Рішення № 88498081, 31.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року Справа № 160/154/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Боженко Н.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

08 січня 2020 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі-позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі-відповідач), в якій позивач просить:

- стягнути суму податкового боргу в розмірі 724 529, 69 грн. з фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 );

В обґрунтування позовної заяви позивачем зазначено, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 станом на теперішній час по платнику податків обліковується податковий борг на загальну суму 724 529, 69 грн., який складається: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 672 997, 80 грн.; з військового збору у сумі 50 507, 76 грн.; по земельному податку з фізичних осіб сума боргу становить 1 024, 13 грн. З урахуванням вимог ст. 56 та ст. 57 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою відповідачем у встановлені строки донарахованих сум, грошові зобов`язання набули статусу податкового боргу. Позивачем на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України, у зв`язку із несплатою до бюджету сум податкового боргу в автоматичному режимі було сформовано податкову вимогу, яку повернуто за закінченням встановленого строку зберігання. Несплата відповідачем у встановлені терміни суми податкового боргу стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/154/20. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Проте, відповідач не скористався своїм правом та у встановлений судом строк, не подав письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові.

Відповідач обізнаний про наявність зазначеної страви та ознайомлений з нею, що підтверджується заявою від 17 лютого 2020 року та заявою про ознайомлення з матеріалами справи від 18 лютого 2020 року з відповідною відміткою про ознайомлення.

Згідно із ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи вбачається, платник податків фізична особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та в інтегрованих картках платника податків обліковується податковий борг на загальну суму 724 529, 69 грн., у тому числі:

- з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 672 997, 80 грн.

- з військового збору у сумі 50 507, 76 грн.

- по земельному податку з фізичних осіб у сумі 1 024, 13 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 самостійно нараховано суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 672 827, 80 грн. та військового збору у розмірі 50 507, 76 грн., що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, що зазначено у податковій декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік № 34099 від 13.11.2017 року.

21 листопада 2017 року контролюючим органом було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб та військового збору за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої було складено акт № № 25998/04-36-13-04/ НОМЕР_1 .

У ході зазначеної перевірки встановлено порушення:

- п.п. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України в наслідок несвоєчасного подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2015 рік.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 15.01.2018 № 0010661304, яким відповідачу на підставі п.п 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції в сумі 170 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, яке направлено на адресу відповідача, що підтверджується матеріалами справи.

Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області також були винесені наступні податкові повідомлення-рішення (форми «Ф») за платежем земельний податок з фізичних осіб:

- від 27.06.2018 № 532616-1319-0464 за податковий період 2018 у розмірі 370, 40 грн.;

- від 30.06.2017 № 4698-1302 за податковий період 2017 у розмірі 140, 25 грн.;

- від 30.06.2017 № 4697-1302 за податковий період 2017 у розмірі 5, 54 грн.;

- від 30.06.2016 № 7786178-1302 за податковий період 2016 у розмірі 132, 31 грн.;

- від 30.06.2016 № 7786176-1302 за податковий період 2016 у розмірі 5, 23 грн.;

- від 27.06.2019 № 34540-5353-0464 за податковий період 2019 у розмірі 370, 40 грн., які були отримані відповідачем.

Вищевказані податкові повідомлення-рішення відповідачем не оскаржувались ні в адміністративному, ні в судовому порядку, інших доказів до суду не надано.

Як встановлено з матеріалів справи на підставі ст. 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з наявністю податкового боргу, контролюючим органом 12 грудня 2017 було сформовано та направлено на адресу фізичної особи ОСОБА_1 податкову вимогу № 50791-17 на суму 723 335, 56 грн., яка повернулася на адресу позивача 21.01.2018 року із відміткою поштового відділення про повернення, у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Таким чином, вжиті позивачем заходи не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення податкового боргу з фізичної особи ОСОБА_1 .

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Так, відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України) кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України передбачено обов`язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 36.1, п. 36.2, п. 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Крім того, відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, згідно пп. 14.1.147 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 269, ст. 270 Податкового кодексу України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Об`єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Згідно п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 287.5 ст. 287 Податкового кодексу України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України).

Згідно ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог ст. 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу контролюючим органом було сформовано та направлено відповідачу податкову вимогу форми «Ф» №50791-17 від 12.12.2017 року на суму 723 335, 56 грн., яка направлена на адресу позивача засобами поштового зв`язку.

Відповідно до положення п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Доказів оскарження податкової вимоги матеріали справи не містять.

Таким чином, станом на момент розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати узгоджених грошових зобов`язань в загальному розмірі 724 529, 69 грн., в тому числі: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 672 997, 80 грн., з військового збору у сумі 50 507, 76 грн., по земельному податку з фізичних осіб у сумі 1 024, 13 грн.

У відповідності до п.п. 14.1.137 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 та п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органом, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 87.1, п. 87.11, ст. 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти. Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про те, що позивачем - суб`єктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати вказаного податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 43145015) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг на користь державного бюджету в розмірі 724 529, 69 гривень (сімсот двадцять чотири тисячі п`ятсот двадцять дев`ять гривень 69 копійок).

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко