Рішення № 88499150, 23.03.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

23 березня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 428/11244/19

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.,

позивача - не прибув

та

представника відповідача - не прибув

розглянувши в судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження

справу за позовом

ОСОБА_1

до Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10 вересня 2019 року № 130143,

ВСТАНОВИВ:

01 жовтня 2019 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовною заявою до Управління Укртрансбезпеки у Луганській області в особі начальника Стефанова Костянтина Олександровича (далі – відповідач), в якій просив:

- скасувати постанову від 10 вересня 2019 року № 130143, складену начальником Управління Укртрансбезпеки у Луганській області Стефановим Костянтином Олександровичем;

- закрити провадження у справі.

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 02 жовтня 2019 року прийнято до розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Луганській області в особі начальника Стефанова Костянтина Олександровича про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу та відкрито провадження у справі; ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання у справі на 15 листопада 2019 року о 09 год. 00 хв. (арк. спр. 12).

Ухвалою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 15 листопада 2019 року адміністративну справу № 428/11244/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Луганській області в особі начальника Стефанова Костянтина Олександровича про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу передано на розгляд Луганському окружному адміністративному суду (арк. спр. 22).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 02 січня 2020 року справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Луганській області в особі начальника Стефанова Костянтина Олександровича про застосування адміністративно-господарського штрафу прийнято до провадження (арк. спр. 33).

Ухвалою від 02 січня 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Луганській області в особі начальника Стефанова Костянтина Олександровича про скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу залишено без руху. Запропоновано ОСОБА_1 протягом 5-ти (п`яти) календарних днів з дати отримання даної ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду позовної заяви, оформленої з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, та її копії для вручення відповідачу, оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 768,40 грн (арк. спр. 34-36).

Ухвалою від 15 січня 2020 року ОСОБА_1 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви (арк. спр. 52-54).

Ухвалою від 28 січня 2020 року замінено неналежного відповідача - Управління Укртрансбезпеки у Луганській області в особі начальника Стефанова Костянтина Олександровича на належного - Державну службу України з безпеки на транспорті, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 18 лютого 2020 року о 10 год. 00 хв. (арк. спр. 65-67).

Ухвалами від 03 березня 2020 року:

відзив на позовну заяву від 17 лютого 2020 року без номеру у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу повернуто Державній службі України з безпеки на транспорті без розгляду (арк. спр. 103-104);

витребувано від Управління Укртрансбезпеки у Луганській області в належним чином засвідчених копіях графік проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Луганській області у період з 12 серпня 2019 року по 18 серпня 2019 року, направлення на рейдову перевірку від 12 серпня 2019 року № 63/1208-19, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16 серпня 2019 року № 168695 зі всіма доданими до нього матеріалами, повідомлення про розгляд справи про порушення від 22 серпня 2019 року № 42550/29-1/24-19, у судовому засіданні оголошено перерву до 23 березня 2020 року до 13 год. 30 хв. (арк. спр. 105-106).

З урахуванням уточненої позовної заяви від 21 січня 2020 року б/н (арк. спр. 57-60) позивач просить визнати протиправною та скасувати постанову від 10 вересня 2019 року № 130143, складену начальником Управління Укртрансбезпеки у Луганській області Стефановим Костянтином Олександровичем (арк. спр. 57-60).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 17 вересня 2019 року поштовим відправленням отримав постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10 вересня 2019 року № 130143, якою на нього накладено штраф у розмірі 1700,00 грн за начебто порушення абзацу третього частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». 16 серпня 2019 року о 13-15 годині в м. Кремінна інспектором Управління Укртрансбезпеки у Луганській області було зупинено транспортний засіб державний номер НОМЕР_1 за кермом, якого перебував водій ОСОБА_2 , який для власних потреб, маючи у наявності всі дозвільні документи на керування транспортом та товарно-транспортну накладну від 16 серпня 2019 року № ЛГ-24700007753/196 на вантаж - пиломатеріал, перевозив вказаний вантаж. Транспортний засіб КАМАЗ вантажний бортовий НОМЕР_2 є власністю позивача відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , як фізичної особи, жодних послуг з перевезення вантажів позивач не надає, водій транспортного засобу не перебуває із позивачем у трудових відносинах, а отже, не є суб`єктом господарювання.

З посиланням на положення статей 1, 5, 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, позивач вважає, що винесена постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10 вересня 2019 року № 130143 є безпідставною.

Відповідач адміністративний позов не визнав, про що 17 березня 2020 року через відділ діловодства та обліку звернень громадян (канцелярію) за вхідним реєстраційним номером 10412/2020 подав відзив на позовну заяву від 17 березня 2020 року б/н, в якому у задоволенні позовних вимог просить відмовити (арк. спр. 114-117).

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що відповідно до положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством. Таким чином, законодавець не обмежив перелік документів лише тими, що прямо названі у статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 16 серпня 2019 року № 168695 складений про відсутність під час рейдової перевірки документів, передбачених статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, наявність якого передбачена пунктами 1, 2, 3 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 «Про затвердження Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу». При проведенні рейдової перевірки водій ОСОБА_2 під час ознайомлення з актом від 16 серпня 2019 року № 168695 заперечень щодо відсутності протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу не мав. Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу не наданий і при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в Управлінні Укртрансбезпеки у Луганській області. Також при проведенні рейдової перевірки водій ОСОБА_2 надав товарно-транспортну накладну від 16 серпня 2019 року № ЛГ-247000-07753/196, яка була оформлена з порушенням чинного законодавства: рядок «Автомобільний перевізник» не заповнений. Ця норма передбачена пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568. Водій під час ознайомлення з актом від 16 серпня 2019 року № 168695 заперечень щодо цього порушення також не мав.

Твердження позивача про те, що він не має ніякого відношення до спірного перевезення, відповідач вважає безпідставними, оскільки відповідно до відмітки про сплату за вантаж у накладній, водій від того моменту став власником вантажу, оскільки за тією ж накладною ОСОБА_2 був у цьому перевезенні вантажоодержувачем і замовником, проте автомобільним перевізником він не став, а от позивач автомобільним перевізником бути не перестав. Твердження позивача, що він не перебуває у трудових відносинах із водієм ОСОБА_2 , відповідач вважає безпідставними, оскільки Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, передбачають укладання договору про перевезення вантажів автомобільним транспортом (пункт 3), наводять його визначення (пункт 1) - не обов`язково перебувати з водієм у трудових відносинах. Договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом позивач не надає, у зв`язку з чим не зрозуміло, за яких підстав належний позивачу транспортний засіб КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 , був задіяний до перевезення вантажу 16 серпня 2019 року за накладною від 16 серпня 2019 року № ЛГ-247000-07753/196.

У судовому засіданні 03 березня 2020 року позивач адміністративний позов підтримав, просив задовольнити позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Також надав суду пояснення про те, що передача транспортного засобу КАМАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_4 , у користування ОСОБА_2 цивільно-правовими договорами не оформлювалась.

У судове засідання 23 березня 2020 року учасники справи не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином (арк. спр. 102, 113).

Заявою від 23 березня 2020 року б/н позивач просив розгляд справи провести за його відсутністю, оскільки всі документи, які мають значення для справи, було долучено до матеріалів справи (арк. спр. 128).

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 17 березня 2020 року б/н просив розглянути справу за відсутності його представника (арк. спр. 114-117).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 13 квітня 2001 року зареєстрований фізичною особою – підприємцем та здійснює діяльність з оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73), роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11), інших видів роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (код КВЕД 47.19) та вантажного автомобільного транспорту (код КВЕД 49.41), про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 28 грудня 2019 року за № 1006147908 (арк. спр. 31-32).

ОСОБА_1 є власником вантажного бортового транспортного засобу КАМАЗ 5320, реєстраційний номер НОМЕР_4 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 (арк. спр. 48, 76).

Відповідно до протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу від 29 серпня 2019 року № 00943-02239-19 транспортний засіб КАМАЗ 5320, реєстраційний номер НОМЕР_4 , вантажність 9,68 тони, пройшов обов`язковий технічний контроль 29 серпня 2019 року (арк. спр. 77-77 зв.).

Згідно з полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО/1694355 транспортний засіб КАМАЗ 5320, реєстраційний номер НОМЕР_4 , на підставі договору від 15 серпня 2019 року забезпечений страховкою на період з 00 год. 00 хв. 16 серпня 2019 року по 15 серпня 2020 року включно (арк. спр. 78).

16 серпня 2019 року відповідно до графіку проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Луганській області на період з 12 серпня 2019 року по 18 серпня 2019 року, затвердженого 12 серпня 2019 року начальником Управління Укртрансбезпеки у Луганській області К. Стефановим, та направлення на рейдову перевірку 12 серпня 2019 року № 63/1208-19 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, які знаходяться на території відповідно до системи адміністративно-територіального устрою України Луганської області (зокрема, м. Кремінна, вул. Донецька), проведено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (арк. спр. 120, 121).

За результатами рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області складено акт від 16 серпня 2019 року № 168695, дослідженням якого встановлено, що за результатами перевірки транспортного засобу КАМАЗ 5320, номерний знак НОМЕР_4 , що належить ОСОБА_1 , під керуванням водія ОСОБА_2 , документ, що посвідчує особу водія – посвідчення водія НОМЕР_6 , видане ВРЕВ м. Лисичанськ 10 травня 2013 року, виявлено порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» - не оформлено протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, та пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, - не оформлено товарно-транспортну накладну. Акт від 16 серпня 2019 року № 168695 підписаний водієм Прудніковим ОСОБА_3 без заперечень та зауважень (арк. спр. 119).

До акта перевірки додано фотокопію товарно-транспортної накладної від 16 серпня 2019 року № ЛГ-247000-07753/196 (арк. спр. 122-123).

Відповідно до пункту 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567 (далі - Порядок № 1567), позивача листом від 22 серпня 2019 року за № 42550/29-1/24-19 запрошено на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на 03 вересня 2019 року для розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, позивач був присутній при розгляді справи (арк. спр. 124).

За результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт уповноваженою особою Управління Укртрансбезпеки у Луганській області винесено постанову від 10 вересня 2019 року № 130143 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою до позивача за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, товарно-транспортної накладної або іншого документу на вантаж згідно з чинним законодавством, відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн (арк. спр. 46, 125).

Вирішуючи адміністративний позов в межах заявлених позовних вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 103 (далі – Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (тут і надалі посилання на норми Положення наводяться у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з підпунктами 1, 3 пункту 4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (підпункт 2 пункту 5 Положення); здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (підпункт 19 пункту 5 Положення).

Відповідно до пункту 8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2015 року № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, у тому числі й Управління Укртрансбезпеки у Луганській області.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі – Закон № 2344-III), який відповідно до статті 3 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (тут і надалі посилання на норми Закону наводяться у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з статтею 1 Закону № 2344-III у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка;

послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату;

рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

Частинами чотирнадцятою, сімнадцятою та вісімнадцятою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Частиною першою статті 34 Закону № 2344-III серед іншого передбачено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут.

Частиною першою статті 48 Закону № 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до частини другої статті 48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, перелік документів для автомобільного перевізника та водія згідно з статтею 48 Закону № 2344-III не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з пунктом 1 Порядку № 1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (пункт 4 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (пункт 13 Порядку № 1567).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (пункт 14 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка проводиться групою посадових осіб у кількості не менш як дві особи. Під час проведення такої перевірки можливе застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансінспекція», та використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями Європейської угоди, здійснення габаритно-вагового контролю. Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Пунктом 21 Порядку № 1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис (пункт 22 Порядку № 1567).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (пункт 25 Порядку № 1567).

Відповідно до пункту 26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно з пунктом 27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (пункт 29 Порядку № 1567).

Згідно з пунктом 1 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі – Порядок № 137), порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі - Порядок) визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

Згідно з підпунктами 11 та 11-1 пункту 2 Порядку № 137 перевірка технічного стану транспортного засобу - процес визначення відповідності транспортного засобу встановленим до конструкції і технічного стану вимогам; протокол перевірки технічного стану - документ із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, що засвідчує позитивні результати проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу і містить інформацію, необхідну для його ідентифікації.

Періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації – щороку (абзаци перший, четвертий пункту 3 Порядку № 137).

Під час судового розгляду судом встановлено, що 16 серпня 2019 року на час проведення рейдової перевірки у водія ОСОБА_2 був відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, оскільки обов`язковий технічний контроль транспортний засіб КАМАЗ 5320, реєстраційний номер НОМЕР_4 , пройшов лише 29 серпня 2019 року, що підтверджується протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу від 29 серпня 2019 року № 00943-02239-19 (арк. спр. 77-77 зв.).

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568 (далі – Правила № 363), визначено:

вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення;

вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку;

перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Абзацом першим пункту 11.1 глави 11 Правил № 363 закріплено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора (абзац другий пункту 11.1 глави 11 Правил № 363).

Відповідно до пункту 13.1 глави 13 Правил № 363 перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Як вбачається з копії товарно-транспортної накладної від 16 серпня 2019 року № ЛГ-247000-07753/196 остання не містить найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника, а отже, не може вважатись належним документом на перевезення вантажів (арк. спр. 47, 122-123).

З огляду на види діяльності, які здійснює позивач як фізична особа – підприємець відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань від 28 грудня 2019 року за № 1006147908, належність позивачу на праві власності транспортного засобу КАМАЗ 5320, реєстраційний номер НОМЕР_4 , та відсутність цивільно-правових договорів про передачу вказаного транспортного засобу ОСОБА_2 у користування, суд дійшов висновку, що перевізником у межах спірних правовідносин є фізична особа – підприємець ОСОБА_1 , а не водій ОСОБА_2 .

Згідно з абзацами першим, третім частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до пункту 5 підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

Таким чином, розмір адміністративно-господарського штрафу, застосованого до позивача, відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-ІІІ.

За таких обставин, постанова Управління Укртрансбезпеки у Луганській області від 10 вересня 2019 року № 130143, якою до позивача застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 1700,00 грн за надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом третім частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», є правомірною та скасуванню не підлягає.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті (ідентифікаційний код 39816845, місцезнаходження: 03135, м. Київ, Шевченківський район, просп. Перемоги, буд. 14) про визнання протиправною та скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 10 вересня 2019 року № 130143 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 30 березня 2020 року.

Суддя Т.І. Чернявська