Ухвала суду № 88499005, 30.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/1702/20

У Х В А Л А

з питань звільнення від сплати судового збору

30 березня 2020 року

м. Львів

Cуддя Львівського окружного адміністративного суду Сидор Н.Т. розглянувши в порядку письмового провадження клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору в адміністративній справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и л а :

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить: визнати протиправними та скасувати постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) про стягнення виконавчого збору від 27.01.2020 ВП № 60941771 та про визначення розміру мінімальних витрат виконавчого провадження від 27.01.2020 ВП № 60941771.

Ухвалою судді від 02.03.2020 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків такої шляхом подання, серед іншого, оригіналу документа про сплату судового збору в сумі 2102,00 грн за вказаними в мотивувальній частині ухвали реквізитами.

19.03.2020 за вх. № 15201 від позивача надійшло клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що згідно із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 18.01.2018 у справі № 565/256/15-ц, за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця судовий збір не сплачується. Поряд з цим, представник позивача покликається на те, що відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” кошти Пенсійного фонду формуються переважно за рахунок страхових внесків та використовуються на виплату пенсій, передбачених цим Законом; надання соціальних послуг, передбачених цим Законом; фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду; оплату послуг з виплати та доставки пенсій; формування резерву коштів Пенсійного фонду. Відповідно до ч. 2 ст. 73 цього ж Закону забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Відтак, просив звільнити Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області від сплати судового збору.

Суддя вирішуючи вказане клопотання керується таким.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України “Про судовий збір” № 3674-VI від 08.07.2011 (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналогічно, відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Отже, єдиною підставою, з урахуванням якої суд може звільнити позивача від сплати судового збору, є його майновий стан. При цьому Закон передбачає вичерпний перелік умов, за яких суд може звільнити учасника справи від сплати судового збору з підстави врахування його майнового стану. Інших підстав для постановлення судом ухвали про звільнення від сплати судового збору ані Закон “Про судовий збір”, ані КАС України не передбачають.

Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 року № 2 “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI “Про судовий збір” зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зокрема, звільнення від сплати судового збору відповідних органів сплати судового збору не узгоджується з п. 1 ч. 1 ст. 129 Конституції України, яким передбачено, що однією з основних засад судочинства в Україні є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Рівність учасників судового процесу, зокрема, перед законом є похідною від інших норм Конституції України, які визначають рівність конституційних прав і свобод громадян та рівність їх перед законом (стаття 24), а також компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст. 19).

Тому звільнення від сплати судового збору відповідних органів як сторін в окремих категоріях справ може розцінюватися як надання їм певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу, зокрема, юридичними та фізичними особами, які, безперечно, зобов`язані сплачувати відповідний збір.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 22.02.2018 у справі № №552/6814/17 (К/9901/23570/18).

Щодо покликання позивача на те, що згідно із висновками, викладеними Верховним Судом у постанові від 18.01.2018 у справі № 565/256/15-ц, за подання скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця судовий збір не сплачується, слід зазначити, що ці висновки Верховного Суду стосуються розгляду скарг в цивільному провадженні.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах, юрисдикцію та повноваження адміністративних судів визначає Кодекс адміністративного судочинства України (ст. 1 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Частиною 1 ст. 168 КАС України визначено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Отже, до адміністративного суду як суду першої інстанції подаються позовні заяви. Звернення із скаргами на дії/бездіяльність державного виконавця чинним законодавством України до адміністративних судів не передбачено.

Таким чином, доводи позивача про те, що судовий збір за подання позовної заяви про скасування постанови державного виконавця не сплачується, є помилковими.

З огляду на викладене, суддя доходить висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 133, 248, 256 КАС України, суддя

п о с т а н о в и л а :

у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними та скасування постанов – відмовити.

Ухвала з питань звільнення від сплати судового збору набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на цю ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Сидор Н.Т.