Ухвала суду № 88502542, 24.03.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.03.2020Справа №910/5978/16За заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", м. Київ

про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду від 30.06.2016 до виконання

у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (правонаступник - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"), м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр", м. Київ

про стягнення заборгованості 72 512,73 грн,

Суддя Морозов С.М.

За участю представників учасників справи:

від позивача (заявника): не з`явились;

від відповідача: не з`явились;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" (надалі також - відповідач) суми заборгованості в розмірі 72 512,73 грн., з яких 67 759,96 грн. сума основного боргу, 1 453,23 грн. 3% річних та 3 299,54 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов`язку з оплати вартості теплової енергії у вигляді гарячої води, поставленої на підставі Договору №1542394 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 14.03.2014р. за період з 01.04.2015р. по 01.06.2015р., внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість про стягнення якої позивач звернувся до суду.

Рішенням Господарського суду міста Києва №910/5978/16 від 14.06.2016 позовні вимоги задоволені в повному обсязі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" суму основного боргу в розмірі 67 759,96 грн, суму 3% річних в розмірі 1 453,23 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 3 299,54 грн та судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ від 30.06.2016 року. Строк пред`явлення наказу до виконання визначено до 30.06.2017 року.

02.08.2016 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" надійшла заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2016 року у справі №910/5978/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2016 року (суддя Якименко М.М.) в справі №910/5978/16 було ухвалено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2016 року у справі №910/5978/16 з доданими до неї документами не прийняти до розгляду і повернути заявникові.

23.092016 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду м. Києва від 14.06.2016 року у справі №910/5978/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 року (суддя Курдельчук І.Д.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/5978/16 за нововиявленими обставинами прийнято до провадження та призначено до розгляду в засіданні.

Ухвалою від 15.11.2016 року провадження у справі №910/5978/16 було зупинено до вирішення пов`язаної з нею справи 826/15733/15 за позовом житлово-будівельного кооперативу "Річковик-2" до Національно комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання незаконною та нечинною постанови від 03.03.2015 № 613 "Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ "Київенерго""; визнання протиправними дій щодо прийняття вказаної постанови.

28.08.2019 року Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" подано до суду заяву про заміну сторони її правонаступником.

Ухвалою від 09.09.2019 року (суддя Трофименко Т.Ю.) заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/5978/16 було задоволено та замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на його правонаступника - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на стадії виконавчого провадження по виконанню рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/5978/16 в частині стягнення основного боргу в розмірі 67 759,96 грн, 3% річних в розмірі 1 453,23 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 3 299,54 грн.

Ухвалою від 05.11.2019 року (суддя Курдельчук І.Д.) провадження у справі №910/5978/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/5978/16 було поновлено та ухвалено здійснювати розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Ухвалою від 16.01.2020 року (суддя Курдельчук І.Д.) Товариству з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр", у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/5978/16 у зв`язку з нововиявленими обставинами було відмовлено, рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/5978/16 залишено без змін, в силі.

18.02.2020 року до суду надійшла заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду від 30.06.2016 року у даній справі до виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 розгляд заяви Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду від 30.06.2016 до виконання в справі №910/5978/16 призначено на 25.02.2020.

В судовому засіданні 25.02.2020 судом було оголошено перерву до 24.03.2020.

26.02.2020 до суду від відповідача надійшов відзив на заяву про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа по справі №910/5978/16 від 13.02.2020 відповідно до якого останній заперечує проти задоволення Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу у справі №910/5978/1, у зв`язку з відсутністю вагомих підстав для його пропуску та недостатністю доказів для поновлення такого строку.

В судове засідання 24.03.2020 представники позивача (заявника) та відповідача не з`явились, про час та місце повідомлені належним чином, проте до суду від позивача (заявника) надійшло клопотання про відкладення судового засідання, у задоволенні якого було відмовлено про що зазначено у протоколі судового засідання та відповідно до положень ст. 329 ГПК України їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про заміну поновлення пропущеного строку.

Дослідивши заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та заперечення відповідача, суд дійшов висновку про те, що заяву позивача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, слід задовольнити з наступних підстав.

За приписами ч.1 ст.329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Як вже було зазначено, рішенням Господарського суду міста Києва №910/5978/16 від 14.06.2016 позовні вимоги задоволені в повному обсязі та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Перший український експертний центр" на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" суму основного боргу в розмірі 67 759,96 грн, суму 3% річних в розмірі 1 453,23 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 3 299,54 грн та судовий збір в розмірі 1 378,00 грн.

На виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано наказ від 30.06.2016 року. Строк пред`явлення наказу до виконання визначено до 30.06.2017 року.

Обґрунтовуючи наявність підстав для поновлення строку пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у справі №910/5978/16 заявник посилається на те, 25.10.2016 між ПАТ «Київенерго» (процесуальним правонаступником якого є Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго", заявник) та відповідачем було укладено угоду про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію за договорами на постачання теплової енергії у гарячій воді №Р36844047-10/16 (надалі - Угода).

Відповідно до п. 2.4. Угоди, сплата решти заборгованості в розмірі 1 375 176,14 грн відкладається до прийняття судом остаточного рішення у справі щодо чинності постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 03.03.2015 №613 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб населення ПАТ «Київенерго».

В подальшому, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №910/5978/15 було задоволено заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/5978/16 та замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на його правонаступника - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на стадії виконавчого провадження по виконанню рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/5978/16 в частині стягнення основного боргу в розмірі 67 759,96 грн, 3% річних в розмірі 1 453,23 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 3 299,54 грн.

29.10.2019 Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" було подано до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві заяву про примусове виконання рішення суду у справі №910/5978/16.

Проте, 01.11.2019 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві було винесено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з пропущенням терміну до пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У зв`язку з викладеним, заявник звернувся до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 до виконання у справі №910/5978/16.

Надаючи оцінку вказаних обставин судом враховано, що відповідно до ст.1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст.19 Господарського процесуального кодексу України).

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N18-рп/2012; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N11-рп/2012.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

Виходячи з того, що згідно зі ст.1 Конституції України Україна є правовою державою, обов`язковість виконання судових рішень є обов`язковою гарантією, дотримання якої є визначальним для утвердження авторитету України.

Отже, з системного аналізу наведеного вище полягає, що виконання судового рішення є однією з основоположних засад здійснення державою правозахисної функції.

Виконавче провадження це завершальна стадія судового провадження, що полягає у примусовому виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) та являє собою сукупність дій визначених у Законі України «Про виконавче провадження» органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до означеного Закону підлягають примусовому виконанню. (ст.1 Закону України «Про виконавче провадження»).

Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов`язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.1997 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України, рішення суду по справі №910/5978/16, яке набрало законної сили, є обов`язковим до виконання та має бути виконане.

Як вже було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2019 у справі №910/5978/15 було замінено стягувача - Публічне акціонерне товариство "Київенерго" на його правонаступника - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на стадії виконавчого провадження по виконанню рішення Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 у справі №910/5978/16 в частині стягнення основного боргу в розмірі 67 759,96 грн, 3% річних в розмірі 1 453,23 грн, суму інфляційних втрат в розмірі 3 299,54 грн.

З огляду на те, що заміна стягувача у виконавчому провадженні з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 в даній справі відбулась лише 09.09.2019 і строк пред`явлення вказаного виконавчого документа сплинув, заявник не може здійснювати ефективний захист своїх прав, у зв`язку з чим просить суд поновити строк на пред`явлення вказаного наказу до виконання.

Згідно з частиною 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

З правової конструкції частини 1 статті 329 Господарського процесуального кодексу України слідує, що пропущений строк для пред`явлення наказу до виконання може бути відновлено з причин, визнаних господарським судом поважними.

Таким чином, при розгляді заяви про відновлення процесуального строку заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.04.2019 у справі № 922/765/15.

Викладені у заяві обставини, на думку суду, є об`єктивними причинами, які унеможливили виконання судового рішення у даній справі у передбачений законом строк та не залежали від волевиявлення заявника.

Враховуючи викладене, оскільки причини пропуску строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 у цій справі до виконання є поважними, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для його поновлення, у зв`язку з чим заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягає задоволенню.

Керуючись ч. 2 ст. 232, ст. ст. 233, 234, 235, Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу задовольнити.

2. Відновити строк дії наказу Господарського суду міста Києва від 30.06.2016 року у справі №910/5978/16 і дію наказу для пред`явлення подовжити до 26.02.2023 року.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М.Морозов