Рішення № 88500053, 30.03.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 р. № 520/350/20

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чудних С.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області, щодо відмови в перерахунку пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області перерахувати пенсію ОСОБА_1 в разі втрати годувальника на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у розмірі 70% від розміру заробітної плати загиблого годувальника але не менше ніж розмір двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність починаючи з 22.11.2017;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 нарахування та виплату різниці суми пенсії між призначеною та нарахованим її розміром і наступних місяцях року до річниці розміру пенсії в разі втрати годувальника призначеної з 22.11.2017 у відповідності до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" до моменту здійснення такої виплати.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що відповідачем протиправно відмовлено у проведенні перерахунку пенсії на підставі того, що рішенням суду на орган пенсійного фонду не покладено обов`язку проведення позивачу перерахунку. Вважаючи неправомірними дії щодо відмови у перерахунку пенсії, позивач звернулась до суду та просить суд зобов`язати відповідача перерахувати пенсію в розмірі 70% грошового забезпечення загиблого (померлого) годувальника, відповідно до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачам надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачам, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та зазначив, що відповідно до висновків акту проведеня службового розслідування від 05.01.2017, наказу Міністерства оборони України від 05.01.2017 та витягу з протоколу ВЛК Північного регіону № 326 від 19.08.2017 ОСОБА_2 помер від поранення одержаного в результаті нещасного випадку, пов`язаного з проходженням військової служби. Враховуючи, що військовослужбовець помер внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби, то члени сімї такого військовослужбовця мають право на пенсію у розмірі 30 % заробітку годувальника.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 в період проходження військової служби, що брав участь в антитерористичній операції на сході України.

Відповідно до свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 загинув 02.01.2017.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.10.2018 по справі № 2040/6877/18 позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України в особі Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій - задоволено. Визнано протиправними дії Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не є пенсіонерами МО України та встановлення статусу члена сім`ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби Міністерства оборони України від 16 липня 2018 року, протокол № 11, щодо відмови у встановленні позивачу, ОСОБА_1 , статусу члена сім`ї померлого (загиблого) військовослужбовця ОСОБА_2 , який помер (загинув) 02 січня 2017 року під час проходження військової служби в зоні АТО, та скасувати протокол № 11 від 16 липня 2018 року.

Відповідно до Витягу з протоколу № 20 засідання Комісії для розгляду питань, пов`язаних із встановленням статусу ветерана військової служби та вдови ветерана військової служби особам, які не с пенсіонерами МО України та встановленням статусу члена сім`ї померлого військовослужбовця в період проходження військової служби від 26 грудня 2018 року вирішено встановити гр. ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого військовослужбовця, який помер під час проходження військової служби та видати відповідне посвідчення.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.06.2019 по справі № 520/3104/19 зокрема зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчення "члена сім`ї загиблого (померлого) ветерана війни".

Так, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 є матір`ю загиблого військовослужбовця та має право на пільги, встановлені законодавством України для членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та з 22.11 2017 отримує пенсію як особа, що належить до членів сім`ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника в розумінні статті 30 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», в розмірі 30% заробітку годувальника.

Позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням 70% грошового забезпечення її померлого сина відповідно до пункту 1 статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області листом №4027/П-14 від 06.09.2019 повідомило ОСОБА_1 , що позивач отримує пенсію в розмірі, який передбачений чинним законодавством, а рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/3104/19 на Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області не покладено обов`язку щодо перерахунку пенсії.

Вважаючи неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку пенсії позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом визначається Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до статті 29 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії - 22.11.2017) пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

Частиною 1 статті 30 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Розміри пенсій в разі втрати годувальника визначені статтею 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Так, пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах:

а) членам сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час - 40 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї. В таких же розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих інвалідів війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків;

б) сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які померли внаслідок каліцтва, одержаного в результаті нещасного випадку, не пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням служби, - 30 процентів заробітку годувальника на кожного непрацездатного члена сім`ї.

На підставі Закону України «Про внесення змін до статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №1274-VII від 20.05.2014, пункт «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» викладено в новій редакції. Так, пенсії в разі втрати годувальника призначаються в таких розмірах: а) членам сімей військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули (померли) внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи або виконанні інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях та підпільних організаціях і групах, визнаних такими законодавством України, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи участю у бойових діях у мирний час, які є непрацездатними та перебували на утриманні загиблого (померлого) годувальника (при цьому дітям та іншим особам, зазначеним в абзаці другому статті 30 цього Закону, незалежно від того, чи перебували вони на утриманні загиблого (померлого) годувальника), - 70 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника на одного непрацездатного члена сім`ї. Якщо на утриманні загиблого (померлого) годувальника перебували двоє і більше членів сім`ї, пенсія призначається у розмірі 90 процентів грошового забезпечення (заробітної плати) загиблого (померлого) годувальника, що розподіляється між ними рівними частками, але не менше ніж 40 процентів на кожного непрацездатного члена сім`ї. У таких самих розмірах, незалежно від причини смерті годувальника, обчислюються пенсії членам сімей померлих осіб з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей, до складу яких входять діти, які втратили обох батьків.

Відповідно до витягу із протоколу № 326 від 19.08.2017 засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця, встановлено, що причиною смерті старшого солдата ОСОБА_2 стало поранення «Множинні вогнепальні кульові сліпі поранення грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів», одержані в результаті нещасного випадку, так пов`язані з проходженням військової служби.

Зазначеним документом підтверджується, що смерть загиблого військовослужбовця настала під час виконання службових обов`язків військової служби, в період її проходження внаслідок одержання поранень, заподіяних іншою особою.

Таким чином, зазначеними вище документами підтверджується факт смерті (загибелі) ОСОБА_2 , яка настала внаслідок множинних вогнепальних кульових сліпих пораненнях грудної клітки з ушкодженням внутрішніх органів.

Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року по справі № 2040/6877/18 встановлено факт того, що поранення ОСОБА_2 , внаслідок якого він помер, не було наслідком вчинення ним кримінального чи адміністративного правопорушення або перебування у стані алкогольного сп`яніння, а навпаки його смерть настала внаслідок вчинення злочину вбивства іншою особою військовослужбовцем ОСОБА_3 , що підтверджується актом проведення службового розслідування від 05.01.2017, затвердженого Командиром військової частини п/п В6250 полковником Ніколюком В.Д.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у позивача наявні підстави для перерахунку позивачу пенсії в разі втрати годувальника відповідно до пункту «а» статті 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у розмірі 70% від розміру заробітної плати загиблого годувальника, але не менше ніж розмір двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність починаючи з 22.11.2017.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 258, 262, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під. 3, пов. 2, м. Харків, 61022, код 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України Харківської області, щодо відмови в перерахунку пенсії в разі втрати годувальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області перерахувати пенсію ОСОБА_1 в разі втрати годувальника на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у розмірі 70% від розміру заробітної плати загиблого годувальника але не менше ніж розмір двох прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність починаючи з 22.11.2017.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Харківської області здійснити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код НОМЕР_1 нарахування та виплату різниці суми пенсії між призначеною та нарахованим її розміром у наступних місяцях року до річниці розміру пенсії в разі втрати годувальника призначеної з 22.11.2017 у відповідності до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" до моменту здійснення такої виплати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О.Чудних