Рішення № 88503093, 31.03.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 34/13/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2020 Справа № 908/181/20

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників сторін, справу № 908/181/20

за позовом Фізичної особи-підприємця Циганкової Тетяни Василівни, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива", ідентифікаційний код юридичної особи 30719778 (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 25, кв. 104)

про стягнення 76437 грн 52 коп.

Без виклику учасників справи.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № 27/01 від 27.01.2020 Фізичної особи-підприємця Циганкової Тетяни Василівни про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" 76437,52 грн, з яких: 72627,80 грн основного боргу, 3431,86 грн пені та 377,86 грн 3% річних.

Позов заявлено на підставі ст.ст. 526, 549, 550, 624, 625, 629, 638 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173-175, 193 Господарського кодексу України та умов договору № 1, укладеного між сторонами 13.05.2019 і обґрунтовано не сплатою відповідачем поставленого позивачем товару за видатковими накладними № ЦТ000000202 від 07.10.2019, № ЦТ000000203 від 08.10.2019, № ЦТ000000240 від 07.11.2019 на загальну суму 72627,80 грн. За прострочення сплати заявленої до стягнення суми заборгованості, позивач просить стягнути з відповідача 3431,86 грн пені (згідно з п. 7.1 договору) та 377,86 грн 3% річних (на підставі ст. 625 ЦК України).

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2020, справу 908/181/20 визначено для розгляду судді Науменку А.О.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.01.2020 у справі № 908/181/20 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі. Ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи. Розгляд справи по суті ухвалено розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі. Запропоновано відповідачу надати відзив з документальним обґрунтуванням - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше ніж 24.02.2020.

12.02.2020 до суду від позивача у справі надійшли письмові пояснення з документальним підтвердженням щодо поставок між сторонами у справі на виконання умов договору № 1 від 13.05.2019.

Відповідно до рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення сторони отримали копії ухвал про відкриття провадження у справі (03.02.2020 - позивач у справі, 05.02.2020 - відповідач у справі).

Відповідач відзиву на позов не надав.

Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, суд

УСТАНОВИВ:

13.05.2019 між Фізичною особою-підприємцем Циганковою Тетяною Василівною (продавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" (покупцем, відповідачем у справі) укладено договір № 1 (надалі -договір).

Згідно з предметом договору, позивач прийняв на себе зобов`язання передати у власність відповідача товар (ветеринарні препарати та товари для тваринництва), а останній зобов`язався прийняти товар та оплатити його вартість згідно умов даного договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, термін поставки на кожну партію товару узгоджується окремо, за попередньою домовленістю сторін.

Згідно з п. 3.1 договору, ціна товару попередньо узгоджується сторонами та вказується в рахунках та накладних продавця.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 30 (тридцяти) днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п. 5.2 договору з дати прийняття товару покупець відмовляється під претензій до продавця з приводу якості та кількості товару.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2019, але в будь-якому випадку, до остаточного виконання умов даного договору (п. 6.1 договору).

Згідно з п. 7.1 договору, за порушення умов даного договору винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати чи терміну доставки товару.

Договір підписаний з боку обох сторін. Доказів розірвання чи визнання недійсним договору сторонами не надано. Доказів наявності інших договорів чи поставок між сторонами також не надано. За письмовими поясненнями позивача інших договорів чи поставок між сторонами не існує.

На виконання умов договору, у період з 06.06.2019 по 07.11.2019 позивач поставляв відповідачу товар, який останнім отримано на підставі видаткових накладних та довіреностей, копії яких містяться в матеріалах справи.

Враховуючи не сплату відповідачем грошових коштів за отриманий від позивача товар, згідно з видатковими накладними від 12.08.2019, від 10.09.2019, від 07.10.2019, від 08.10.2019, від 07.11.2019, позивач звернувся до відповідача з претензією вих. № 16/12 від 16.12.2019, яку останній отримав 26.12.2019.

Відповідачем залишились не сплаченими поставки позивачем товару за видатковими накладними № ЦТ000000202 від 07.10.2019 на суму 22887 грн 40 коп., № ЦТ000000203 від 08.10.2019 на суму 6304 грн 00 коп., № ЦТ000000240 від 07.11.2019 на смуу 43436 грн 40 коп., а всього - на загальну суму 72627 грн 80 коп.

Стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива" на користь Фізичної особи-підприємця Циганкової Тетяни Василівни 76437,52 грн, з яких: 72627 грн 80 коп. основного боргу, 3431 грн 86 коп. пені та 377 грн 86 коп. 3% річних було предметом судового розгляду у даній справі.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з такого.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані договором № 1 від 13.05.2019, який за змістом закріплених у ньому прав та обов`язків сторін є договором поставки.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 30 (тридцяти) днів з моменту отримання товару.

Відповідно до п. 5.2 договору з дати прийняття товару покупець відмовляється під претензій до продавця з приводу якості та кількості товару.

Як встановлено судом, на виконання умов договору позивач поставляв відповідачу товар (ветеринарні препарати та товар для тваринництва).

Товар відповідачем отриманий за видатковими накладними, підписаними з боку обох сторін без зауважень. На отримання товару виписувались довіреності. На оплату поставленого товару виписувались рахунки.

Товар, переданий за видатковими накладними № ЦТ000000202 від 07.10.2019, № ЦТ000000203 від 08.10.2019, № ЦТ000000240 від 07.11.2019 залишився не сплаченим, у зв`язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла прострочена заборгованість у розмірі 72627 грн 80 коп.

Враховуючи п. 4.1 договору, прострочення з оплати відповідачем поставленого позивачем товару виникло за видатковою накладною № ЦТ000000202 від 07.10.2019 на суму 22887 грн 40 коп. з 07.11.2019, за видатковою накладною № ЦТ000000203 від 08.10.2019 на суму 6304 грн 00 коп. - з 08.11.2019, за видатковою накладною № ЦТ000000240 від 07.11.2019 на суму 43436 грн 40 коп. - з 10.12.2019 (оскільки останній 30-ий день припадає на вихідний).

Відповідач не надав доказів оплати товару за вказаними видатковими накладними на суму 72627 грн 80 коп.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного боргу за поставлений товар у сумі 72627 грн 80 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Сторони узгодили в п. 7.1 договору, що за порушення умов даного договору винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати чи терміну доставки товару.

Позивач нарахував на суму боргу 22887,40 грн пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 07.11.2019 по 27.01.2020, на суму боргу в розмірі 6304 грн 00 коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 08.11.2019 по 27.01.2020 і на суму боргу в розмірі 43436 грн 40 коп. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення з 08.12.2019 по 27.01.2020.

Суд здійснив перерахунок пені за допомогою ІПС «Законодавство» та визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача пені обґрунтованими в сумі 3 422 грн 16 коп. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 9 грн 70 коп. слід відмовити, як у необґрунтовано заявленій до стягнення, враховуючи, що прострочення за видатковою накладною № ЦТ000000240 від 07.11.2019 на суму 43436 грн 40 коп. виникло з 10.12.2019 (оскільки останній 30-ий день припадає на вихідний).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував на суму боргу 22887,40 грн 3% річних за період прострочення з 07.11.2019 по 27.01.2020, на суму боргу в розмірі 6304 грн 00 коп. за період прострочення з 08.11.2019 по 27.01.2020 і на суму боргу в розмірі 43436 грн 40 коп. за період прострочення з 08.12.2019 по 27.01.2020.

Суд перевірив розрахунок 3% річних за допомогою ІПС «Законодавство» та визнав обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі

370 грн 72 коп. В іншій частині позовних вимог щодо стягнення 3% річних в сумі 7 грн 14 коп. слід відмовити, як у необґрунтовано заявлених до стягнення, враховуючи, що прострочення за видатковою накладною № ЦТ000000240 від 07.11.2019 на суму 43436 грн 40 коп. виникло з 10.12.2019 (оскільки останній 30-ий день припадає на вихідний).

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний боргу у сумі 72627 грн 80 коп., пеня у розмірі 3422 грн 16 коп. та 3% річних у сумі 370 грн 72 коп. У задоволенні позову в частині стягнення 9 грн 70 коп. пені та 7 грн 14 коп. 3% річних суд відмовляє, як у безпідставно заявлених.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2101 грн 54 коп. Решта - 0 грн 46 коп. покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Нива", ідентифікаційний код юридичної особи 30719778 (69005, м. Запоріжжя, бул. Центральний, буд. 25, кв. 104) на користь Фізичної особи-підприємця Циганкової Тетяни Василівни, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 (сімдесят дві тисячі шістсот двадцять сім) грн 80 коп. основного боргу, 3422 (три тисячі чотириста двадцять дві) грн 16 коп. пені, 370 (триста сімдесят) грн 72 коп. 3% річних та 2101 (дві тисячі сто одна) грн 54 коп. судового збору.

3. Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо стягнення 9 грн 70 коп. пені, 7 грн 14 коп. 3% річних та 0 грн 46 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до п. 17.5 Розділу ХI Перехідних положень ГПК України апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31.03.2020.

Суддя А.О. Науменко