Рішення № 88501082, 31.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року м. Київ № 640/12558/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України

«Інформ-Ресурси»

до Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0000021705,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» (далі - позивач, ДП «Інформ-Ресурси») звернулося з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві ), у якому просить визнати протиправним податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0000021705, посилаючись на те, що після проведеної перевірки відповідачем стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, складено Акт №1/26-15-17-05-24 від 04 березня 2019 року, за висновками якого підприємством порушено вимоги статті 92 та пункту 1 статті 93 Податкового кодексу України, а саме: встановлено відчуження такого майна без згоди ГУ ДФС у м. Києві за актом опису: від 19 жовтня 2017 року №1/26-15-17-02-17 (акт перевірки від 04 березня 2019 року №1/26-15-17-05-24), у зв`язку з чим винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року на суму штрафу 18 999 840,00 грн.

В порядку адміністративного оскарження позивачем подано скаргу, у задоволенні якої відмовлено.

З висновками Акту від 22 березня 2019 року та податковим повідомленням-рішенням від 22 березня 2019 року позивач не погоджується та зазначає, що ініціатором відчуження майна був орган управління майном - Міністерство внутрішніх справ України, а організатором - Фонд державного майна України, про існування податкової застави на майно позивач обізнаний не був. Окрім того позивач надає інформацію що, на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва 18 грудня 2018 року вилучено речі і документи щодо ведення діяльності підприємства, у зв`язку з чим доступ до документації обмежений законом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 серпня 2019 року, після усунення позивачем недоліків позову відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 липня 2019 року, відкрито провадження у справі, визначено розгляд провадити суддею одноособово за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання, запропоновано відповідачу у встановлений судом строк подати відзив на позовну заяву та усі наявні докази.

В судовому засіданні 05 вересня 2019 року оголошено перерву для вирішення у письмовому провадженні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 вересня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» про зупинення провадження у справі №640/12558/19.

В судовому засіданні, згідно 03 жовтня 2019 року замінено первісного відповідача - Держану фіскальну службу України на належного - Головне управління ДФС у м. Києві, позивачем подано уточнену позовну заяву, у зв`язку з чим оголошено перерву.

В судовому засіданні 31 жовтня 2019 року за заявою представника відповідача оголошено перерву.

Відповідачем 31 жовтня 2019 року подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого ГУ ДФС у м. Києві проти позовних вимог заперечує, зазначає, що позивачем всупереч вимог законодавства відчужено майно, що перебуває у податковій заставі, що підтверджується договором купівлі-продажу від 28 серпня 2018 року. При цьому податковий борг позивачем погашено не було, що підтверджується зворотнім боком облікових карток платника податків, згідно яких борг ДП «Інформ-Ресурси» з моменту винесення податкової вимоги №6303-17 від 24 квітня 2017 року на суму 21 296 224,57 грн. не погашено, тому відсутні підстави для звільнення майна позивача з податкової застави. За таких обставин на законних підставах та обґрунтовано винесено податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року на суму штрафу 18 999 840,00 грн.

В судовому засіданні 28 листопада 2019 року закрито підготовче провадження, призначено справи до судового розгляду по суті.

Представником відповідача 19 грудня 2019 року та представником позивача 17 березня 2020 року надані додаткові письмові пояснення до справи.

В судовому засіданні 19 грудня 2019 року представники сторін надали пояснення по суті справи, з урахуванням їхньої думки вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

За таких обставин суд завершує розгляду справи по суті за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі документи і матеріали, належність, допустимість кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок наявних в матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 88.1 статті 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Підпунктом 89.1.1 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Згідно з пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

За приписами пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Згідно з пунктом 89.6 статті 89 Податкового кодексу України, якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, станом на момент виникнення спірних правовідносин, у ДП «Інформ-Ресурси» був наявний податковий борг з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Зазначений податковий борг виник у зв`язку з несплатою податкових зобов`язань з податку на додану вартість згідно поданих позивачем податкових декларацій з податку на додану вартість від 21.09.2015 №9195092896, від 20.10.2015 №9215890272, від 19.11.2015 №9237214395, від 20.01.2016 №9273865672, від 20.01.2016 №9273904846, від 20 лютого 2016 №9021223113, від 18 березня 2016 №9038315977, від 19.04.2016 №9059680878, від 20.05.2016 №9081518951, від 16.06.2016 №9100734223, від 16.07.2016 №9122164611, від 16.08.2016 №9147273834, від 16.09.2016 №9170946012, від 10.10.2016 №9196694141, від 18.11.2016 №9221419304, від 19.12.2016 №9245322514, від 18.01.2017 №9266829821, від 16.02.2017 №9021961844, від 16.03.2017 №9043596811, від 18.04.2017 №9068197479, від 17.05.2017 №9091868860, від 19.06.2017 №9116064978, від 18.07.2017 №9138715671, від 17.08.2017 №9165121881, податкових повідомлень-рішень №0011911105, №0011901105 від 29.03.2016, №0014331105 від 13.04.2016, з податку на прибуток - згідно з поданою уточнюючою податковою декларацією з податку на прибуток підприємства за півріччя 2017 року від 28.08.2017 №9171776546.

У зв`язку з наявністю у ДП «Інформ-Ресурс» податкового боргу ГУ ДФС у м. Києві у розмірі 6 322 466,18 грн. (на момент опису майна) винесено та направлено позивачу податкову вимогу №6303-17 від 24 квітня 2017 року. Також ГУ ДФС у м. Києві проведено опис майна позивача та складено акт опису у податкову заставу №1/26-15-17-02-17 від 19 жовтня 2017 року, який отримано на руки представником позивача Павленко С.М., та зареєстровано податкову заставу ДП «Інформ-Ресурси» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження, що підтверджується витягом з вищевказаного реєстру.

Окрім того, сума податкового боргу у розмірі 9 014 978,08 грн. заявлена ГУ ДФС у м. Києві до стягнення у справі №826/13781/17, за результатами розгляду якої рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року позов задоволено, стягнуто з ДП «Інформ-Ресурси» суму податкового боргу у розмірі 9 014 978,08 грн.

Таким чином, факт наявності суми податкового боргу ДП «Інформ-Ресурси» підтверджено судовим рішенням.

Підпунктом 92.1 статті 92 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зберігає право користування майном, що перебуває у податковій заставі, якщо інше не передбачено законом.

Платник податків може відчужувати майно, що перебуває у податковій заставі, тільки за згодою контролюючого органу, а також у разі, якщо контролюючий орган упродовж десяти днів з моменту отримання від платника податків відповідного звернення не надав такому платнику податків відповіді щодо надання (ненадання) згоди.

Як стверджує відповідач, звернення від ДП «Інформ-Ресурси» до ГУ ДФС у м. Києві з приводу надання згоди на відчуження майна не надходило. Водночас, 28 серпня 2018 року позивачем укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 8, та відчужене зазначене майно на користь ТОВ «Персевбуд».

У свою чергу позивачем надано суду копію листа ГУ ДФС у м. Києві №37067/10/26-17-02-40 від 16 листопада 2017 року(т.1 а.с.139), у якому зазначено, що ураховуючи те, що платником податків надано в податкову заставу об`єкт нерухомого майна за адресою: Миколаївська область, Вітовський р-н, с. Шевченкове, вул. Дорожна, 1-А, оціночна вартість якого складає 10 748 300,00 грн., що перевищує суму податкового боргу, ГУ ДФС у м. Києві надає згоду на відчуження об`єктів нерухомості за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, 8 за умови направлення коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, на погашення податкового боргу перед державним бюджетом.

У цьому зв`язку суд звертає увагу на положення пункту 93.1 статті 93 Податкового кодексу України, відповідно до яких до підстав звільнення майна платника податків із податкової застави відносяться такі: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Згідно з пунктом 93.2. статті 93 Податкового кодексу України підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Відповідно до наявних у матеріалах справи облікових карток платника податків позивача податковий борг на момент опису майна у податкову заставу становив 6 322 466,18 грн., на момент укладення позивачем договору купівлі-продажу описаного у податкову заставу майна - 2 236 546,30 грн.; на момент реєстрації права власності ТОВ «Персевбуд» на заставлене майно - 2 746 210,30 грн.; станом на дату прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення - 1 169 430,35 грн. Таким чином, облікові картки платника податків свідчать про безперервність існування податкового боргу позивача від моменту опису майна у податкову заставу.

Доказів того, що майно (нерухомість) за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, 8 виключено з акту опису майна від 19 жовтня 2017 року №1/26-15-17-02-17 суду не надано.

Отже, за результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві ДП «Інформ-Ресурси» 03 березня 2019 року складено Акт №№1/26-15-17-05-24, за висновками якого підприємством порушено вимоги статті 92 та пункту 1 статті 93 Податкового кодексу України, а саме: відчужено майно без згоди ГУ ДФС у м. Києві за актом опису від 19 жовтня 2017 року №1/26-15-17-02-17 (акт перевірки від 04 березня 2019 року №1/26-15-17-05-24), у зв`язку з чим винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року на суму штрафу 8 999 840,00 грн.

В адміністративному позові позивач стверджує, що за ним не обліковується податковий борг, оскільки подані уточнюючі податкові розрахунки з податку на додану вартість, а отже, на момент здійснення правочину з відчуження майна за ДП «Інформ- Ресурси» обліковується переплата в сумі 5 591 395,00 грн.

Проте, відповідач проти таких тверджень заперечує та посилається на проведені камеральні перевірки уточнюючих розрахунків ДП «Інформ-Ресурси» з податку на додану вартість за період 2015-2017 роки зі статусом «перевірений», «не пройдено камеральну перевірку».

Виходячи з наданих до матеріалів справи документів, станом на 28 серпня 2018 року (дата укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 8) відповідно до інформаційних ресурсів органів ДФС по ДП «Інформ-Ресурси» обліковувалася податкова заборгованість на загальну суму 2 236 535,02 грн., у тому числі з податку на додану вартість на суму 2 236 535,02 грн., з податку на доходи фізичних осіб на суму 11,28 грн.

Станом на 11 грудня 2019 року за ДП «Інформ-Ресурси» обліковується заборгованість на загальну суму 1 603 194,96 грн., у тому числі частина чистого прибутку на суму 435,07 грн., з податку на доходи фізичних осіб на суму 2,26, з податку на додану вартість на суму 1 594 546,10 грн., з податку на прибуток на суму 8 211,53 грн.

При цьому, податкова вимога №6303-17 від 24 квітня 2017 року не відкликана з моменту її винесення і є безперервною станом на момент розгляду справи, підстав для звільнення позивача з податкової застави суду не представлено.

Посилання позивача на протиправність віднесення майна (нерухомості) за адресою: м. Київ, вул. Військовий проїзд, 8 до акту опису майна та у податкову заставу від 19 жовтня 2017 року №1/26-15-17-02-17 не враховуються судом під час розгляду даної справи, оскільки такі твердження не підтверджені належними доказами визнання таких дій відповідача протиправними у судовому або іншому, передбаченому законодавством порядку.

З наведеного суд приходить до висновку, що позивачем укладено договір купівлі-продажу майна від 28 серпня 2018 року та здійснено відчуження майна, яке перебуває у податковій заставі, що суперечить чинному податковому законодавству, при цьому твердження, на які посилається позивач як на підставу позову, зокрема, щодо відсутності у нього податкового боргу, незаконності накладення відповідачем на майно податкової застави не знайшли свого підтвердження упродовж розгляду справи, не доведені позивачем документально.

Суд не приймає до уваги також твердження позивача про чинність укладеного 28 серпня 2018 року договору купівлі-продажу нерухомості за адресою: м. Київ, проїзд Військовий, 8 на користь ТОВ «Персевбуд», оскільки зазначені обставини не входять у предмет розгляду даної справи №640/12558/19.

Відповідно до пункту 124.1 статті 124 Податкового кодексу України відчуження платником податків майна, яке перебуває у податковій заставі, без попередньої згоди контролюючого органу, якщо отримання такої згоди є обов`язковим згідно з цим Кодексом тягне за собою накладення штрафу в розмірі вартості відчуженого майна.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду справи суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) рішення:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши позовні вимоги на предмет дотримання відповідачем положень частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0000021705, відповідач діяв на підставі та у межах своїх повноважень, у спосіб, визначений законами України, обґрунтовано, з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

За наведених обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими судові витрати підлягають поверненню позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень, лише при задоволенні позову.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22 березня 2019 року №0000021705 - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

За приписами статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Порядок та строки подання апеляційної скарги врегульовано приписами статей 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне найменування сторін:

Позивач: Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси», адреса: 01103, м. Київ, вул. проїзд Військовий, 8, код ЄДРПОУ 32248749.

Відповідач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві, адреса: 04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980, тел. 0444617787.

Суддя В.І. Келеберда