Рішення № 88500060, 31.03.2020, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 р. м. Чернівці Справа № 824/324/20-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за престарілою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.05.1998 р. по 30.04.2003 р., та призначити пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 02.05.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 02.05.2019 р. звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії по інвалідності та надав відповідні документи набутого страхового стажу, однак пенсійний орган безпідставно 04.09.2019 р. відмовив у призначені пенсії по інвалідності, мотивуючи свою відмову відсутністю необхідного страхового стажу 12 років. Однак позивач вказує, що з 01.05.1998 р. по 30.04.2003 р. здійснював догляд за престарілою особою - ОСОБА_2 , яка потребувала постійної сторонньої допомоги, а тому вказаний період повинен бути зарахований до страхового стажу ОСОБА_1 . З вказаних підстав, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги.

Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач) подало до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просило у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити. У відзиві відповідач стверджує про безпідставність позовних вимог, оскільки необхідною умовою для призначення пенсії позивачу є наявність 12 років страхового стажу. Однак, з наданих позивачем документів підтверджено страховий стаж - 9 років 3 місяці та 27 днів. При цьому відповідач вказав, що позивачем не надано належних документів на підтвердження того, що ОСОБА_2 з 01.05.1998 р. по 30.04.2003 р. потребувала постійного стороннього догляду, а тому вказаний період не був зарахований до страхового стажу позивача. З вказаних підстав, позивач просив суд відмовити у задоволені позовних вимог.

Ухвалою суду від 04.03.2020 р. відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників адміністративної справи.

Оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття судового рішення і приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

02.05.2019 р. позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою про призначення пенсії по інвалідності. (а.с. 9).

Згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 04.09.2019 р. відмовлено ОСОБА_3 у призначенні пенсії по інвалідності та вказано, що страховий стаж - 9 років 3 місяці та 27 днів. До страхового стажу не включено період догляду за ОСОБА_2 з 1998 р. по 2003 р., оскільки відсутня інформація що вказана особа потребувала саме постійного догляду. (а.с. 8).

До матеріалів справи додано виписку №2026 від 28.10.2018 р. з акта огляду медико-соціальною експертною комісією, якою встановлено ОСОБА_1 третю групу інвалідності. (а.с. 10).

Крім того, до матеріалів справи додано довідку № НОМЕР_1 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, якою встановлено ОСОБА_1 другу групу інвалідності. (а.с. 18).

Матеріали справи містять архівні довідки Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича від 02.04.2019 р. №34/42-813 та від 05.06.2019 р. №34/42-1394 із періодами навчання в навчальному закладі. (а.с. 11).

Згідно довідки Вижницького управління соціального захисту населення №171 від 10.04.2019 р. вказано, що позивач перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення і отримував допомогу по догляду за 80-тирічною особою ОСОБА_2 з 01.05.1998 р. по 30.04.2003 року. (а.с. 13)

Відповідно до довідки Вижницької районної лікарні від 13.01.1999 р. №81 вказано, що ОСОБА_2 встановлено діагноз – атеросклероз аорти і вінцевих судин, тахіоритмія. Потребує стороннього догляду. (а.с. 14).

Згідно архівної довідки Державного архіву Чернівецької області від 22.04.2019 р. №1/1753 вказано, що ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В матеріалах справи наявна довідка Головного управління ДФС у Чернівецькій області від 19.11.2018 р. про те, що позивач перебував на обліку в Чернівецькій ОДПІ з 31.03.1993 р. по 19.12.2016 року. (а.с. 16).

До матеріалів справи додано копію військового квитка ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 . (а.с. 17).

Судом встановлено, що спірні правовідносини полягають у перевірці наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду догляду за пристарілою особою.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV; Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 р., в редакціях, чинних на дату звернення позивача 02.05.2019 р. із заявою про призначення пенсії по інвалідності.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).

Згідно з ч.1 та ч.2 ст. 30 Закону № 1058-IV пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Відповідно до положень ст. 32 Закону № 1058-IV особи, яким установлено інвалідність, мають право на пенсію по інвалідності, залежно від групи інвалідності, за наявності такого страхового стажу на час настання інвалідності або на день звернення за пенсією для осіб з інвалідністю II та III груп, зокрема, від 49 років до досягнення особою 51 року включно - 12 років.

Згідно з п. «Ж» ст. 3 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 р. (далі – Закон №1788-ХІІ) право на трудову пенсію мають особи, які здійснюють догляд за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Відповідно до п. «Є» ч. 3 ст. 56 Закону №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду.

Згідно з п.10 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 р. №637 (далі – Порядок № 637) час догляду за особою з інвалідністю I групи, дитиною з інвалідністю віком до 16 років, а також пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, встановлюється на підставі, зокрема, акта обстеження фактичних обставин здійснення догляду.

Акт обстеження фактичних обставин здійснення догляду складається органами Пенсійного фонду України на підставі відомостей житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації), сільських, селищних рад, опитування осіб, за якими здійснюється догляд, та їх сусідів, інших даних.

Документами, які підтверджують вік, можуть бути свідоцтво про народження або паспорт чи довідка житлово-експлуатаційних або інших організацій за місцем проживання (реєстрації) та інші.

Відповідно до п.9 ст.11 Закону № 1058-IV загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, дитиною, хворою на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, за дитиною, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров`я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 р. №558, якою затверджено «Порядок призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги» (далі – Порядок №558), непрацюючим фізичним особам, які постійно надають соціальні послуги громадянам похилого віку, особам з інвалідністю, дітям з інвалідністю, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують постійної сторонньої допомоги (крім осіб, що обслуговуються соціальними службами), призначається щомісячна компенсаційна виплата (далі - компенсація).

Згідно з пп.2 п.6 Порядку №558 для призначення компенсації подаються, зокрема, висновок лікарсько-консультаційної комісії про необхідність постійного стороннього догляду та нездатність особи до самообслуговування (за винятком осіб з інвалідністю I групи, інвалідність яких встановлена безстроково та які згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією потребують постійного стороннього догляду). Порядок видачі такого висновку та його форма затверджуються МОЗ.

Відповідно до п.8 Порядку №558 компенсація призначається, зокрема, на час, протягом якого особа, що подала заяву про необхідність отримання соціальних послуг, потребуватиме постійного стороннього догляду.

Судом встановлено, що відповідно до довідки Вижницької районної лікарні від 13.01.1999 р. №81 вказано, що ОСОБА_2 потребує стороннього догляду.

На підставі аналізу зазначених норм чинного законодавства, дослідивши подані позивачем докази, суд вважає, що відсутність у довідці Вижницької районної лікарні від 13.01.1999 р. №81 зазначення, що ОСОБА_2 потребує саме постійного стороннього догляду, не може бути підставою для незарахування позивачу періоду догляду за престарілою особою.

Суд звертає увагу, що позивач в період з 01.05.1998 р. по 30.04.2003 р. перебував на обліку в управлінні соціального захисту населення і отримував допомогу по догляду за 80-тирічною особою ОСОБА_2 , що підтверджується довідкою Вижницького управління соціального захисту населення №171 від 10.04.2019 року.

Крім того, позивач не може бути позбавлений права на зарахування вказаного періоду догляду за пристарілою особою до трудового стажу через вину відповідальної особи Вижницької районної лікарні, яка не зазначила слово «постійного» у словосполученні «потребує стороннього догляду».

Суд вважає, що оскільки позивач отримував компенсаційні виплати, які виплачуються за надання соціальних послуг особі похилого віку, яка потребувала постійного стороннього догляду, а тому період з 01.05.1998 р. по 30.04.2003 р. (5 років) підлягає зарахуванню до страхового стажу ОСОБА_1 .

Відповідачем зазначено, що страховий стаж позивача, без урахування періоду з 01.05.1998 р. по 30.04.2003 р. догляду за пристарілою особою, складає 9 років 3 місяці та 27 днів.

При цьому, судом встановлено, що з урахуванням періоду догляду за пристарілою особою, страховий стаж позивача становить 14 років 3 місяці та 27 днів.

На підставі вказаного, суд звертає увагу, що відповідно до положень ст. 30 та ст. 32 Закону № 1058-IV позивач має достатнього страхового стажу для призначення пенсії по інвалідності, відповідно до поданої 02.05.2019 р. заяви.

Згідно з ч.2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З вказаних обставин, суд дійшов висновку, що для ефективного захисту прав, свобод, інтересів слід вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 04.09.2019 р. у призначенні ОСОБА_3 пенсії по інвалідності.

Враховуючи мотиви наведенні вище, суд задовольняє позов у повному обсязі.

Приписами частин 1, 2 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено суду правомірність дій щодо не зарахування до страхового стажу позивача періоду догляду за пристарілою особою та правомірність відмови у призначені позивачу пенсії по інвалідності.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 14, 77, 78, 90, 139, 143, 241 - 246, 250, 263 Кодексу адміністративного судочинства України ,-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 04.09.2019 р. у призначенні ОСОБА_3 пенсії по інвалідності.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період догляду за престарілою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 01.05.1998 р. по 30.04.2003 р., та призначити пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 02.05.2019 року.

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 02.05.2019 року.

5. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір в сумі 840,80 грн, відповідно до квитанції №1881-6054-1020-5799 від 25.02.2020 року.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (58002, м. Чернівці, площа Центральна, 3, код ЄДРПОУ 40329345).

Суддя Т.М. Брезіна