Рішення № 88498398, 31.03.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 р. Справа№200/1118/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Миколаївської міської ради Слов`янського району щодо не прийняття рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України по результатам розгляду заяви про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:02:000:0365,

- зобов`язати Миколаївську міську раду Слов`янського району повторно розглянути заяву від 11.11.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:02:000:0365 і прийняти рішення відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 11.11.2019 року через центр надання адміністративних послуг він звернувся до Миколаївської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства. Листом № 6060/03-10-14 від 28.12.2019 виконавчий комітет Миколаївської міської ради повідомив, що проект рішення стосовно надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення безплатно земельних ділянок у власність із земельної ділянки, кадастровий номер 1424283500:02:000:0365, було розглянуто на сесії ради 19.12.2019 року, однак рішення прийняте не було, що відображається у протоколі № 1 від 19.12.2019 року, який був доданий до зазначеного листа. Відповідно до зазначеного протоколу пленарного засідання ради по його питанню «за» не проголосував жоден із депутатів, «проти» проголосувало 18, «утримались» 3, а не голосувало взагалі - 2 депутати. При цьому, позивач зазначає, що рішення про відмову у наданні зазначеного дозволу відповідачем також не приймалось та причини відмови йому не повідомлені.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його права.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 січня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/1118/20-а в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Станом на момент прийняття рішення у справі, відповідач не скористався своїм правом, передбаченим статтею 162 Кодексу адміністративного судочинства України, та не подав до суду відзив на позовну заяву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є громадянином України (паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 , виданий Краматорським МВ УМВС України в Донецькій області 06 вересня 2006 року) та учасником бойових дій , що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 , виданим військовою частиною А 0820 02 серпня 2016 року.

11 листопада 2019 року через Центр надання адміністративних послуг виконавчого комітету Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області, позивач звернувся з заявою для отримання адміністративної послуги, а саме рішення міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для ведення особистого селянського господарства.

До вказаної заяви додані: копія паспорту, ідентифікаційного номеру заявника, графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, довідка про невикористане право безоплатної приватизації земельної ділянки за цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства.

Листом від 11.12.2019 року №5786/03-10-14-1, виконавчий комітет Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області повідомив позивача про те, що відповідно до наданого пакету документів був підготовлений проект рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення зазначеної земельної ділянки та передачі її у власність для розгляду на черговому засіданні постійної комісії з питань містобудування, будівництва, регулювання земельних відносин, охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів. Проект опублікований на офіційному інформаційному ресурсі Миколаївської міської ради. Проект рішення буде розглянутий на пленарному засіданні Миколаївської міської ради, яке має відбутися в грудні 2019 року.

Як вбачається зі списку громадян, яким надається дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність із земельної ділянки сільськогосподарського призначення комунальної власності Миколаївської міської ради за кадастровим номером 1424283500:02:000:0365 (Додаток №1) до проекту рішення Миколаївської міської ради «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність із земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:02:000:0365 громадянам для ведення особистого селянського господарства» окрім інших осіб, під номером 5 зазначений ОСОБА_1 .

Листом від 28.12.2019 року №6060/03-10-14-1, виконавчий комітет Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області повідомив позивача про те, що проект рішення «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність із земельної ділянки кадастровий номер: 1424283500:02:000:0365 громадянам для ведення особистого селянського господарства» щодо його заяви був розглянутий на черговому пленарному засіданні Миколаївської міської ради, що відбулось 19.12.2019 року. На засіданні загальним голосуванням депутатів рішення прийняте не було, що відображається у протоколі № 1 від 19.12.2019 року.

Як вбачається з витягу протоколу №1 засідання XXXVIII сесії Миколаївської міської ради 8 скликання 19.12.2019 року (Рішення 01- XXXVIII-8-45- XXXVIII-8 від 19.12.2019), слухали: Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок безоплатно у власність із земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:02:000:0365 громадянам для ведення особистого селянського господарства. Голосували «за» -0, «проти» -18, «утрималось» -3, «не голосували» - 2. Рішення не прийнято.

Рішення про відмову в наданні вищезазначеного дозволу в матеріалах справи відсутнє.

Не погоджуючись із вказаними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини другої статті 2 КАС України в справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Відповідно до пункту 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі по тексту - ЗК України) та Законом України “Про землеустрій”.

За змістом положень статті 122 ЗК України, вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до частин 1, 3 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно з частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з підпунктом б частини 1 статті 121 Земельного кодексу України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Таким чином, обов`язковим є прийняття відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування за наслідками розгляду поданого клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою вмотивованого рішення про надання дозволу або відмову у його наданні із наведенням усіх підстав такої відмови.

Отже, отримавши заяву позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства, відповідач, згідно зі статтею 118 ЗК України, повинен був у місячний строк дати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати позивачу мотивовану відмову у наданні дозволу.

Натомість, відповідач за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність не прийняв жодного з рішень передбаченого частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Документальних доказів прийняття одного із рішень, які передбачені частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України (надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надання мотивованої відмови у його наданні), відповідачем до суду не надано.

В контексті викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка полягала в не прийнятті в межах повноважень, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України, рішення за результатами розгляду такої заяви (клопотання), а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Між тим, суд зазначає, що виходячи з приписів статей 116, 118 ЗК України, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.

При застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 справа №463/3375/15-а (адміністративне провадження №К/9901/15205/18).

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

В рамках адміністративного судочинства:

дії - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у здійсненні суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків у межах наданих законодавством повноважень чи всупереч їм;

бездіяльність - певна форма поведінки суб`єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов`язків згідно із законодавством України;

рішення - нормативно-правовий акт або індивідуальний акт (нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк).

Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2015 року по справі № П/800/259/15 (21-3538а15) зазначив, що сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити. Тобто бездіяльність не має чітко окреслених часових меж, а саме явище бездіяльності є триваючим (реєстраційний № рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 54398764).

За таких обставин та з огляду на правові приписи законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що порушене право позивача на отримання обґрунтованого рішення за його заявою має бути відновлено шляхом визнання протиправною бездіяльністю відповідача щодо не прийняття рішення відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України за результатом розгляду заяви позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:02:000:0365 та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 11.11.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:02:000:0365 та прийняти відповідне рішення відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом".

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як учасник бойових дій відповідно до посвідчення серії УБД №059251.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради Слов`янського району Донецької області щодо не прийняття рішення відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України за результатом розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:02:000:0365.

Зобов`язати Миколаївську міську раду Слов`янського району Донецької області (84182, Донецька область, Слов`янський район, м.Миколаївка, пл.Енергетиків, 2/14 РНОКПП 04341413) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 11.11.2019 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства із земельної ділянки кадастровий номер 1424283500:02:000:0365 та прийняти відповідне рішення відповідно до частини 7 статті 118 ЗК України.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 31 березня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя П.В. Кочанова