Ухвала суду № 88510240, 16.03.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/1719/19 1-кс/335/1169/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2020 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя Рибалко Н.І., за участю:

секретаря судового засідання Косатої М.А.,

прокурора Бизименко І.В.,

слідчого Чащина І.А.,

підозрюваної ОСОБА_1 ,

захисника підозрюваної адвоката Гороховця М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя клопотання слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області Москаленко А.О., про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Тольяті, Самарської області, Російської Федерації, громадянки України, офіційно не працевлаштована, одружена, яка має базову загальну середню освіту, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

- підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, яке погоджено з прокурором, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

З наданих суду матеріалів вбачається, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 у невстановлений в ході досудового слідства час познайомилась із невстановленими особами, які перебували на території Турецької Республіки, з якими ОСОБА_1 вступила у попередню змову на вчинення дій, спрямованих на вербуванням і переміщення на територію Турецької Республіки місцевих дівчат з корисливою метою отримання коштів за їх подальшу передачу та особистого збагачення за рахунок їх подальшої сексуальної експлуатації.

Розглядаючи будь-яку дівчину як потенційний об`єкт вербування для наступної передачі, ОСОБА_1 , отримавши від невстановлених осіб рекомендації по вербуванню, враховувала морально-вольові якості дівчат, їх характер, зовнішні дані, рівень розвитку, схильності та інші риси, властиві їх віку, матеріальний та сімейний стан. Під час вербування пропонувала дівчатам високооплачувану роботу і заняття проституцією на вигідних умовах, при цьому приховуючи реальні умови, які б спричинили їх відмову від виїзду з України. Зокрема розповідала про вигідні умови праці, що значно покращать матеріальний стан дівчат за рахунок заняття проституцією. Запевняла дівчат, що сутенери будуть оплачувати проживання, харчування, тощо, а у разі не бажання у подальшому займатися проституцією, вони безперешкодно можуть повернутися додому.

У подальшому, ОСОБА_1 згідно відведеної їй ролі мала вербувати осіб жіночої статі з метою сексуальної експлуатації за кордоном за матеріальну винагороду, надсилати їх фотографії невстановленим особам, які у свою чергу узгоджувала кандидатури для сексуальної експлуатації, організовували зустрічі в аеропорту та оформлювали виїзні документи для знаходження у Турецькій Республіці.

Так, 30 жовтня 2019 року, ОСОБА_1 , реалізуючи злочинний намір направлений на вербування людини з метою сексуальної експлуатації з використанням її уразливого стану, діючи за попередньою змовою з невстановленими особами, під час телефонної розмови з ОСОБА_2 роз`яснила деякі подробиці та умови виїзду до Республіки Туреччина для надання сексуальних послуг за плату, при цьому остання повідомила про своє неповноліття, однак ОСОБА_1 цей факт не зупинив та попрохала надіслати їй фотокартки для погодження кандидатури. В ході подальшої телефонної розмови, ОСОБА_1 повідомила неповнолітній ОСОБА_2 , що її кандидатура схвалена та домовилась про особисту зустріч, для роз`яснення подробиці виїзду до Республіки Туреччина для надання сексуальних послуг за плату, яка у подальшому відбулась приблизно о 14 годині 00 хвилин 17.01.2020 поблизу Центрального автовокзалу м. Запоріжжя по пр. Соборному у м. Запоріжжі.

У призначений час ОСОБА_2 зустрілася з ОСОБА_1 у вказаному місці, де остання, достовірно знаючи, що ОСОБА_2 є неповнолітньою та внаслідок збігу тяжких матеріальних обставин, викликаних її скрутним матеріальним становищем, відсутністю роботи, постійного джерела доходів, після чого, переконавшись, що вона перебуває в уразливому стані, усвідомлюючи цю обставину, умисно використовуючи її у своїх протиправних цілях запропонувала останній роботу повією за межами України. При цьому, ОСОБА_1 роз`яснила ОСОБА_2 умови проживання та праці, а також розміри оплати у розмірі 500 доларів США за надання нею сексуальних послуг клієнтам за добу, а також запевнила, що усі витрати по оформленню виїзних документів до Турецької Республіки несе вона та невстановлена особа, поставивши тим самим потерпілу у залежне від неї матеріальне положення.

Так, ОСОБА_1 у невстановлений час для себе та неповнолітньої ОСОБА_2 було придбано електронний авіаквиток сполученням «Запоріжжя-Стамбул» на 19.01.2020, виліт о 12 годині 00 хвилин, який був надісланий на мобільний телефон неповнолітній ОСОБА_2 .

У подальшому 19.01.2020, приблизно о 12 годині 00 хвилин, неповнолітня ОСОБА_2 прибула до місця проходження контролю служби авіаційної безпеки КП «Міжнародний аеропорт Запоріжжя, розташованого за адресою м. Запоріжжя, вул. Блакитна, 4, де на неї чекала ОСОБА_1 , для подальшої посадки на літак рейсом з вильотом о 15 годині 00 хвилин 19.01.2020 до м. Стамбул Турецької Республіки, пройшла реєстрацію та зону митного контролю.

19 січня 2020 року о 12:17 годині ОСОБА_1 затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

21 січня 2020 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя області підозрюваній ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 16 березня 2020 року.

Посилаючись на те, що для закінчення досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню органу досудового розслідування потрібно виконати ряд слідчих та процесуальних дій, виконання яких неможливо до закінчення строку тримання під вартою підозрюваної, а також зазначаючи, що з урахуванням тяжкості злочину, у якому підозрюється ОСОБА_1 , не зменшилися ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий просить продовжити строк тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Слідчий та прокурор у судовому засіданні клопотання підтримали на підставах, викладених у клопотанні.

Підозрювана та її захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, захисник просив обрати більш м`який запобіжний захід пославшись на наявність двох неповнолітніх дітей, якими наразі опікується мати підозрюваної, але у зв`язку з її похилим віком та наявністю скрутних життєвих обставин догляд за двома малолітніми дітьми для неї є обтяжливим.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019080000000005 від 05 січня 2019 року.

13.09.2018 ОСОБА_3 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

19 січня 2020 року о 12:17 годині ОСОБА_1 затримано на підставі п. 1 ч. 1 ст. 208 КПК України.

19 січня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України.

21 січня 2020 року слідчим суддею Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя області підозрюваній ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до 16 березня 2020 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

Ухвалою слідчого судді від 16.03.2020 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12019080000000005 від 05 січня 2019 року до чотирьох місяців, тобто до 19.05.2020 року.

Вирішуючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що наявні обставини, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, також слідчий суддя враховує обсяг підозри та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом.

Також слідчий суддя враховує дані про особу підозрюваної, її вік, стан здоров`я, те що вона: офіційно не працевлаштована, одружена, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, має місце реєстрації - АДРЕСА_1 , раніше не засуджена. При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було встановлено, що підозрювана за місцем реєстрації постійно не мешкає, періодично відвідує м. Дніпро, адреса її мешкання у вказаному місті в процесі розгляду клопотання не встановлена, як і мета її перебування у м. Дніпро.

Щодо тверджень захисника підозрюваної про неможливість догляду матір`ю підозрюваної за двома неповнолітніми дітьми через похилий вік та наявність скрутних життєвих обставин, то слідчий суддя виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Захисник підозрюваної не надав слідчому судді доказів на підтвердження вказаних ним обставинам.

Тому, з урахуванням обставин вчинення кримінального правопорушення, а також доказів та обставин, на які посилається слідчий у клопотанні та у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які були враховані слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу, та приходить до висновку, що для запобігання ризикам, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні, є недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Матеріалами клопотання підтверджено, що встановлені раніше ризики, визначені ч. 1 ст. 177 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_1 на даний час продовжують існувати, та на переконання слідчого судді, даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваної.

Європейський суд з прав людини у рішенні „Подвезько проти України” крім іншого зазначає, що пункт 1 статті 5 Конвенції вимагає, що для того, щоб позбавлення свободи не вважалося свавільним, недостатньо самого факту застосування цього заходу згідно з національним законодавством - він також повинен бути необхідним за конкретних обставин. На думку Суду, тримання під вартою відповідно до підпункту «c» пункту 1 статті 5 Конвенції має відповідати вимозі пропорційності, яка обумовлює існування обґрунтованого рішення, в якому здійснюється оцінка відповідних аргументів «за» і «проти» звільнення.

В ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено підстав для зміни запобіжного заходу, та стороною захисту не підтверджено, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти зазначеним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

У відповідності до п.п. 61, 62 рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року по справі «Смирнов проти Росії», наявність підстав для утримання під вартою повинно бути оцінено по кожній конкретній справі з урахуванням всіх обставин справи. Довготривале утримання під вартою може бути виправданим лише при наявності конкретних ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які незважаючи на наявність презумпції невинності, перевищують інтереси забезпечення поваги до свободи.

Беручи до уваги, що під час розгляду клопотання встановлені обставини, що перешкоджають закінченню досудового розслідування до закінчення строку тримання підозрюваної під вартою, не зменшилися ризики, що виправдовують подальше тримання підозрюваної під вартою і відсутні підстави для зміни запобіжного заходу на більш м`який, клопотання про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню та слідчий суддя вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 15.05.2020 року включно.

Керуючись, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 197, 199, 201, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 – задовольнити.

Продовжити відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 15.05.2020 року включно, у раніше визначеному розмірі та обсязі ухвалою слідчого судді від 21.01.2020 року.

Встановити строк дії ухвали про тримання під вартою – до 15.05.2020 року включно.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н.І.Рибалко