Рішення № 88503404, 25.03.2020, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2020 р.м. ХарківСправа № 922/285/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федоровій Т.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ", м. Дніпро до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", м. Харків про стягнення коштів 110 058,70 грн. за участю представників:

позивача: не з`явився;

відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський автоцентр МАЗ" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" суму заборгованості у загальному розмірі 110 058,70 грн., з яких: основна заборгованість складає 73 372,47 грн., штрафні санкції 36 686,23 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором купівлі-продажу ВП 14 №289 від 09.06.2018 в частині здійснення оплати за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.02.2020 позовну заяву Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишено без руху, зобов`язано позивача у п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху усунути виявлені недоліки та надати суду докладний і обгрунтований розрахунок ціни позову з зазначенням періоду нарахування штрафних санкцій та їх складові.

21.02.2020 за вх.№4632 позивачем усунено недоліки, які були підставою для винесення ухвали від 10.02.2020.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.02.2020 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, розгляд справи визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Призначено розгляд справи у судовому засіданні на 25.03.2020 об 11:00.

Позивач у судове засідання 25.03.2020 свого повноважного представника не направив, до суду надав клопотання (вх.№6687 від 16.03.2020) в якому просить розгляд справи здійснювати без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання не з`явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав. З матеріалів справи вбачається, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.02.2020 була надіслана відповідачу за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, але не була відповідачем отримана та повернулися до суду з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання".

За змістом п.п. 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (постанови КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним вжито всі заходи для належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, тому є підстави для розгляду справи за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази та викладені доводи, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, 09.06.2018 між позивачем, як продавцем, та відповідачем, як покупцем, укладено договір ВП14 №289 купівлі-продажу за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупця Товари (запасні частини до транспортних засобів), а Покупець зобов`язався прийняти і сплатити їх на умовах даного Договору. Підтвердженням факту узгодження Сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару є прийняття покупцем Товару по видатковій накладній, виданій продавцем, яка після її підписання Сторонами має юридичну силу Специфікації, в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.2.2 Договору датою поставки вважається дата підписання представником покупця видаткової накладної на Товар, що поставляється.

Остаточна загальна сума Договору визначається як сума всіх видаткових накладних, підписаних з обох боків (п.4.2 Договору).

Згідно п.4.3 Договору оплата Товару здійснюється покупцем на підставі даного Договору і видаткових накладних до нього шляхом переказу безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Продавця або шляхом внесення наявних грошових коштів в касу продавця протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару.

На виконання умов договору позивачем за видатковими накладними №00000027305 від 14.11.2019, №00000026990 від 05.11.2019, №00000026813 від 31.10.2019, №00000026814 від 31.10.2019, №00000026825 від 31.10.2019, №00000026828 від 31.10.2019 (а.с. 12-17) відповідачу було поставлено товар на загальну вартість 73 372,47 грн.

Позивач вказує, що відповідач в порушення умов, укладеного між сторонами договору не здійснив оплати товару в строки визначені п.4.3 Договору, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість по оплаті товару у розмірі 73 372,47 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем на адресу відповідача 26.11.2019 була направлена Вимога про необхідність негайного перерахування заборгованості у розмірі 72 388,40 грн. на рахунок позивача. Проте вказана вимога відповідачем була залишена без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів ст. ст. 691, 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Факт наявності у відповідача перед позивачем заборгованості за поставлений товар у сумі 73 372,47 грн. підтверджується складеними та підписаними сторонами видатковими накладними №00000027305 від 14.11.2019, №00000026990 від 05.11.2019, №00000026813 від 31.10.2019, №00000026814 від 31.10.2019, №00000026825 від 31.10.2019, №00000026828 від 31.10.2019.

Строк виконання зобов`язань з його оплати є таким, що настав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову частині стягнення з відповідача на користь позивача 73 372,47 грн суми основного боргу.

Крім цього позивачем заявлено до стягнення з відповідача штрафні санкції у розмірі 36 686,23 грн за порушення грошових зобов`язань.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. ( ст. 611 ЦК України )

Порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання ( неналежне виконання ). ( ст. 610 ЦК України ).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За частиною 2 зазначеної статті штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Пунктом 5.2 Договору встановлена відповідальність покупця за прострочення платежу терміном понад 15 календарних днів, зокрема, штраф у розмірі 50% від простроченої суми.

Приймаючи до уваги встановлений факт невиконання відповідачем основного грошового зобов`язання, вимога про стягнення штрафних санкції у розмірі 36 686,23 грн. (73372,47*50%=36 686,23) є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи, вірно нарахованою та є такою , що підлягає задоволенню.

Отже, за наявності встановленого факту невиконання відповідачем договірних зобов`язань по оплаті поставленого товару, з урахуванням того, що розмір заборгованості відповідає вищезазначеним приписам законодавства та положенням договору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник» (61145, Харківська область, м. Харків, вул. Космічна, буд.21, код ЄДРПОУ 31234033) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський автоцентр МАЗ» (49080, м. Дніпро, вул. Висоцького, 4, код ЄДРПОУ 33109363) основну заборгованість 73 372 грн. 47 коп., штраф 36 686 грн. 23 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Рішення буде розміщено за адресою в мережі Інтернет: www.court.gov.ua.

Повне рішення складено "30" березня 2020 р.

Суддя С.Ч. Жельне