Рішення № 88499053, 30.03.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 р. справа № 400/4398/19

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Марича Є.В., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Державного підприємства "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект", пр.Богоявленський, 42-А,Миколаїв,54018 до відповідача:Офісу великих платників податків Державної податкової служби України, вул. Дегтярівська, 11-Г,Київ 119,04119 про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.09.2019 р. № 0005175310, ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект» (далі-позивач) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (далі-відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005175310 від 11.09.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірне рішення про застосування до нього штрафних санкцій за не сплату зобов`язань з авансового внеску із податку на прибуток при виплаті дивідендів є протиправним, оскільки відповідачем протиправно не враховано переплату з податку на прибуток в рахунок погашення податку на прибуток при виплаті дивідендів, хоча позивач не одноразово звертався з відповідними заявами. Крім того, позивач звертався до відповідача із заявами про повернення надміру сплачених сум, які також було залишено без задоволення.

Ухвалою від 16.12.2019 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Від відповідача надійшов до суду відзив, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, оскільки позивачем під час перевірки встановлено не сплату позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів, а тому спірне рішення є правомірним. Також, відповідач зазначив, що зарахування переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено, оскільки здійснюються за різними кодами виду сплати.

Ухвалою від 12.02.2020 р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справ по суті.

Інші процесуальні дії судом не вчинялись.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання С, за результатами якої складено акт від 13.08.2019 р. №193/28-10-49-12/31821381.

Згідно висновків акту перевірки, відповідачем встановлено порушення пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 31.1 ст. 31, п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, не сплата позивачем узгодженої суми податкового зобов`язання з авансового внеску із податку на прибуток при виплаті дивідендів за період з 01.04.2016 р. по 31.03.2019 р. а розмірі 11 623 716 грн.

На підставі висновків акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0005175310 від 11.09.2019 р, яким застосовано штрафні санкції в сумі 6 241 144,50 грн.

Не сплату узгодженого зобов`язання з авансового внеску із податку на прибуток при виплаті дивідендів за період з 01.04.2016 р. по 31.03.2019 р. а розмірі 11 623 716 грн., позивачем пояснено тим, що відповідач мав зарахувати переплату з податку на прибуток в рахунок погашення даного зобов`язання, за поданими позивачем заявами, однак у зарахуванні переплати було відмовлено. Тому, на думку позивача, саме з вини податкового органу ним не було сплачено це зобов`язання.

Відповідно до п.п. 14.1.49 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, дивіденди - платіж, що здійснюється юридичною особою, у тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв`язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Згідно з п.п. 57.1.2 п. 57.1 с. 57 Податкового кодексу України, Крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об`єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов`язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов`язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об`єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України, базова (основна ставка) податку становить 18% .

Згідно з п. 137.3ст. 137 Податкового кодексу України, відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1- статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Також, відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.07.2015 № 666, сплата за кожним видом платежу та за кожним кодом виду сплати має оформлятися окремим документом на переказ. При заповненні розрахункових документів платниками податків в полі «Призначення платежу» зазначаються коди видів сплати, зокрема код 101 для суми грошового зобов`язання, код 125 для авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів.

Таким чином, сплата податку на прибуток та авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів здійснюється з різними кодами виду сплати.

Відтак, суд погоджується з позицією податкового органу, що врахування наявної переплати з податку на прибуток в оплату авансового внеску з податку на прибуток при виплаті дивідендів не передбачено.

Відповідно до п. 127.1 ст. 127 Податкового кодексу України, ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії, вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, передбачені абзацом першим цього пункту, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Відтак, відповідачем правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в розмірі 6 241 144,50 грн., відповідно спірне податкове повідомлення - рішення є правомірним та скасуванню не підлягає.

Щодо послання позивача на не можливість, також, повернення надміру сплачених до бюджету коштів, у зв`язку із неправомірною відмовою у їх поверненні відповідачем, суд зазначає, що питання неправомірності відмови відповідач у поверненні надміру сплачених коштів не є предметом розгляду у даній справі.

Стаття 77 ч. 2 КАС України покладає на відповідача обов`язок доведення правомірності свого рішення.

В ході розгляду справи відповідачем повністю доведено правомірність спірного рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Державне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект" (пр.Богоявленський, 42-А,Миколаїв,54018 31821381) до Офіс великих платників податків Державної податкової служби України (вул. Дегтярівська, 11-Г,Київ 119,04119 39440996) , відмовити.

2. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Є. В. Марич