Рішення № 88504061, 31.03.2020, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 360/1156/18

РІШЕННЯ

Іменем України

13 березня 2020 рокуБородянський районний суд

Київської області в складі: головуючої - судді Міланіч А.М.

при секретарі - Хоменко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Бородянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в :

Позивачка звернулась до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її рідна тітка по лінії матері ОСОБА_3 , яка своїм заповітом від 10 вересня 2014 року все належне їй майно заповіла їй (позивачці).

Вона (позивачка) з метою прийняття спадщини у передбачений законом шестимісячний термін подала відповідну заяву про прийняття спадщини після померлої тітки до Другої Київської державної нотаріальної контори, де була відкрита спадкова справа.

З 2000 року ОСОБА_3 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 в належному йому будинку АДРЕСА_1 до самої його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23 червня 2014 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким вказаний житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,07 га, розташовану за тією ж адресою, заповів ОСОБА_3

ОСОБА_3 за життя не оформила у власність спадкове майно, а коли в 2016 році звернулась до 5-ї Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, то їй було відмовлено в оформленні спадщини у зв`язку із пропуском строку для прийняття спадщини.

Після смерті ОСОБА_4 тітка продовжувала проживати у спадковому будинку до дня своєї смерті, сплачувала всі обов`язкові платежі.

Вважала, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , так як постійно проживала разом з ним на час його смерті, а тому вона (позивачка) має право на спадкування вищевказаного будинку після смерті ОСОБА_3 .

Тому просила встановити факт постійного проживання ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 з 2000 року по 6 вересня 2014 року як дружини і чоловіка без реєстрації шлюбу, встановити факт прийняття ОСОБА_3 спадщини за заповітом, складеним ОСОБА_4 23 червня 2014 року, визнати за нею (позивачкою) право власності на спадкове майно, а саме: житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,07 га за тією ж адресою.

В судовому засіданні позивачка свій позов підтримала та викладене підтвердила.

Представники відповідача ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в судовому засіданні позов не визнали, вважали його безпідставним, до вимог позивачки просили застосувати строки позовної давності.

Вислухавши пояснення позивачки та представників відповідача, покази свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка своїм заповітом від 10 вересня 2014 року все належне їй майно заповіла позивачці ОСОБА_1 (а.с.16,18 т.1).

Згідно копії спадкової справи до майна померлої ОСОБА_3 , ОСОБА_1 прийняла спадщину після її смерті, подавши 16 березня 2018 року відповідну заяву про прийняття спадщини до Другої Київської державної нотаріальної контори (а.с.81 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, копії акту обстеження житлово-побутових умов, довідки Клавдієво-Тарасівської селищної ради від 24 січня 2018 року, копії свідоцтва про право на спадщину від 24 лютого 2000 року, реєстраційного посвідчення (а.с.26,30,31,36 т.1), а також показів свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , починаючи з 2000 року ОСОБА_3 постійно проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4 в належному йому будинку АДРЕСА_1 до самої його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , та продовжувала там проживати до своєї смерті.

За життя, а саме 23 червня 2014 року, ОСОБА_4 склав заповіт, яким вказаний житловий будинок по АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,07 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану за тією ж адресою, заповів ОСОБА_3 (а.с.32-34 т.1).

Так як ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були зареєстровані за різними адресами в належних їм квартирах в м.Києві і ОСОБА_3 своєчасно, в шестимісячний термін з моменту відкриття спадщини, не звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 , то завідувач п`ятою Київською державною нотаріальною конторою своїм листом від 4 лютого 2016 року відмовила їй в оформленні цієї спадщини (а.с.23 т.1).

Відповідно ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_3 постійно проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, то суд вважає, що вона є такою, що прийняла спадщину після його смерті, а тому визнає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, встановити даний факт.

Так як факт проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4 з 2000 року по 6 вересня 2014 року як дружини і чоловіка без реєстрації шлюбу в даному випадку жодного юридичного значення не має, то в цій частині вимог суд визнає за необхідне в позові відмовити.

Таким чином, оскільки спадковий будинок на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, виданого 24 лютого 2000 року 16-ю Київською державною нотаріальною конторою за реєстровим номером № 2-659 (1/2 частина) і свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 24 лютого 2000 року тією ж нотаріальною конторою за реєстровим номером № 2-657 (1/2 частина) (а.с.30-31 т.1) та спадкова земельна ділянка на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку від 8 квітня 2010 року (а.с.34 т.1) належали на праві власності ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , постійно проживаючи разом з ОСОБА_4 на час відкриття спадщини, є такою, що прийняла спадщину після його смерті, то суд вважає, що дане майно з часу відкриття спадщини належало їй ( ОСОБА_3 ), а так як вона ( ОСОБА_3 ) залишила заповіт на ім`я позивачки і судом встановлено, що позивачка, в свою чергу, прийняла спадщину після її смерті, то відповідно, як спадкоємиця за заповітом, ОСОБА_1 має право на спадкування вказаного будинку та земельної ділянки.

Враховуючи викладене, оскільки позивачка належним чином прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , але не може оформити своїх спадкових прав у передбаченому законом порядку у нотаріуса, то суд вважає за необхідне позов і в цій частині задовольнити та визнати за ОСОБА_1 право власності на вищезазначені житловий будинок та земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_3 .

При цьому суд вважає, що позов подано в межах строку позовної давності, а тому підстав для застосування даного строку до вимог позивачки, як того просить відповідач, не вбачається.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути на відшкодування її витрат по сплаті судового збору 9 514,80 грн. (704,80 грн. + 8810 грн.).

Керуючись ст.1216-1223, 1225,1268-1270 ЦК України, ст. 10-13,259,263-265,268 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю, факту прийняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно задовольнити частково.

Встановити, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала разом із ОСОБА_4 на час його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 0,07 га, кадастровий номер 3221055500:02:049:0019, з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована в АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат по сплаті судового збору 9 514 (дев`ять тисяч п`ятсот чотирнадцять) гривень 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду через Бородянський районний суд Київської області.

Повне рішення суду складено 31 березня 2020 року.

Головуючий-суддяА.Міланіч