Рішення № 88502409, 30.03.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 17/214/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

30.03.2020 Справа № 908/2529/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г., розглянувши клопотання Приватного акціонерного товариства "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2529/19

за позовною заявою: Приватного акціонерного товариства "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 7)

до відповідача: Бердянської міської ради (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, площа Єдності, буд. 2)

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )

третя особа 3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 )

про визнання незаконним та скасування пункту 6 рішення № 3 від 22.12.2017 р.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.03.2020 у справі № 908/2529/19 позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" до Бердянської міської ради задоволено, а саме, вирішено:

- визнати незаконним та скасувати пункт 6 рішення № 3 від 22.12.2017 р. 37 сесії VII скликання Бердянської міської ради "Про майнові права" в частині прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Бердянська у відповідності до Закону України "Про забезпечення реалізації прав мешканців гуртожитків" гуртожитку у місті Бердянську за адресою: вул. Горького, 7.

- стягнути з Бердянської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" 1921,00 грн. судового збору.

Звертаючись до Господарського суду Запорізької області із позовною заявою в даній справі позивач в попередньому (орієнтовному) розрахунку суми судових витрат зазначав, що до судових витрат, які він очікує понести, відносяться витрати на правову допомогу - 10000,00 грн. та судовий збір - 1921,00 грн.

12.03.2020 на адресу суду від Приватного акціонерного товариства "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" надійшла заява за підписом адвоката Шеремета Р.Б., в якій останній просив долучити її до матеріалів справи та у разі задоволення позову стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" судові витрати у вигляді витрат на правову допомогу та витрати зі сплати судового збору та вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У вказаній заяві зазначає, що лише після повного виконання своїх обов`язків за договором про надання правової допомоги № 13-19 від 13.02.2019 адвокатське об`єднання може скласти детальний опис виконаних робіт та розмір фактичних витрат на правову допомогу, у зв`язку з чим на даний час відсутні належні докази, що підтверджують розмір понесених позивачем судових витрат.

18.03.2020 на адресу суду від позивача у справі - Приватного акціонерного товариства "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення за підписом адвоката Шеремета Р.Б., відповідно до якого просить ухвалити додаткове рішення у справі № 908/2529/19 про стягнення судових витрат, стягнути з Бердянської міської ради судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1921,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 44000,00 грн.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.03.2020 клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2529/19 розподілено судді Корсуну В.Л.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Запорізької області № П-138/20 від 18.03.2020, враховуючи перебування у відпустці судді Корсуна В.Л. з 16.03.2020 по 20.03.2020, призначений повторний автоматизований розподіл клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2529/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2020 клопотання про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2529/19 передано для розгляду судді Смірнову О.Г.

27.03.2020 на електронну адресу суду з електронним цифровим підписом від відповідача у справі - Бердянської міської ради надійшли заперечення на клопотання про ухвалення додаткового рішення, в яких останній зазначає наступне:

- розмір оплати послуг адвоката договором про надання правової допомоги від 13.02.2019 № 13-19 взагалі визначений не був;

- з акту № 30-19 не видається можливим визначити коли саме були виконані роботи з підготовки правової позиції;

- до клопотання про винесення додаткового рішення рахунки № 31, № 33 від 19.11.2019, рахунки № 00001, № 00002, № 00004 додані не були;

- в рамках якого саме договору було видано та оплачено рахунок № 0005 від 13.03.2020 у платіжному дорученні від 13.03.2020 не вказано;

- судові засіданні, які відбулися 30.10.2019, 26.11.2019, 11.12.2019, 19.12.2019, 29.01.2020, 05.02.2020, 12.02.2020, 02.03.2020, 12.03.2020 тривали значно менше;

- розмір заявлених судових витрат на правничу допомогу у розмірі 44000,00 грн. є безпідставним, необґрунтованим належними доказами, а також неспівмірним з даною справою. Просить відмовити у стягненні вказаних витрат.

30.03.2020 на електронну адресу суду з електронним цифровим підписом від відповідача надійшла заява про надання доказів від 27.03.2020.

Розглянувши вказане вище клопотання про ухвалення додатково рішення суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду вказаного клопотання за наявними у справі матеріалами без виклику учасників по справі.

Судом враховано, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1). До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч. 3).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Приписами ч. 3 ст. 233 ГПК України визначено, що суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно із п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката Шеремета Романа Борисовича позивач надав засвідчені копії договору про надання правової допомоги № 13-19 від 13.02.2019, додаткової угоди № 02 від 08.09.2019 до договору про надання правової допомоги № 13-19 від 13.02.2019, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю ЗП № 001358, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30-19 від 19.11.2019 на 22000,00 грн., № 03-20 від 05.02.2020 на 11000,00 грн., № 05-20 від 13.03.2020 на 11000,00 грн., рахунки-фактури № 32 від 19.11.2019, № 00003 від 05.02.2020, № 00005 від 13.03.2020, детальний опис наданих послуг у справі № 908/2529/19. Факт оплати наданих послуг підтверджується засвідченими копіями платіжних доручень № 2404892 від 04.12.2019 на суму 28000,00 грн., № 2405498 від 13.03.2020 на суму 11000,00 грн., № 2405321 від 11.02.2020 на суму 14500,00 грн.

Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору про надання правової допомоги № 13-19 від 13.02.2019, укладеного між Адвокатським об`єднанням «Шеремета і Партнери» в особі керуючого партнера Шеремета Романа Борисовича, далі Адвокатське об`єднання, та Приватним акціонерним товариством "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання", далі Клієнт, Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати Клієнту правову допомогу усіма законними методами та способами правової допомоги у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів. Адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а Клієнт зобов`язаний оплатити замовлення у порядку та строку, обумовлені сторонами.

Згідно із п.п. 2.1.2 п. 2.1. вказаного договору «Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання зобов`язується здійснювати такі дії:

- складення, підписання та подання від імені Клієнта документів, заяв по суті справи, заяв з процесуальних питань, в тому числі, адвокатських запитів, позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг, заперечень, заяв та клопотань, пов`язаних з наданням правової допомоги, визначеної у п. 1.1. даного договору;

- представництво інтересів Клієнта в організаціях, установах, підприємствах усіх форм власності та судах всіх юрисдикцій та інстанцій …».

Умовами п. 5.1., 5.3. - 5.5. договору про надання правової допомоги № 13-19 від 13.02.2019 визначено, що вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим договором Клієнт оплачує в гривнях, по факту виконаних робіт, шляхом перерахування на банківський рахунок Адвокатського об`єднання. За результатами надання правової допомоги Адвокатське об`єднання направляє Клієнту рахунок-фактуру за надані послуги на основі акту приймання-передачі послуг (далі - Акт). Акт у 2 (двох) примірниках направляється Клієнту для підписання. Один примірник такого Акту Клієнт після підписання направляє Адвокатському об`єднанню протягом 5 (п`яти) робочих днів після одержання Акту. Акт вважається погодженим Клієнтом, якщо заперечення Клієнта не одержані Адвокатським об`єднанням протягом 5 робочих днів від дати одержання Акту Клієнтом з письмовою аргументацією.

Додатковою угодою № 02 від 08.09.2019 до вказаного договору доповнено параграф 5 пунктом 5.8. в наступній редакції: « 5.8. Вартість послуг Адвокатського об`єднання за цим Договором по справі № 908/2529/19 фіксується у формі погодинної оплати в розмірі 1 000 грн. (одна тисяча гривень) за годину витраченого часу».

Разом з тим, вказаною додатковою угодою внесено зміни до п. 4.1. Договору та викладено його в наступній редакції: « 4.1. Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з дня його підписання Сторонами та діє до 05 лютого 2021 року або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним Договором».

Так, до вказаного договору між його сторонами були підписані наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме: № 30-19 від 19.11.2019 на 22000,00 грн., № 03-20 від 05.02.2020 на 11000,00 грн., № 05-20 від 13.03.2020 на 11000,00 грн.

Зі змісту вказаних актів вбачається, що Адвокатським об`єднанням надавались послуги з представництва інтересів Клієнта в судових засіданнях 30.10.2019, 26.11.2019, 11.12.2019, 19.12.2019, 29.01.2020, 05.02.2020, 12.02.2020, 02.03.2020 та 12.03.2020 адвокатом Шеремета Р.Б., а також послуги з підготовки правової позиції по оскарженню рішення № 37 від 22.12.2017, складання та направлення позову у справі № 908/2529/19, складання та направлення відповіді на відзив у справі № 908/2529/19, написання адвокатського запиту до Запорізької обласної державної адміністрації № 02-20 від 29.01.2020, написання клопотання про долучення доказів від 05.02.2020.

Загальна сума наданих послуг складає 44000,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що позовна заява від 12.09.2019, відповідь на відзив від 08.11.2019, клопотання про долучення доказів від 05.02.2020, адвокатський запит № 02-20 від 29.01.2020 були складені та підписані адвокатом Шеремета Романом Борисовичем.

За складання та підготовку вищевказаних документів з урахуванням підготовки правової позиції по оскарженню рішення № 37 від 22.12.2017 послуги Адвокатського об`єднання нараховані в сумі 21000,00 грн.

Адвокат Шеремета Роман Борисович здійснював представництво інтересів позивача Приватного акціонерного товариства "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" безпосередньо в судових засіданнях 30.10.2019, 26.11.2019, 11.12.2019, 19.12.2019, 29.01.2020, 05.02.2020, 12.02.2020, 02.03.2020 та 12.03.2020, що зафіксовано складеними відповідно до вимог ст. 223 ГПК України протоколами судового засідання.

Відповідачем у справі надані заперечення щодо суми заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, в тому числі стосовно тривалості участі адвоката в судових засіданнях у справі.

Судом перевірено відповідно до протоколів судового засідання кількість часу, витраченого адвокатом Шеремета Р.Б. у вищевказаних судових засіданнях, який загалом складає 8 годин 33 хвилини.

Відповідно до п. 5.8. договору про надання правової допомоги № 13-19 від 13.02.2019 вартість послуг Адвокатського об`єднання за здійснення представництва інтересів Клієнта в судових засіданнях 30.10.2019, 26.11.2019, 11.12.2019, 19.12.2019, 29.01.2020, 05.02.2020, 12.02.2020, 02.03.2020 та 12.03.2020 (8 годин 33 хвилини) дорівнює 8550,00 грн.

Так, згідно протоколів судових засідань судове засідання 30.10.2019 тривало 21 хвилину (з 10:02 до 10:23), судове засідання 26.11.2019 тривало 52 хвилини (з 11:04 до 11:35, з 12:18 до 12:25, з 12:29 до 12:43), судове засідання 11.12.2019 тривало 44 хвилини (з 11:22 до 13:06), судове засідання 19.12.2019 тривало 5 хвилин (з 09:59 до 10:01, з 10:15 до 10:18), судове засідання 29.01.2020 тривало 60 хвилин (з 10:38 до 11:05, з 11:13 до 11:46), судове засідання 05.02.2020 тривало 33 хвилини (з 14:19 до 14:33, з 14:53 до 15:12), судове засідання 12.02.2020 тривало 14 хвилин (з 12:04 до 12:18), судове засідання 02.03.2020 тривало більше 2-х годин (проте позивач просить стягнути за 2 години), судове засідання 12.03.2020 тривало 2 години 44 хвилини (з 11:15 до 11:59, з 12:46 до 13:05, з 14:20 до 15:20, з 15:20 до 15:58, з 16:00 до 16:03).

Втім позивачем нарахована вартість послуг за участь адвоката в судових засіданнях в сумі 23000,00 грн. (всього за 23 години в судових засіданнях).

Відповідно до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так, відповідно до статті 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

Стосовно викладених відповідачем заперечень на клопотання про ухвалення додаткового рішення суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту умов п. 5.1., 5.3. договору про надання правової допомоги від 13.02.2019 № 13-19 вбачається, що розмір послуг адвокатського об`єднання визначається на підставі рахунку-фактури та акту приймання-передачі послуг. При цьому вартість послуг адвокатського об`єднання у формі погодинної оплати в розмірі 1000,00 грн. була визначена в додатковій угоді № 02 від 08.09.2019. Тобто до подачі позовної заяви.

Акт № 30-19 здачі-прийняття робіт (надання послуг) містить дату його складання, а саме 19.11.2019.

Факт надання послуг Адвокатським об`єднанням підтверджений позивачем належними доказами, а саме: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 30-19 від 19.11.2019, № 03-20 від 05.02.2020, № 05-20 від 13.03.2020, які містять посилання на договір про надання правової допомоги від 13.02.2019 № 13-19, рахунками-фактурами № 32 від 19.11.2019, № 00003 від 05.02.2020, № 00005 від 13.03.2020, в яких зазначено про надання послуг саме в рамках справи № 908/2529/19, а також платіжними дорученнями, які підтверджують оплату таких послуг, в тому числі за вказаними рахунками-фактурами.

Відтак суд дійшов висновку про те, що відповідач не довів та не обґрунтував неспівмірність заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу в частині складання процесуальних документів та підготовки правової позиції по оскарженню рішення Бердянської міської ради № 37 від 22.12.2017.

Враховуючи викладене в тому числі час, витрачений адвокатом в судових засіданнях, заперечення відповідача, суд дійшов висновку про те, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню частково, а саме покладаються на відповідача у справі в сумі 29550,00 грн.

При цьому витрати на професійну правничу допомогу в сумі 14450,00 грн. не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Заявлені в клопотанні про ухвалення додаткового рішення вимоги про стягнення судового збору в сумі 1921,00 грн. не підлягають задоволенню, оскільки вказані витрати стягнуті з відповідача на користь позивача за рішенням, прийнятим 12.03.2020 у справі № 908/2529/19.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 123, 126, 129, 233, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

1. Клопотання Приватного акціонерного товариства "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2529/19 задовольнити частково.

2. Стягнути з Бердянської міської ради, 71100, Запорізька область, м. Бердянськ, площа Єдності, буд. 2, ідентифікаційний код 20525153, на користь:

- Приватного акціонерного товариства "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання", 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 7, ідентифікаційний код 01124980, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 29550 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/2529/19 в частині стягнення з Бердянської міської ради на користь Приватного акціонерного товариства "Бердянський завод підйомно-транспортного обладнання" витрат на професійну правничу допомогу в сумі 14450,00 грн. та судового збору в розмірі 1921,00 грн. відмовити.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 30.03.2020

Екземпляр додаткового рішення надіслати сторонам у справі та учасниками процесу.

Суддя О.Г. Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.