Рішення № 88508800, 24.03.2020, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/1481/19

Провадження № 2/265/108/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2020 року місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Вайновського А. М., за участю секретаря судового засідання Злидіної Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом о відповідача ОСОБА_3 , ПрАТ СК «Еталон» про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. В обґрунтування позову посилався на те, що спільно із дружиною ОСОБА_4 він є власником Skoda Oktavia, д/н НОМЕР_1 . 11 серпня 2017 року приблизно о 16-00 годині в Лівобережному районі міста Маріуполя по вулиці Набережній у районі прохідних ПАТ «МК «Азовсталь» відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ2107, д/н НОМЕР_2 , порушуючи вимоги п. 11.4, 12.1 ПДР, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, виїхав на зустрічну смугу рух, де зіткнувся із автомобілем Skoda Oktavia, д/н НОМЕР_1 , під керуванням позивача, в салоні якого у якості пасажира знаходилася позивач ОСОБА_4 . В результаті зіткнення транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень, а дружина отримала тілесні ушкодження. Постановою суду від 19.05.2018 ОСОБА_2 за фактом ДТП було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП Матеріальна шкода, спричинена внаслідок пошкодження транспортного засобу, дорівнює ринковій вартості автомобіля і складає 204525,64 гривень, оскільки відновлення автомобіля є недоцільним. При цьому позивачем були понесені витрати на оплату робіт, пов`язаних із оцінкою спричиненої шкоди, у сумі 2210,00 гривень. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована ПрАТ «СК «Еталон», яке 15.08.2018 здійснило виплату на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 99000,00 гривень. Крім того, діями відповідача ОСОБА_2 позивачеві спричинено моральну шкоду, яка полягає у перенесених душевних стражданнях внаслідок зіткнення, докладанні значних зусиль до відновлення нормального ритму життя, що пов`язує із фактичним знищенням належного майна та неможливістю його використання за призначенням, спричиненням шкоди здоров`ю дружини. Просив стягнути з ПрАТ «СК «Еталон» понесені витрати на оплату робіт, пов`язаних із оцінкою спричиненої шкоди, у сумі 2210,00 гривень, а з відповідача ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 105525,64 гривень та моральну шкоду у сумі 100000,00 гривень. Також просив відшкодувати витрати на професійну правову допомогу у розмірі 5000,00 гривень та пов`язані зі сплатою судового збору.

Ухвалою суду від 29 березня 2019 року за вказаним позовом було відкрито провадження у справі та призначено підготовчий судовий розгляд.

Відповідно до ухвали суду від 09 грудня 2019 року підготовче провадження у справі було закрито, а справу призначено до розгляду по суті.

Ухвалою суду від 24 березня 2020 року провадження у справі в частині позовних вимог, пред`явлених до ПрАТ «СК «Еталон», у зв`язку із відмовою позивача.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, якою позовні вимоги до ОСОБА_2 підтримав повністю.

Відповідач ОСОБА_2 , будучи у встановленому порядку повідомленим про час і місце розгляду справи, до суду не прибув, відзиву на пред`явлений позов чи будь-яких інших заяв, що стосуються справи, не надав.

В сенсі наведених обставин, зважаючи на положення ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача та ухвалити рішення на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши у сукупності надані докази, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість пред`явленого позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що позивач ОСОБА_4 перебуває у шлюбі із ОСОБА_1 , що зареєстрований відділом РАЦС Володарського РУЮ Донецької області від 13.09.2008, актовий запис № 44.

Згідно із реєстраційним посвідченням серії САЕ № 965881 від 09.08.2011 автомобіль Skoda Oktavia, д/н НОМЕР_1 , на праві власності зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 .

Постановою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 19 березня 2018 року, яка набрала чинності 30 березня 2018 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Доведеними обставинами, викладеними в мотивувальній частині даного судового рішення, є наступне.

11 серпня 2017 року приблизно о 16-00 годині в Лівобережному районі міста Маріуполя по вулиці Набережній у районі прохідних ПАТ «МК «Азовсталь» відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ2107, д/н НОМЕР_2 , порушуючи вимоги п. 11.4, 12.1 ПДР, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, виїхав на зустрічну смугу рух, де зіткнувся із автомобілем Skoda Oktavia, д/н НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 . В результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, а пасажир ОСОБА_4 отримала травми.

Відповідно до ч. 4, 5, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Встановлені вказаною постановою суду обставини у справі про адміністративне правопорушення беруться судом до уваги в межах вирішення позову у даній справі і зібраних по ній доказів в сукупності.

Згідно із ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов`язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Отже, відповідач ОСОБА_2 , як володілець джерела підвищеної небезпеки у даному випадку має нести відповідальність за деліктними відносинами, що виникли, зокрема, з відшкодування спричиненої внаслідок ДТП шкоди.

Як вбачається зі Звіту № 312/1 про оцінку вартості матеріальної шкоди, складеного ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза» від 22.09.2017, вартість матеріальної шкоди, спричиненої власникові Skoda Oktavia, д/н НОМЕР_1 , складає 204525,64 гривень. При цьому відновлення транспортного засобу визначається недоцільним через перевищення вартості відновлювального ремонту його ринкової ціни, яка складає 204525,64 гривень.

Встановлено, що 15.08.2018 ПрАТ «СК «Еталон» відповідно до полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/3302664 від 21.03.2017, укладеного із ОСОБА_2 , здійснило виплату на користь ОСОБА_1 суми страхового відшкодування, пов`язаного із пошкодженням транспортного засобу, у загальній сумі 99000,00 гривень.

Разом із тим, умовами договору страхування – полісу № АК/3302664 від 21.03.2017, укладеного між страховим ПрАТ «СК «Еталон» та страхувальником ОСОБА_2 , встановлено страховим ліміт на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю (здоров`ю) у сумі 200000,00 гривень; за шкоду, заподіяну майну – 100000,00 гривень; франшизу – 1000,00 гривень.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (надалі - Закон № 1961-IV) у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу

з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо

транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Пунктом 12.1 ст. 12 Закону № 1961-IV встановлено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

В сенсі наведених норм та викладених обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість пред`явленого позову в частині відшкодування матеріальної шкоди, а тому вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 як її заподіювача на користь позивача ОСОБА_1 не покриту страховиком ПрАТ «СК «Еталон» шкоду у загальному розмірі 105525,64 гривень.

Також суд стягує з відповідача ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 понесені ним та документально підтверджені витрати, пов`язані із вантажоперевезенням транспортного засобу та сплату послуг аварійного комісара у загальній сумі 1000,00 гривень. При цьому суд відмовляє у заявлених до стягнення витрат, пов`язаних із договором про оцінку вартості матеріальної шкоди, у сумі 1210,00 гривень, як таких, що не підтверджені матеріалами справи.

Вирішуючи позов в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно із п. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

За положеннями п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практи¬ку в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року з подальши¬ми змінами і доповненнями моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Суд знаходить переконливими доводи позивача ОСОБА_1 щодо порушення його нормальних життєвих зв`язків через пошкодження належного його родині майна і неможливість його використання, що потребувало від нього докладання додаткових і значних зусиль для відновлення звичайного ритму життя і організації побуту, в тому числі і на відновлен¬ня своїх прав, та, враховуючи тривалість, обсяг і характер спричиненої шкоди, суб`єктивну оцінку самим потерпілим його порушених благ, виходячи з засад розумності і справедливості, вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_2 моральну шкоду у сумі 20000,00 гривень, тим самим частково задовольнивши пред`явлений позов у цій частині.

Крім того, у відповідності до положень ст. 133, 141 ЦПК України суд також стягує з відповідача на користь позивача понесені ним та документально підтверджені судові витрати пропорційно до суми задоволеного позову, а саме: витрати з оплати судового збору у розмірі 1065,19 гривень (1077,36/100*98,87%), що стосується вимог майнового характеру; витрати з оплати судового збору у розмірі 153,68 гривень (768,40/100*20,0%), що стосується вимог немайнового характеру; витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3045,00 гривень (5000,00/100*60,9%).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133-142, 259, 263-265, 280, 281 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , матеріальну шкоду у розмірі 106525,64 гривень, моральну шкоду у сумі 20000,00 гривень, а разом 126525 (сто двадцять шість тисяч п`ятсот двадцять п`ять) гривень 64 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у загальному розмірі 4263 (чотири тисячі двісті шість три) гривень 87 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо розгляду справи на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/sud0538/.

Повний текст судового рішення складено та підписано 24 березня 2020 року.

Суддя_____