Ухвала суду № 88515742, 31.03.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.03.2020 Справа №607/5509/20

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

в складі: головуючого судді Грицака Р.М.,

за участю секретаря с/з Лобач І.В.

розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 30 березня 2020 року подала до суду позов до відповідача Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» в якому просить: визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №485 від 20 вересня 2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталією Миколаївною про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» заборгованість в розмірі 28 342,10 грн. та 850 грн. за вчинення виконавчого напису.

Одночасно із поданням позову, представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Калініним Сергієм Костянтиновичем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження та заборони стягнення по виконавчому провадженні відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайко Наталії Миколаївни №485 від 20 вересня 2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» заборгованість в розмірі 28 342,10 грн. та 850 грн. за вчинення виконавчого напису, а також заборони здійснення будь-яких дій відносно виконання вказаного виконавчого напису.

В обґрунтування заявлених вимог вказує на те, що існує необхідність у забезпеченні позову шляхом зупинення виконавчого провадження відкритого на підставі оспорюваного виконавчого напису та заборони проведення стягнення у виконавчому провадженні, оскільки в разі невжиття заходів забезпечення позову можливе істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду, ускладнення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:

1) найменування суду, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;

6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;

7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Вказана правова позиція відображена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року у справі № 320/3560/18.

З огляду на викладене, як вбачається із заяви про забезпечення позову стороною позивача в порушення п.3 та п.4 ч.1 ст.151 ЦПК України не обґрунтовано необхідності застосування судом заходів забезпечення позову, тому суд позбавлений можливості встановити, що невжиття таких заходів забезпечення позову, які просить застосувати позивач може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно ч. 1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про забезпечення позову фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420,40 грн.

В порушення вказаних вимог закону стороною позивача не сплачено судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

Ознайомившись із заявою представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про забезпечення позову, судом встановлено, що остання не відповідає вимогам ч. 1 та ч.6 ст. 151 ЦПК України, а саме в ній не обґрунтовано необхідності застосування кожного із зазначених у прохальній частинні заяви видів забезпечення позову та не сплачено судовий збір за подання заяви в розмірі 420,40 грн.

У відповідності до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що заява про забезпечення позову підлягає поверненню ОСОБА_1 .

Разом з тим, вважаю за необхідне роз`яснити, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.

Також звертаю увагу, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «БАНК ФОРВАРД» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню – повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий суддяР. М. Грицак