Рішення № 88512157, 13.03.2020, Біловодський районний суд Луганської області

Справа № 408/2644/19-ц

Провадження № 2/408/230/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2020 року смт. Біловодськ

Біловодський районний суд Луганської області у складі:

головуючого-судді Кускової Т.В.

при секретарі Оноприч Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Біловодська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки за кадастровим номером № 4424885100010070114 розміром 11,8648 га, яка розташована на території Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області. Право власності на вказану земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, виданим на підставі розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 12 серпня 2004 року № 623.

Позивачка зазначає, що вона є спадкоємцем за заповітом у відповідності до ст. 1235 Цивільного кодексу України, згідно з якою заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Проте у встановлений законом строк позивач ОСОБА_1 спадщину не прийняла оскільки внаслідок нестабільної ситуації та бойових дій, які проходили в зоні АТО, де мешкає позивачка, було відсутнє транспортне сполучення та органи нотаріату тимчасово не працювали і не вели прийом громадян.

25 квітня 2016 року позивачка звернулась до Станично-Луганської державної нотаріальної контори, однак отримала письмові роз`яснення з рекомендацією звернутися до суду з позовом про надання додаткового строку для прийняття спадщини.

У зв`язку із наведеним, позивач ОСОБА_1 просила суд визначити їй додатковий строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті батька.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, просила суд розглянути справу без її участі.

Представник відповідача Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства і підлягають задоволенню з наступних підстав.

З свідоцтва про смерть від 17 вересня 2014 року серія НОМЕР_2 , виданого Розквітненською сільською радою Станично-Луганського району Луганської області, слідує, що ОСОБА_1 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Родинний зв`язок між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2 підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 17 червня 1963 року Чугінською сільською радою Станично-Луганського району, актовий запис №14.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 24 травня 2016 року №00016681112, позивачка після укладення шлюбу за актовим записом №1 змінила прізвище з « ОСОБА_1 » на « ОСОБА_1 ». Згідно копії свідоцтва про розірвання шлюбу від 24 травня 2016 року серії НОМЕР_4 , виданого Станично-Луганським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Луганській області, позивачка після розірвання шлюбу залишила прізвище « ОСОБА_1 ».

Копією свідоцтва про укладення шлюбу від 08 квітня 1986 року серії НОМЕР_5 , виданого Широківською сільською радою Ворошиловградської області, актовий запис №10, підтверджується зміна прізвища позивачки з « ОСОБА_1 » та на « ОСОБА_1 ».

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки за кадастровим номером № 4424885100010070114 розміром 11,8648 га, яка розташована на території Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області. Право власності на вказану земельну ділянку підтверджується державним актом на право приватної власності на землю, виданим на підставі розпорядження голови Станично-Луганської районної державної адміністрації Луганської області від 12 серпня 2004 року № 623.

Зі змісту заповіту, посвідченого 18 лютого 2009 року секретарем Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району, реєстровий номер № 04, встановлено, що ОСОБА_2 за життя заповідала належну їй на праві власності земельну ділянку розміром 11,8648 га, яка розташована на території Розквітненської сільської ради Станично-Луганського району Луганської області, позивачці ОСОБА_1 .

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1 ст. 1269 ЦК України).

З копії роз`яснення від 25 квітня 2006 № 251/02-14, винесеного державним нотаріусом Станично-Луганської держаної нотаріальної контори Бутаковою І.Г., встановлено, що ОСОБА_1 нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва на право на спадщину у зв`язку із тим, що ні факту подання заяви про прийняття спадщини у визначений законом строк, на факту реєстрації за однією адресою з померлою немає, тому вона є такою, що не прийняла спадщину, та рекомендовано звернутися до суду з заявою про надання додаткового строку для прийняття спадщини згідно ст. 1272 ЦК України.

Статтею 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається: 1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори; 2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Згідно роз`яснень, викладених у п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вбачається, що «суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права».

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року вбачається, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Таким чином, оскільки факти, які викладені в позовній заяві знайшли своє підтвердження, суд приходить до висновку про те, що причини пропуску позивачем строку прийняття спадщини слід визнати поважними, оскільки останній звернувся до державного нотаріуса Біловодської державної нотаріальної контори Луганської області з заявою про прийняття спадщини, але у зазначений законом строк шість місяців, згідно ст.1270 ЦК України, не подав заяву до органів нотаріату, а також за відсутності спору про спадщину, суд вважає позов обґрунтованим і таким що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 258, 259, 265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву задовольнити.

Визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 , паспорт серії НОМЕР_7 , виданий Станично-Луганським РВ УМВС України в Луганській області 18 вересня 1997 року), після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , поважними.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк в два місяці з дня набрання законної сили рішення суду для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті матері - ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію рішення направити сторона для відома.

Рішення набирає законної сили з моменту закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду через Біловодський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Суддя Т. В. Кускова