Рішення № 88500962, 31.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року м. Київ № 640/9707/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Добрянської Я.І., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві провизнання протиправними дій, зобов`язання вчинити діїВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови визначити розмір його пенсії відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2016 року по справі № 754/45171/16-а та довідки Мінсоцекономрозвитку України від 08.10.2018 року № 2102-12/43947-09;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві визначити розмір його пенсії в сумі 14970,00 грн. щомісячно з 04.02.2019 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що 24.10.2016 року постановою Печерського районного суду м. Києва в адміністративній справі №754/145171/16-а було визнано неправомірною відмову Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в перерахунку його пенсії державного службовця в розмірі 90 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі у зв`язку з підвищенням з 01.05.2016 року посадового окладу начальника самостійного управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити позивачу з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі у зв`язку з підвищенням з 01.05.2016 року посадового окладу начальника самостійного управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

На виконання вказаної постанови Печерського районного суду м. Києва Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило перерахунок пенсії позивачу, розмір якої з 01.08.2016 року по 31.12.2017 року склав 10740,00 грн., а з 01.01.2018 року становив 11770,93 грн., з яких 11704,50 грн.-основний розмір пенсії від заробітної плати (90%), а 66,43 грн.-підвищення як дитині війни.

На думку позивача, розмір пенсії державного службовця в розмірі 90 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі у зв`язку з підвищенням з 01.05.2016 року посадового окладу начальника самостійного управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, згідно постанови Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2016 року в адміністративній справі №754/145171/16-а повинен становити 18189,15 грн.

04.02.2019 року позивач звернувся із заявою №11976 до відповідача, в якій просив встановити йому пенсію в розмірі 14970,00 грн. щомісячно з 04.02.2019 року, тобто, максимально визначену законодавством України з 01.01.2019 року.

Листом від 19.02.2019 року № 34278/02 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві як правонаступник Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, повідомило позивача, що для здійснення перерахунку та виплати йому пенсії, виходячи з нових складових заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади, надбавок, премій немає правових підстав.

Не погоджуючись із таким рішенням відповідача, вважаючи його таким, що порушує його права та інтереси, позивач звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Суд всебічно, повно та об`єктивно дослідивши всі фактичні обставини справи, що склались між сторонами, зазначає наступне.

Ухвалою суду від 18.07.2019 року відкрите спрощене позовне провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Частиною 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Із заявою про розгляд справи у судовому засіданні учасники справи до суду не зверталися.

ОСОБА_1 є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Печерським РУ ГУ МВС України в м. Києві 28.09.1998 року, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

З 19.01.1998 року позивач перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві, де отримує пенсію за вислугу років, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про державну службу».

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2016 року в адміністративній справі №754/145171/16-а визнано неправомірною відмову Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в перерахунку пенсії ОСОБА_1 державного службовця в розмірі 90 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі у зв`язку з підвищенням з 01.05.2016 року посадового окладу начальника самостійного управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та зобов`язано Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 з 01.01.2016 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі у зв`язку з підвищенням з 01.05.2016 року посадового окладу начальника самостійного управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

На виконання вказаної постанови Печерського районного суду м. Києва Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснило перерахунок пенсії позивачу, розмір якої з 01.08.2016 року по 31.12.2017 року склав 10740,00 грн., а з 01.01.2018 року, становив 11770,93 грн., з яких 11704,50 грн.-основний розмір пенсії від заробітної плати (90%), а 66,43 грн.-підвищення як дитині війни.

Отже, розмір пенсії позивача згідно Законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 911-VIII та № 1774-VIII, був встановлений, як максимальний і дорівнював 10740,00 грн.

Відповідно до вимог ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 07.12.2017 року № 2246-VIII, в 2018 році були встановлені наступні максимальні розмірі пенсій : з 01.01.2018 року - 13730 грн., з 01.07.2018 року - 14350 грн., з 01.12.2018 року - 14970 грн.

З інформації, що міститься в листі Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 19.02.2019 року № 34278/02 судом встановлено, що з 01.01.2018 року пенсія позивача становила 11770,93 грн., що менше встановленого максимального її рівня для пенсіонерів його категорії.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.02.2019 року, на підставі положень Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» та у зв`язку з тим, що максимальний розмір пенсій збільшився з 2018р, позивач звернувся до відповідача із заявою про визначення його пенсії в розмірі 14970 грн.

Відповідач в обґрунтування такого зменшення посилався у вказаному вище листі №34278/02 та в запереченні на позов, на те, що Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII не передбачено проведення перерахунку пенсій, в тому числі призначених згідно Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ, а Постановою Кабінету Міністрів України від.09.12.2015 року № 1013 « Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» скасовано п.4 Постанови Кабінету Міністрів України від.31.05.2000 року № 865 «Про деякі вдосконалення визначення розміру заробітку для обчислення пенсій», що не передбачає видачу довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій, як передбачалось в статтею 37-1 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ.

Суд не може прийняти таку позицію відповідача, оскільки вона не ґрунтується на положеннях закону, а саме: незастосування ним при встановленні розміру пенсії позивачу вимог постанови Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2016 року в адміністративній справі №754/145171/16-а, яка набула чинності і виконувалося відповідачем раніше.

Згідно довідки про надання інформації Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 08.10.2018 року № 2101-12/43947-09, копія якої міститься в матеріалах справи, складові заробітної плати за травень 2016 року працюючого державного службовця відповідної посади, рангу та стажу роботи на державній службі, що відповідає критеріям позивача, становили :

- посадовий оклад начальника самостійного управління - 8270,00 грн.;

- надбавка за 5 ранг державного службовця - 600,00 грн.;

- надбавка за вислугу років на державній службі - 4135,00 грн.;

- середній розмір премії - 7205,17 грн.

Всього - 20210,17 грн.

У відповідності до вимог постанови Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2016 року в адміністративній справі №754/145171/16-а, розмір пенсії позивача повинен складати 90 % заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу, що становить 18189,15 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2, ч.6 та ч.7 ст.33 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 19 грудня 1993 року, в редакції чинній на час призначення пенсії, заробітна плата державних службовців складається з посадового окладу, премій, доплат за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до вимог статті 37-1 Закону №3723-ХІІ у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 581 встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону № 3723-ХІІ» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому, премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.

Пунктом п`ятим Прикінцевих положень Закону №213-VIIІ передбачено, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до вищезазначених законів.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що законодавством, чинним станом до 01.01.2015 р., а саме статтею 37-1 Закону № 3723-ХІІ у відповідній редакції, було передбачено право осіб, які отримують пенсію державного службовця, на перерахунок її розміру у зв`язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою і було визначено умови та порядок здійснення такого перерахунку.

У подальшому законодавство, яке регулює зазначені правовідносини, змінилось і станом на грудень 2016 року воно не регламентувало ні права особи на перерахунок її пенсії у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати працюючого державного службовця, ні порядок і умови здійснення такого перерахунку.

Суд звертає увагу на те, що пенсія позивачу призначена на підставі ст. 16 Закону № 540/97-ВР та ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, а її перерахунок позивач просить здійснити за ст. 37-1 Закону № 3723-ХІІ, яка до 01.01.2015 р. дійсно передбачала можливість перерахунку пенсії державного службовця в разі підвищення розміру заробітної плати особи, працюючої на аналогічній посаді, і пунктом 4 Постанови № 865 визначались умови такого перерахунку.

Разом з тим, на момент збільшення розміру заробітної плати працюючого державного службовця за посадою, з якої позивач вийшов на пенсію, та на момент його звернення до відповідача із заявою від 04.02.2019 щодо встановлення йому пенсії з цих підстав, законодавство змінилося, стаття 37-1 Закону № 3723-ХІІ в частині підвищення заробітної плати працюючим державним службовцям, взагалі втратила чинність, а Постанову № 865 було викладено в іншій редакції, яка не закріплює права особи на перерахунок пенсії з цих підстав, і жодним іншим нормативно-правовим актом також не визначено, ані таке право особи, ані порядку (механізму) перерахунку пенсії державного службовця у зв`язку зі зміною розміру заробітної плати та умов його здійснення.

З 01.05.2016р набрав чинності Закон України «Про державну службу» №889 від 10.12.2015р, яким не передбачено проведення перерахунків пенсій державним службовцям, які були призначені раніше.

Водночас суд зазначає, що у відповідності до положень статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

З огляду на це, суд вважає, що відповідач на момент звернення позивача із заявою про встановлення його пенсії на підставі довідки від 02.07.2018р зобов`язаний був встановити пенсію в розмірі максимальної допустимої за діючим законодавством, оскільки виконання постанови Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2016 року в адміністративній справі №754/145171/16-а є триваючим, і в залежності від зміни законодавства повинно переглядатися відповідачем.

В той же час прийняття відповідачем рішення про відмову у визначенні пенсії позивача у максимально допустимому законодавством розмірі, призвело до зменшення розміру його пенсії, яку він повинен отримувати, що є звуженням обсягу вже набутих ним прав та/або позбавленням його права на соціальний захист.

При цьому, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини, висловлені у рішенні від 30 квітня 2013 року справі «Тимошенко проти України» (заява № 49872/11), щодо принципу юридичної визначеності, який означає, що застосування національного законодавства має бути передбачуваним тією мірою, щоб воно відповідало стандарту «законності», передбаченому Конвенцією - стандарту, що вимагає, щоб усе законодавство було сформульовано з достатньою точністю для того, щоб надати особі можливість - за потреби, за відповідної консультації - передбачати тією мірою, що є розумною за відповідних обставин, наслідки, які може потягнути за собою її дія (параграф 264).

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наведених обставин, з метою ефективного захисту прав позивача суд вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на пенсійне забезпечення шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві визначити розмір його пенсії в сумі 14970,00 грн. щомісячно з 04.02.2019 року.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 205, 242-246, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити.

2. Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови визначити розмір його пенсії відповідно до постанови Печерського районного суду м. Києва від 24.10.2016 року по справі № 754/45171/16-а та довідки Мінсоцекономрозвитку України від 08.10.2018 року № 2102-12/43947-09.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ42098368) визначити розмір пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_3 ) в сумі 14970,00 грн. щомісячно, з 04.02.2019 року.

4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) здійснені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ42098368).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 КАС України.

Суддя Я.І. Добрянська