Ухвала суду № 88504171, 30.03.2020, Вишгородський районний суд Київської області

"30" березня 2020 р. Справа № 363/1698/17

УХВАЛА

30 березня 2020 року суддя Вишгородський районний суд Київської області Чірков Г.Є. розглянувши заяву ФОП ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди.

Позов обґрунтовано тим, що позивач, як адвокат згідно договору від 05 серпня 2015 року надавав відповідачу юридичні послуги по захисту в кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 відповідача по справі за ч. 2 ст. 185 КК України. Відповідач в свою чергу взяті на себе зобов`язання згідно умови вказаного договору не виконав та не сплатив йому 12 800 грн. та спричинив моральну шкоду на суму 2000 грн. Уточнивши позовні вимоги просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в розмірі 37 136 грн. 84 коп.

В поданій заяві про забезпечення позову позивач просить накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що належить відповідачу на праві приватної сумісної власності.

Згідно листа КП «Рівненське міське бюро технічної інвентаризації» від 13 грудня 2018 року № 546 квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на праві приватної сумісної власності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може на будь-якій стадії розгляду справи забезпечити позов, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Крім того, згідно п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Однак дана заява пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення не містить.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Зважаючи на наведені норми, враховуючи характер позову, вагомість поданих доказів при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Подана заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в майбутньому. У ній не наведено посилань на те, що існують обставини, які свідчать про реальну можливість відчуження відповідачем вказаного будинку на користь третіх осіб і це призведе до утруднення виконання можливого рішення суду.

Разом з тим види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, однак позовні вимоги не можна вважати співмірними із запропонованим заходом забезпечення позову у виді накладення арешту на квартиру, яка до того ж є об`єктом сумісної власності невизначеного кола осіб.

Таким чином підстав для задоволення цієї заяви судом не встановлено, а тому в її задоволенні слід відмови.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-154, 260 ЦПК України,

ухвалив:

у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя