Ухвала суду № 88498781, 31.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення заяви без руху

31 березня 2020 року Справа № 340/1018/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Хилько Л.І., розглянув матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі - відповідач) про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними дії відповідача та зобов`язанти його здійнити перерахунок пенсії з 17.01.2020 р. з урахуванням архівної довідки від 22.02.2017 №18.01-03/Р-9 про нараховану зарплату по основній професії за період роботи з 01.05.1995 р. по 30.04.2000 р. та архівної довідки від 22.02.2017 №18.01-03/Р-9 про нараховану зарплату по сумісництву за період роботи з 01.07.1995 р. по 30.04.2000 р. на ВАТ "Горлівський машинобудівельний завод".

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

При цьому, згідно до ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).

Згідно ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" вказано те, що прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2020 року - 2102 гривні.

Відповідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (тобто, 840,80 грн.).

Позивач документа про сплату судового збору на подав.

Однак, разом з позовною заявою до суду позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, яке мотивоване тим, що предметом спору є захист соціальних прав відповідно до п.3 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, при вирішити наведених вище питання визначальною умовою є майновий стан сторони, якому має бути надано відповідна оцінка.

Водночас, хоча згідно п.3 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" предметом позову є захист соціальних прав, проте позивачем не було надано доказів на підтвердження свого майнового стану.

Крім того, зі змісту статті 8 Закону України Про судовий збір вбачається те, що суд може, а не зобов`язаний відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк.

Отже, суддя не вбачає підстав для відстрочення сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 160, 161 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання про відстрочення сплати судового збору залишити без задоволення.

Позовну заяву залишити без руху та повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали, шляхом подання суду документа про сплату судового збору в сумі 840,80 грн..

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько