Ухвала суду № 88514746, 31.03.2020, Городоцький районний суд Львівської області

460/3751/17

1-кп/441/33/2020

У Х В А Л А

с у д о в о г о з а с і д а н н я

31.03.2020 р. колегія суддів Городоцького районного суду Львівської області в складі:

головуючого судді Перетятько О.В.

суддів Малахової-Онуфер А.М.

Яворської Н.І.

з участю секретаря Сороки М.В.

прокурора Ліщук А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Вишневського М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Городок Львівської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Каланчак, Каланчацького району Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , одруженого, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця, раніше не судимого,-

за ч. 1 ст. 115 КК України, -

в с т а н о в и л а:

У провадженні Городоцького районного суду Львівської області на розгляді перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України.

Ухвалою колегії суддів Городоцького районного суду Львівської області від 11.02.2019 р. обвинуваченому ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 10.04.2019 р. Ухвалою від 12.02.2020 р. строк продовжено до 08.04.2020 р.

Прокурор Ліщук А.І. в судовому засіданні клопоче про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою на 60 днів, яке обгрунтовує тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення, тим, що обраний йому запобіжний захід у виді тримання під вартою, закінчується 08.04.2020 р., ризики, встановлені при обранні запобіжного заходу під час судового провадження не зменшились та не перестали існувати. ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до особливо тяжкого, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, є військовослужбовцем, має спеціальні знання щодо поводження зі зброєю, ознайомлений з методами переховування, тому може ухилятись від суду, іншим чином перешкоджати судовому розгляду кримінального провадження, в тому числі, шляхом впливу на потерпілого, свідків, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеним ризикам, підозра є обгрунтованою, а жоден з більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Обвинувачений та його захисник в суді проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою заперечили, вказали, що ризики, зазначені прокурором нічим не підтверджені, наміру ухилятися від суду у ОСОБА_1 не має, притягується до кримінальної відповідальності вперше, одружений, а тому має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання, просять змінити запобіжний захід на такий, що не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши прокурора, захисника, обвинуваченого, вивчивши клопотання, оглянувши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить наступного висновку.

За положеннями ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або зявилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

Так, згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_1 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою колегії суддів Городоцького районного суду Львівської області від 12.02.2020 р. ОСОБА_1 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 08.04.2020 р. включно.

Стаття 2 Закону України «Про попереднє ув`язнення» вказує, що метою попереднього ув`язнення є запобігання можливому ухиленню особи, взятої під варту, від органів досудового розслідування та суду, перешкоджанню кримінальному провадженню або зайняттю злочинною діяльністю, а також забезпечення виконання вироку.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

За положеннями ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити документи, інше.

Обов`язок доведення цих обставин лежить на прокуророві.

Прокурор у судовому засіданні та у письмовому клопотанні навів такі доводи, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а також про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилятися від суду, перешкоджати встановленню істини по справі, незаконно впливати на потерпілого та свідків у вказаному кримінальному провадженні.

З огляду на наведене, вирішуючи питання доцільності продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, крім наявності вищевказаних ризиків, колегія суддів оцінює також в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим, а також те, що останній є військовослужбовцем, має стійкі службові зв"язки із військовослужбовцями військової частини А0666, тому має можливість постійно змінювати своє місцезнаходження, має спеціальні знання щодо поводження зі зброєю, ознайомлений з методами переховування, може ухилятися від суду, розгляд кримінального провадження не закінчено, не допитано потерпілого, усіх свідків, ризик продовження обвинуваченим протиправної поведінки існує.

Колегія суддів бере до уваги, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Вищенаведені обставини колегія суддів розцінює як такі, що доводять необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків та дотримання належної процесуальної поведінки під час судового провадження, запобігання наявним ризикам.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що ризики, на які вказує прокурор, не зменшились та не перестали існувати, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, про обрання яких просить захисник Вишневський М.С. та обвинувачений ОСОБА_1 , не позбавить останнього можливості переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення і не забезпечать його належної процесуальної поведінки під час судового розслідування, тому підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, як про це просить захисник та обвинувачений, не вбачає.

Згідно Указу Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1, на всій території України з 12.03.2020 р. по 24.04.2020 р. встановлено карантин.

Крім того, Рада суддів України рекомендувала у період з 16 березня до 3 квітня 2020 р. встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами (Лист Ради суддів України від 16.03.2020 р, адресований Верховному Суду, Вищому антикорупційному суду, місцевим та апеляційним судам).

Із листа начальника Головного управління Національної поліції у Львівській області № 634/01/15-20 від 18.03.2020 р. вбачається, що з метою недопущення поширення випадків COVID-19 серед осіб, взятих під варту, конвойних нарядів Національної поліції, суддів, працівників судів та учасників судового процесу, судам слід вживати заходів щодо перенесення судових справ у період дії карантинних заходів. У разі закінчення терміну тримання під вартою обвинувачених, розгляд справ рекомендовано проводити в режимі відеоконференції.

Разом з тим, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 336 КПК України судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження.

Згідно положень ч. 2 ст. 336 КПК України суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 336 КПК України, якщо особа, яка братиме участь у судовому провадженні дистанційно, знаходиться у приміщенні, розташованому на території, яка перебуває під юрисдикцією суду, або на території міста, в якому розташований суд, судовий розпорядник або секретар судового засідання цього суду зобов`язаний вручити такій особі пам`ятку про її процесуальні права, перевірити її документи, що посвідчують особу, та перебувати поряд з нею до закінчення судового засідання.

З врахуванням наведених норм, зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_1 утримується в «Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», доставлення його в судове засідання у період карантинних заходів, запроваджених на території України, здійснити не можливо, однак, з метою забезпечення оперативності судового провадження, колегія суддів вважає, що в судовому засіданні слід оголосити перерву до 27.04.2020 р., та здійснювати таке в режимі відеоконференції, із викликом свідка ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 177, 331, 336, 369-372 КПК України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Обвинуваченому ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 115 КК України продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 28.05.2020 року включно.

Копію ухвали для відома і виконання направити начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)».

Доручити Олександрівському районному суду Кіровоградської області, який розташований за адресою: 27300, Кіровоградська обл., смт. Олександрівка, вул. Вишнева, 21 проведення судового засідання 27.04.2020 року об 11 год. 00 хв. в режимі відеоконференції за участю свідка – ОСОБА_2 .

Копію ухвали для відома і виконання направити Олександрівському районному суду Кіровоградської області.

Судове засідання проводити за участі учасників кримінального провадження, свідків.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом семи днів.

Головуючий суддя Перетятько О.В.

Судді Малахова-Онуфер А.М.

Яворська Н.І.