Ухвала суду № 88513355, 31.03.2020, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа №639/824/20

Провадження №1-кс/639/820/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова Васильєва Н.М., за участю: секретаря – Погрібняк А.В., прокурора – Богатирьова Д.К., слідчого – Ващенка Є.І., захисника – Мельника І.В., підозрюваного – ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області Ващенка Є.І. по кримінальному провадженню, внесеному 22.01.2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220500000122, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, українця, із середньою освітою, неодруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без фактичного місця проживання, раніше судимого: 1) 20.01.2015 Комінтернівським районним судом м. Харкова за ч.1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 850 грн.; 2) 29.08.2016 Московським районним судом м. Харкова за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі та штрафу у розмірі 850 грн., звільнився 08.07.2019 року,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області Ващенко Є.І. звернувся до слідчого судді з клопотанням, яке погоджене з прокурором Новобаварського відділу Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області Богатирьовим Д.К. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

В мотивування свого клопотання слідчий посилається на те, що ОСОБА_1 у ніч з 04 на 05 січня 2020 року,більш точний час встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, перебував в житловому будинку АДРЕСА_2 , в якому мешкають його батько ОСОБА_2 та мачуха ОСОБА_3 , 1963 року народження.

Саме в той час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, належного його мачусі, ОСОБА_3 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , перебуваючи у залі зазначеного будинку, спочатку відшукав у шафі прикраси із золота, а саме: зубне, підвіску та брухт, а потім, оцінивши ситуацію, що склалася, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігав, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер свого злочинного задуму, та, передбачаючи його наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди особі похилого віку, ОСОБА_3 , 1963 року народження, безперешкодно, шляхом вільного доступу, таємно заволодів зазначеними прикрасами та брухтом із золота, сховавши їх у кишені своїх штанів.

Таким чином ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на таємне заволодіння чужим майном, а саме золотом: зубним, 850 проби, вагою 1,110 грама, вартістю 1064 грн. 42 коп., підвіскою, 583 проби, вагою 1,530 грама, вартістю 1006 грн. 31 коп. та брухтом, 585 проби, вагою 1,120 грама, вартістю 739 грн. 16 коп.

Після цього, ОСОБА_1 , звернувши на свою користь викрадене майно, з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним в подальшому на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_1 завдав потерпілій ОСОБА_3 матеріальної шкоди на загальну суму 2809 грн.89 коп., що підтверджено висновком судово-товарознавчої експертизи № 4138 від 18.02.2020.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Крім того, ОСОБА_1 у ніч з 12 на 13 січня 2020 року,більш точний час встановити в ході досудового розслідування не виявилось за можливе, перебував в житловому будинку АДРЕСА_2 , в якому мешкають його батько ОСОБА_2 та мачуха ОСОБА_3 .

Саме в той час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, належного його батьку, ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , відчуваючи безкарність за раніше вчинену крадіжку прикрас із золота ОСОБА_3 , перебуваючи в залі зазначеного будинку,спочатку відшукав у шафі саморобний альбом, в середині якого знаходилась колекція монет, належна його батьку, ОСОБА_2 , а потім, оцінивши ситуацію, що склалася, використовуючи ту обставину, що за його діями ніхто не спостерігав, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер свого злочинного задуму, та, передбачаючи його наслідки у вигляді заподіяння матеріальної шкоди потерпілому, безперешкодно, шляхом вільного доступу, таємно заволодів зазначеними монетами у кількості 5 штук, сховавши їх у поліетиленовий пакет.

Таким чином ОСОБА_1 виконав усі дії, які вважав за необхідне, для досягнення своєї злочинної мети, спрямованої на таємне заволодіння чужим майном, а саме: монетою РСФРР номіналом 50 коп., 1922 року, монетою СРСР «Один полтинник», 1924 року, та трьома дрібними монетами доби ОСОБА_4 номіналом «копейка», які не належать до культурних цінностей, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення, загальною вартістю 300 грн.

Після цього, ОСОБА_1 , звернувши на свою користь викрадені монети, приблизно о 07 годині ранку 13 січня 2020 року з місця скоєння злочину зник та розпорядився ними в подальшому на власний розсуд.

В результаті протиправного діяння ОСОБА_1 завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 300 грн., що підтверджено висновком судово-мистецтвознавчої експертизи №4131/5025-5028 від 27.02.2020.

Своїми умисними, протиправними діями ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Слідчий у своєму клопотанні вказує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, відповідальність за який передбачена у вигляді позбавлення волі строком до 5 років, з метою забезпечення кримінального провадження та запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватися від слідства та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, продовжити злочинну діяльність, шляхом вчинення нових кримінальних правопорушень, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п. п. 1-5 ч.1 ст. 177 КПК України, тому вважає доцільним обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У судовому засіданні прокурор та слідчий клопотання підтримали з підстав, викладених у ньому, просили обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Підозрюваний ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у скоєні злочину визнав у повному обсязі, заперечував проти задоволення клопотання слідчого, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем його реєстрації з огляду на недоведеність ризиків, на які посилається прокурор. Наголосив, що на теперішній час не проживає за місцем реєстрації, оскільки будинок потребує ремонту та відновлення,але у разі обрання домашнього арешту –буде мешкати за вказаною адресою.

Адвокат Мельник І.В. також заперечував проти задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за місцем реєстрації підозрюваного з огляду на недоведеність ризиків, на які посилається сторона обвинувачення.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши надані до суду докази, слідчий суддя дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Судовим розглядом встановлено, що 22.01.2020 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано кримінальне провадження № 12020220500000122 з відображенням правової кваліфікації злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

31.03.2020 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені злочинів , передбачених ч.2 ст.185 КК України.

Матеріали провадження свідчать про те, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України. Обґрунтованість пред`явленої підозри підтверджується наданими слідчому судді копіями матеріалів кримінального провадження, зокрема: протоколом огляду місця події від 21.01.2020 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_2 від 24.01.2020 року, протоколом огляду місця події від 06.02.2020 року за участю ОСОБА_1 , протоколом огляду предмета від 06.02.2020 за участю ОСОБА_2 , висновком судово-мистецтвознавчої експертизи №4131/5025-5028 від 27.02.2020 року, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 від 06.02.2020 року, протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками за участю потерпілої ОСОБА_3 , відповіддю товариства «ЛОМБАРД ДОНКРЕДИТ» ТОВ «ІНТЕР-РІЕЛТІ» і КОМПАНІЯ», висновком судово-товарознавчої експертизи №4138 від 18.02.2020 року, протоколом проведення слідчого експерименту за участю потерпілих ОСОБА_2 , та ОСОБА_3 від 26.02.2020 року.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При цьому ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років.

З огляду на зазначене вище; враховуючи дані про особу підозрюваного, а також конкретні обставини вчинення відповідного злочину, вважаю, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_1 :

- з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення злочину середньої тяжкості може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки офіційно ніде не працевлаштований, неодружений , не має утриманців, за місцем реєстрації фактично не проживає;

- може фізично або психологічно незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, так як йому відомо місце їх мешкання, тим самим примусити її змінити свої показання або взагалі відмовитись від них, щоб уникнути покарання;

- враховуючи дані про особу ОСОБА_1 , він може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Разом з цим сторона обвинувачення у своєму клопотанні також посилається на наявність ризиків, передбачених п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто можливість ОСОБА_1 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вказане підтверджується, тим, що на даний час у ході досудового розслідування не відшукані в повному обсязі речові докази по кримінальному провадженню та висновки експертів в даному випадку мають ключове значення, і це добре відомо ОСОБА_1 у зв`язку із чим є підстави вважати, що останній зможе чинити тиск на експертів. Крім цього, не виключений ризик перешкоджання судовому провадженню будь-яким іншим чином.

Однак вказані ризики ґрунтуються лише на припущеннях слідчого, матеріали кримінального провадження не містять жодних доказів на підтвердження вказаних ризиків, крім того, докази, які зібрані під час досудового розслідування слідчим, вже вилучені та долучені до матеріалів кримінального провадження в якості речових доказів.

Таким чином, приходжу до висновку, що прокурором та слідчим не доведено наявності ризиків, передбачених п. 2, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше двічі судимий, судимості не погашені, притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних корисливих злочинів проти власності; неодружений; неповнолітніх дітей або інших осіб на утриманні немає, офіційно не працює; нерухомості, транспортних засобів у власності не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, а саме: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, який є злочином середньої тяжкості; 2) тяжкості покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого підозрюється; 3) даних про особу підозрюваного, відсутності місця постійного проживання, оскільки наявність у особи місця реєстрації не може свідчити про наявність у нього фактичного місця проживання, що не заперечувалось самим підозрюваним у судовому засіданні. Тому з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин інший більш м`який запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, впливу на потерпілих у цьому кримінальному провадженні, переховування від органу досудового розслідування та суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Разом з цим, суд вважає необхідним, у відповідності до ч. 3 ст. 183 КПК України, визначити обвинуваченому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, оскільки вказаний злочин не відноситься до тих злочинів, коли слідчий суддя має право не визначати розмір застави, визначених ч.4 ст.183 КПК України.

Таким чином, вважаю, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню з вищенаведених підстав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193-194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Новобаварського ВП ГУ НП в Харківській області Ващенка Є.І. про застосування запобіжного заходу – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор», строком на 60 (шістдесят) днів.

Строк затримання обчислювати з 31 березня 2020 року 16 год. 45 хв.

Строк дії ухвали до 29 травня 2020 року 16 год. 45 хв.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України одночасно визначити ОСОБА_1 розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених КПК України.

Заставу визначити у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленої на 1 січня 2020 року (2102 грн.), що становить 42040 (сорок дві тисячі сорок) грн. 00 коп., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на відповідний депозитний рахунок суду.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії запобіжного заходу.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання уповноваженому процесуальному прокурору у даному кримінальному провадженні свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Жовтневого районного суду м. Харкова має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Роз`яснити, що у разі внесення застави, але невиконання заставодавцем обов`язків із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього цією ухвалою обов`язки, застава буде звернута в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду в 5-денний термін з дня її оголошення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя Н.М. Васильєва