Ухвала суду № 88502753, 31.03.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

31.03.2020 Справа № 914/709/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А., розглянувши матеріали справи за позовом: Першого заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Сумській області, м. Суми

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Данилюка Івана Михайловича, с. Підгородне Золочівського району Львівської області

про: стягнення 13529,23 грн

За участю представників сторін: не викликалися

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Першого заступника керівника Золочівської місцевої прокуратури в інтересах Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Сумській області до Фізичної особи-підприємця Данилюка Івана Михайловича про стягнення 13529,23 грн.

Ухвалою суду від 30.03.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У провадженні Великої Палати Верховного Суду перебуває справа №912/2385/18 за позовом заступника керівника Олександрійської місцевої прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави в особі Устинівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, Східного офісу Державної аудиторської служби України до ТОВ «Укртранссервіс-груп», Відділу освіти, молоді та спорту Устинівської РДА про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 90577,26 грн., за касаційною скаргою заступника прокурора Дніпропетровської області на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21 травня 2019 року.

В ухвалі від 07.11.2019р. у справі №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про наявність виключної правової проблеми, необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики у питаннях щодо здійснення представництва інтересів держави в суді прокурором. Відсутність єдиної правозастосовчої практики у питаннях механізму реалізації прокурором права подавати позови до суду в інтересах держави може становити порушення принципу юридичної визначеності, який є складовою конституційного принципу верховенства права, що вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності.

З матеріалів справи №914/709/20 вбачається, що підставою для звернення прокуратури з позовом до суду є порушення економічних інтересів системи організацій Укртрансбезпеки, які знаходяться у взаємозв`язку із загальнодержавними, внаслідок ненадходження до бюджетоутворюючих фондів коштів за відшкодування шкоди за недотримання габаритно-вагових вимог ПДР, невжиття уповноваженим органом заходів для захисту у судовому порядку порушених економічних (матеріальних) інтересів Укртрансбезпеки, а як наслідок й інтересів держави.

Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеційська Комісія) у Доповіді «Верховенство права», схваленій на 86-му пленарному засіданні, яке відбулося 25-26 березня 2011 року, також зазначала, що однією зі складових принципу верховенства права є юридична визначеність, яка є істотно важливою для питання довіри до судової системи та верховенства права. У цій доповіді також вказано, що юридична визначеність вимагає, щоб юридичні норми були чіткими і точними та спрямованими на забезпечення того, щоб ситуації та правовідносини залишались передбачуваними (пункти 44, 46).

З огляду на викладене, суд вважає, що висновок Великої Палати Верховного Суду в справі №912/2385/18 щодо вказаної правової проблеми сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якого є юридична визначеність та принципу пропорційності, а тому висновки Великої Палати Верховного Суду за результатами розгляду справи №912/2385/18 матимуть значення при вирішенні справи №914/709/20 та підлягатимуть застосуванню у даному спорі.

Відповідно до частини 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки Великою Палатою Верховного Суду буде висловлена правова позиція у справі №912/2385/18, яка може вплинути на вирішення справи №914/709/20, провадження у справі №914/709/20 слід зупинити.

Пунктом 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Пунктом 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Керуючись статтями 228, 229, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Зупинити провадження у справі №914/709/20 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

2. Учасникам процесу письмово повідомити Господарський суд Львівської області про результати розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №912/2385/18.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в Західному апеляційному господарському суді в строки, передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається, на сторінці Господарського суду Львівської області https://court.gov.ua/sud5015/ на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет.

Суддя Кидисюк Р.А.