Ухвала суду № 88506395, 20.03.2020, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

20 березня 2020 року м. Черкаси справа № 925/965/16

Господарський суд Черкаської області в складі колегії суддів Грачова В.М. (головуючого судді), суддів Дорошенка М.В., Скиби Г.М., за участі секретаря судового засідання Нестеренко А.М., представників боржника (скаржника, відповідача-1) - адвоката Леонічевої Д.В. за довіреністю, стягувача (позивача) - Якушенка В.А. за довіреністю, відповідача-2 - не з`явились, третьої особи-1- ОСОБА_1 за довіреністю, третьої особи 2 - не з`явились, третьої особи-3 - не з`явились, органу ДВС - не з`явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси скаргу публічного акціонерного товариства "АЗОТ" на рішення органу ДВС у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до публічного акціонерного товариства "АЗОТ" (відповідач-1), приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" (відповідач-2), за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонду державного майна України (третя особа-1), Державного підприємства "Енергоринок" (третя особа-1), Національного антикорупційного бюро України (третя особа-1) про стягнення 1 276 177 255,52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

13.02.2020 року боржник - Публічне акціонерне товариство «Азот» звернулось в Господарський суд Черкаської області зі скаргою в порядку ст. 339 ГПК України, ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (вх. 2338/20 від 13.02.2020 року, т. 18 а.с. 1-6), у якій просив суд:

визнати неправомірною та скасувати постанову заступника директора Департаменту - начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Р.Ю. про перевірку виконавчого провадження ВП № 56922080 від 23.01.2020 року, якою скасовано постанову про закінчення ВП № 56922080 і зобов`язано старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. відновити ВП № 56922080;

зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу ВПВР ДДВС МЮ України скасувати постанову про відновлення ВП № 56922080 від 23.01.2020 року.

Скарга мотивована тим, що заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовський Р.Ю. всупереч нормам абз. 2 ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», п. 7 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за № 489/20802, провів перевірку виконавчого провадження ВП № 56922080, за результатами якої прийняв оскаржену постанову від 23.01.2020 року про скасування постанови старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. про закінчення ВП № 56922080, зобов`язав його відновити ВП № 56922080 без наявності на те законних підстав, чим допустив порушення прав і інтересів боржника.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 04.03.2020 року скаргу публічного акціонерного товариства «Азот» у справі № 925/965/16 прийнято до провадження та призначено до розгляду у судове засідання на 20.03.2020 року.

16.03.2020 року заступник директора Департаменту - начальник відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовський Р.Ю. подав відзив на скаргу (вх. № 4202/20, т.с. № 18 а.с. 75-77), в якому просив суд відмовити у її задоволенні з мотивів необґрунтованості і безпідставності вимог скаржника. Крім того, у відзиві представник органу ДВС зазначив, що виконавче провадження ВП № 56922080 приєднане до зведеного виконавчого провадження № 59959397 щодо цього ж боржника, у складі якого перебувають 26 виконавчих проваджень з примусового виконання рішень судів, ухвалених в порядку різних судочинств. Відтак, розгляд скарги боржника, відповідно до ст. 20 ГПК України, не відноситься до юрисдикції господарського суду, підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства в порядку ч. 1 ст. 287 КАС України. Розгляд скарги представник органу ДВС просив здійснювати буз його участі, до відзиву додав письмові докази, якими відзив обгрунтовується.

Стягувач - публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" в особі свого представника подав 20.03.2020 року клопотання про закриття провадження у справі за скаргою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України (вх. № 4526/20, т. 18 а.с. 108-110). Клопотання мотивоване тим, що предметом оскарження є рішення і дії заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, який є посадовою особою органу державної виконавчої служби, суб`єктом владних повноважень, тому цей спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України. Крім того, стягувачем в особі його представника подано 23.03.2020 року відзив на скаргу, в якому просив суд відмовити у задоволенні скарги повністю з мотивів необґрунтованості і недоказаності вимог скаржника

У судовому засіданні представник скаржника (боржника) скаргу підтримала і просила суд задовольнити вимоги скарги повністю, представник стягувача просив закрити провадження у справі за скаргою боржника з підстав, викладених у його клопотанні від 20.03.2020 року, представник третьої особи-1 вирішення скарги поклала на розсуд суду, орган ДВС явку свого представника не забезпечив.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу ДВС, які належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, тому суд розглянув скаргу без участі представника органу ДВС.

Заслухавши пояснення представників боржника, стягувача, третьої особи-1, дослідивши матеріали скарги, відзиву на скаргу органу ДВС, справи в частині, що її стосуються, та оцінивши їх у сукупності, суд закриває провадження у справі з розгляду скарги із таких підстав.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 07.12.2016 року у справі № 925/965/16 припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення 74 000 000 грн., в решті позов задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Азот» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» 510 969 029 грн. 25 коп. боргу, 1 750 889 грн. 53 коп. пені, 6 038 201 грн. 53 коп. 3% річних, 37 402 330 грн. 05 коп. інфляційних втрат, 87 254 грн. 46 коп. судових витрат, у решті позовних вимог ПАТ "Черкасиобленерго" до ПАТ "Азот" відмовлено, стягнуто з відповідача-2 - приватного акціонерного товариства "Холдингова компанія "Енергомережа" на користь ПАТ "Черкасиобленерго" 267 677 775 грн. 21 коп. боргу, 37 053 грн. 99 коп. судових витрат.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 року у справі № 925/965/16, залишеною без змін постановою Верховного суду у складі колегії суддів касаційного господарського суду від 09.10.2018 року, скасовано рішення господарського суду Черкаської області від 07.12.2016 року, прийнято нове рішення, яким позов ПАТ «Черкасиобленерго» до ПАТ «Азот» задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Азот» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» 1 091 346 413 грн. 08 коп. боргу, 126 659 691 грн. 64 коп. інфляційних втрат, 18 113 773 грн. 23 коп. 3% річних, 24 854 321 грн. 29 коп. пені, 204 237 грн. 59 коп. судових витрат. В частині позовних вимог ПАТ «Черкасиобленерго» до приватного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Енергомережа» відмовлено. Видачу наказу по справі № 925/965/16 доручено господарському суду Черкаської області (т. 8 а.с. 183-201, т. 12 а.с. 205-225).

30.07.2018 року господарським судом Черкаської області на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 03.07.2018 року у справі № 925/965/16 видано наказ (т. 11 а.с. 60).

За заявою стягувача - ПАТ «Черкасиобленерго» від 01.08.2018 року (т. 14 а.с. 12) старшим державним виконавцем ВПВР Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Башіловим В.О. 03.08.2018 року винесено постанову, якою відкрито виконавче провадження № 56922080 з примусового виконання наказу господарського суду Черкаської області від 30.07.2018 року у справі № 925/965/16, сторонами у цьому виконавчому провадженні є стягувач - ПАТ «Черкасиобленерго» і боржник - ПАТ «Азот» (т. 14 а.с. 15-16).

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 12.04.2019 року у справі № 925/965/16 задоволено заяву старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Башілова В.О. про затвердження мирової угоди, укладеної сторонами виконавчого провадження № 56922080 з примусово виконання наказу господарського суду Черкаської області № 925/965/16 від 30.07.2018 року, затверджено мирову угоду, укладену ними на викладених у ній умовах.

17.05.2019 року державним виконавцем на підставі ухвали господарського суду Черкаської області від 12.04.2019 року у справі № 925/965/16 у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 56922080.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2019 року ухвалу господарського суду Черкаської області від 12.04.2019 року скасовано, у задоволенні заяви старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Башілова В.О. про затвердження мирової угоди у процесі виконання рішення відмовлено.

23.01.2020 року заступником директора Департаменту - начальником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовським Р.Ю., за заявою стягувача від 17.01.2020, проведено перевірку виконавчого провадження № 56922080, за результатами перевірки винесено постанову, якою скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2019 року № 56922080 і постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2019 року № 59160234, зобов`язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. відновити виконавче провадження № 56922080.

Того ж дня, 23.01.2020 року, на виконання постанови заступника директора Департаменту - начальника Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовського Р.Ю., старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком С.В. винесено постанову, якою відновлено виконавче провадження № 56922080 з виконання наказу № 925/965/16 від 31.07.2018 року.

Того ж дня, 23.01.2020 року, постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка С.В. виконавче провадження № 56922080 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 59959397, яке також перебуває в провадженні ВПВР ДДВС МЮУ.

Із облікової картки на зведене виконавче провадження № 59959397 про стягнення грошових коштів з боржника ПАТ «Азот» (скаржника), поданоїь суду заступником директора Департаменту - начальником Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Озадовським Р.Ю. вбачається, що у зведеному виконавчому провадженні № 59959397 об`єднано 26 виконавчих проваджень, які видані на примусове виконання виконавчих документів судів з примусового виконання їх рішень, постановлених за різними правилами судочинства.

Отже, спірні правовідносини сторін перебувають у сфері регулювання Закону України «Про виконавче провадження», Господарського процесуального кодексу України, Конституції України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 124 Конституції України та ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України.

Законом України «Про виконавче провадження» встановлено, що:

виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч. 1 ст. 1);

під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 2 ст. 13);

виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч. 1, ч. 2 п. 1 ст. 18);

виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (п. 1 ч. 1 ст. 26);

рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1 ст. 74).

Законом визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст.ст. 339, 342, 343 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду. За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

За висновками Великої Палат Верховного Суду про застосування норм права, викладеними в постанові 10.04.2019 року у справі № 908/2520/16, слідує, що з положень частини першої статті 74 Закону України від 2 червня 2016 року N 1404-VIII «Про виконавче провадження», з урахуванням вимог статей 339, 340 ГПК України, вбачається, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства відповідно. Разом з тим, оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об`єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до частини першої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Подібний правовий висновок викладено, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі N 660/612/16-ц, від 12 вересня 2018 року у справі N 906/530/17, від 17 жовтня 2018 року у справах N 927/395/13, N 5028/16/2/2012, від 5 грудня 2018 року у справі N 904/7326/17, від 13 лютого 2019 року у справі N 808/2265/16.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

При винесені ухвали судом також враховується роз`яснення, викладені в постанові Пленуму ВГСУ від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України».

Пунктом 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства і судової практики суд надає перевагу доводам представників органу ДВС і стягувача, викладеним у їх запереченнях на скаргу, провадження по скарзі із наведених в ній підстав закриває на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 231, 233-235, 255-256, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі № 925/965/16 з розгляду скарги Публічного акціонерного товариства «АЗОТ» (вх. № 2338/20 від 13.02.2020 року), заявленої в порядку ст.339 ГПК України, - закрити.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 26.03.2020 року.

Головуючий суддя В.М.Грачов

Суддя М.В. Дорошенко

Суддя Г.М. Скиба