ЄРДР за

ч. 1 ст. 191, ч. 2 ст. 382 КК України, у зв`язку з відсутністю у діянні арбітражного керуючого Чернецької А.А. складу вказаних кримінальних правопорушень. При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті – така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу). Для настання деліктної відповідальності необхідно довести наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язку між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину.

Представник відповідача - Головного управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області, в судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Направив до суду відзив в якому вказав, що Державна казначейська служба України, розглянувши позовну заяву про відшкодування моральної та матеріальної шкоди позов не визнає оскільки Державна казначейська служба України та її територіальні органи у порядку Постанови КМУ №845 від 03.08.2011 року «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ» лише виконує рішення суду про стягнення коштів з Державного бюджету України, а не відповідає за зобов`язаннями Держави або державних органів. Позивач ОСОБА_1 представником відповідача по справі визначив Державну казначейську службу України, проте у контексті позовної заяви та додатків до неї, позивач жодним чином не довів та не обґрунтував, яку саме шкоду, протиправні дії чи бездіяльність органу Казначейства завдав останньому та у чому полягала протиправність його діяння як відповідача. Позивач в своєму позові помилково ототожнює Державу Україну з державним органом – Державною казначейською службою України, що є порушенням ч. 2 ст. 176 ЦК України, відповідно до якої, юридичні особи, створені державою, якою і є Державна казначейська служба України, не відповідають за зобов`язання Держави. Жодним нормативним актом, нормативно правовим актом не передбачено покладення відповідальності на органи Державної казначейської служби України за дії інших юридичних осіб та Держави України в цілому. Державна казначейська служба України не перебувала із позивачем у цивільно-правових відносинах, а тому не завдавала і не могла завдати останньому шкоди чи будь-яких інших втрат.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява задоволенню не підлягає, з наступних підстав: судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Головного управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної та майнової шкоди, обґрунтовуючи це тим, що старший слідчий СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Цепляк Я.М. виніс незаконну постанову про закриття кримінального провадження №42013240010000053 від 07 грудня 2018 року, внаслідок чого йому завдано майнової та моральної шкоди.

Згідно статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною другою статті 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 частини 2 зазначеної статті передбачає наявність інших випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст.ст.1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Підставою для застосування цивільно-правової відповідальності відповідно до ст.1176 ЦК України є наявність в діях особи складу цивільно-правового правопорушення, елементами якого, з урахуванням особливостей, передбачених ст.1174 ЦК України, є заподіяна шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між ними.

Стаття 23 ЦК України передбачає, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 “ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” передбачено, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправні діяння її заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою та протиправними діяннями заподіювача та вини останнього в її заподіянні. При цьому суд з`ясовує факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань, втрати немайнового характеру.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.81 ЦПК України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано до суду доказів тому, що старший слідчий СВ Хмельницького ВП ГУНП в Хмельницькій області Цепляк Я.М. виніс незаконну постанову про закриття кримінального провадження №42013240010000053 від

07 грудня 2018 року.

Крім того, ч. 2 ст. 176 ЦК України передбачено, що юридичні особи, створені державою, Автономною Республікою Крим, територіальними громадами, не відповідають за зобов`язаннями відповідно держави, Автономної Республіки Крим, територіальних громад. Жодним нормативним актом, нормативно правовим актом не передбачено покладення відповідальності на органи Державної казначейської служби України за дії інших юридичних осіб та Держави України в цілому.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.15, 23, 22, 176, 1166,1167, 1174 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 15, 81, 258, 354 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до держави Україна в особі Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної та майнової шкоди завданої незаконним рішенням відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги .

Позивач: ОСОБА_1 , проживає в АДРЕСА_1

Відповідач: Головне управління національної поліції в Хмельницькій області, знаходиться в м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 7, код ЄДРПОУ 40108824;

- Державна казначейська служба України, знаходиться в м. Київ

вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646.

Повний текст рішення складено 30.03.2020 року.

Суддя: