Рішення № 88507530, 27.03.2020, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/1370/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" березня 2020 р.

Літинський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гопкіна П.В.,

за участі секретаря Іванової І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Літин в порядку загального позовного провадження цивільну справу за первісним позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Представник АТ КБ «ПриватБанк» Кіріченко В.М. звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 09.02.2011 ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 1000.00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", "Тарифами банку", складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі надавши відповідачу кредит у розмірі встановленому договором.

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, внаслідок чого у нього станом на 30.09.2019 виникла заборгованість по тілу кредиту 428,25 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 167616,71 грн., заборгованість за пенею та комісією - 6599,03 грн.

Кредитодавець на свій розсуд просить стягнути з відповідача 428,25 грн. заборгованість за кредитом та 127571,60 грн - заборгованість по процентах за користування за кредитом з 02.09.2011 по 31.03.2019.

Також просять стягнути з відповідача 1921,00 грн у якості компенсації витрат зі сплати судового збору.

27.12.2019 представником відповідача-адвокатом Сільченко О.В. (котрий діє на підставі ордеру серії ВН № 089392 (а.с. 71) подано зустрічний позов (а.с. 65-66) відповідно до якого останній зазначає, що договір кредиту укладено 02.09.2011 року, тобто на час укладення договору позивачеві виповнилось 17 років, що свідчить про те, що він не набув повної цивільної дієздатності відповідно до положень ст. 30, 34 ЦК України.

Таким чином просить ухвалити рішення, яким договір б/н від 02.09.2011 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 на отримання кредиту визнати недійсним. У задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором б\н від 02.09.2011 року в сумі 127999,85 грн. відмовити. Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати.

Представник позивача за первісним позовом Чепіга Д.О. до судового засідання не з`явився, хоча про місце дату та час судового засідання був повідомлений заздалегідь та належним чином (а.с. 91-93). Про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань на адресу суду не надав.

Керуючись п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача за первісним позовом, оскільки представник не з`явився у судове засідання, не повідомив про причини неявки, не надав будь-яких клопотань на адресу суду. Одночасно представником позивача за первісним позовом при зверненні до суду подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (а.с. 54).

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 до судового засідання також не з`явився. Натомість його представником - адвокатом Сільченком О.В. надано клопотання відповідно до якого просить справу розглядати без відповідача та його представника. Щодо первісного позову заперечує. Зустрічний позов підтримує та просить його задовольнити(а.с. 99).

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником, та з приводу дійсності укладеного кредитного договору з підстав неповної цивільної дієздатності позичальника.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст.625 ЦК України).

У справі встановлено наступні обставини. Так, ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву №б/н від 02.09.2011 року та отримав кредит у розмірі 1000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач за превісним позовом підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг та тарифами банку, складає між ним і банком договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с. 20).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, договір приєднання може бути укладено шляхом приєднання однією зі сторін до запропонованих умов, які встановлені іншою стороною у формулярах або інших стандартних формах.

Відповідно до змісту ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором б/н від 02.09.2011 ( а.с. 18-19) встановлено, що станом на 30.09.2019 у ОСОБА_1 виникла заборгованість по тілу кредиту 428,25 грн., заборгованість по процентах за користування кредитом - 167616,71 грн., заборгованість за пенею та комісією - 6599,03 грн.

Витягом із статуту АТ КБ "ПриватБанк" підтверджено, що останній є правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ КБ "ПриватБанк "( а.с. 50-51).

Згідно паспорту серії НОМЕР_1, виданий 09.12.2010 (а.с. 45) відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто станом на день укладення оспорюваного кредитного договору від 02.09.2011 йому виповнилось лише повних 17 років 3 місяці 22 дні, отже, кредитний договір було укладено з неповнолітньою фізичною особою в стані неповної цивільної дієздатності, докази щодо надання згоди батьками ОСОБА_1 на укладення цього кредитного договору у матеріалах справи відсутні.

Анкету - заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг ОСОБА_1 підписав 02.09.2011 , тобто на вказану дату останній не досяг повноліття (а.с. 20 зв.).

Відповідно до ч. 2 ст. 203 ЦК України, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Повну цивільну дієздатність фізична особа досягає у 18 років, що передбачено ч. 1 ст. 34 ЦК України.

Окрім того не має правового значення, та обставина, що кредитний ліміт було установлено на платіжну карту відповідача за первісним позовом до досягнення ним повноліття та він розпочав нею користуватися після досягнення повноліття оскільки кредитний договір, складовими якого є заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, був укладений 02.09.2011 року, коли ОСОБА_1 не мав повної цивільної дієздатності.

Для укладання кредитного договору фізична особа повинна мати повну цивільну дієздатність, усвідомлювати наслідки вчинення такого правочину, а у разі її відсутності на час укладання договору, такий договір за вимогами статті 215 ЦК України може бути визнано недійсним.

Одночасно положенням п. 4 ч.1 ст. 32 ЦК України, передбачено укладання неповнолітньою особою договору банківського вкладу та розпорядження коштами, які знаходяться на вкладному рахунку, тобто нормами цієї статті визначено неповну цивільну дієздатність осіб від 14 до 18 років, обсяг якої дає право цим особам розпоряджатися своїм заробітком, відкривати вкладні рахунки, накопичувати кошти, тобто вчиняти дії, які позитивно впливатимуть на розвиток фізичної особи та її самостійності, а не право на укладання кредитних договорів.

Тоді як згідно положень ч. ч. 1, 2 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти; до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Характер кредитних правовідносин, які є досить складними і передбачають обов`язок позичальника регулярно в обов`язковому порядку вносити кошти на погашення кредиту, сплати відсотків та комісії, матеріальну відповідальність за порушення строків грошових платежів, незважаючи на порівняно незначний розмір кредиту не дає підстав віднести кредитний договір до дрібних побутових правочинів, а тому відповідно до вимог закону у разі, коли позичальником є неповнолітня фізична особа, кредитний договір з нею може бути укладений лише за згодою її батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

Положеннями ч. 2 ст. 222 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений неповнолітньою особою за межами її цивільної дієздатності без згоди батьків (усиновлювачів), піклувальників, може бути визнаний судом недійсним за позовом заінтересованої особи.

За змістом частини першої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК України, саме на момент вчинення правочину. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 року (справа №289/1996/16-ц) викладена правова позиція щодо застосування норм права до правовідносин, які є аналогічними тим, що виникли між сторонами у даній цивільній справі, в якій зазначено, що для укладання кредитного договору, фізична особа повинна мати повну цивільну дієздатність, усвідомлювати наслідки вчинення такого правочину, а у разі її відсутності на час укладання договору, такий договір за вимогами статті 215 ЦК України може бути визнано недійсним.

За наведених обставин суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, оскільки договір було укладено з особою, яка не мала повної цивільної дієздатності, на час його укладення, що є підставою для задоволення зустрічного позову та визнання недійсним кредитного договору.

При зверненні до суду із зустрічним позовом про визнання договору недійсним ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 768,40 грн (а.с. 64).

На підставі ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути із відповідача за зустрічним позовом АТ КБ "ПриватБанк" на користь позивача за зустрічним позовом ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст.4, 10, 12, 13, 17,81,83,89, 141, 247, 258-259 ЦПК України, ст.ст. 32, 34, 203, 215, 222, 257, 525, 526, 625, 629, 634, 638, 1046- 1050, 1054 ЦК України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні первісного позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити в повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про визнання договору недійсним, задовольнити.

Визнати недійсним кредитний договір б/н від 02.09.2011 року укладений між акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" та ОСОБА_1 , на отримання кредиту в сумі 1000,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Стягнути із Акціонерного Товариства Комерційного Банку «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 виданий 09.12.2019 Літинським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 ) 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40 коп. у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : Гопкін П. В.