Ухвала суду № 88497855, 30.03.2020, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову в ухваленні додаткового судового рішення

30 березня 2020 року ЛуцькСправа № 140/2988/19 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача про винесення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити дії, поновлення на посаді, стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся із позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області (далі – відповідач-1, Управління), Ліквідаційної комісії Управління МВС України у Волинській області (далі – відповідач-2), Головного управління Національної поліції у Волинській області (далі – відповідач-3) про визнання протиправним наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області № 2 о/с від 02 вересня 2019 року; зобов`язання відповідачів виконати усі необхідні дії відповідно до підпункту “к” пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та пункту 9 розділу ХІ Закону України “Про національну поліцію”; зобов`язання відповідачів виконати усі необхідні дії по допуску ОСОБА_1 на добір на посаду поліцейського із поновленням на службі у поліції; стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу із 03 вересня 2019 року. У клопотанні від 15 листопада 2020 року (вх. від 20 листопада 2019 року) ОСОБА_1 уточнив позовні вимоги в частині стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та просив стягнути ці кошти, починаючи із 07 червня 2019 року (арк. спр. 110-111).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити дії, поновлення на посаді, стягнення коштів задоволено частково; визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області № 2 о/с “По особовому складу” від 02 вересня 2019 року в частині звільнення прапорщика міліції ОСОБА_1 , інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу із 03 вересня 2019 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області із 04 вересня 2019 року; стягнуто із Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу із 04 вересня 2019 року по 17 грудня 2019 року у сумі 6 877 грн 58 коп. (шість тисяч вісімсот сімдесят сім грн 58 коп.).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду у частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення на його користь із Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 2 013 грн 90 коп. звернуто до негайного виконання (арк. спр. 126-131).

Вказане судове рішення представник відповідача Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області оскаржив в апеляційному порядку (арк. спр. 139-143). Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року апеляційну скаргу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2019 року у справі №140/2988/19 повернуто скаржнику (арк. спр. 153-154).

До Волинського окружного адміністративного суду справа надійшла 18 березня 2020 року.

При цьому, позивач ОСОБА_1 21 січня 2020 року направив до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення у даній справі, якою просив вирішити питання заявлені у клопотанні від 15 листопада 2019 року (арк. спр. 110-111): визнати Головне Управління національної поліції у Волинській області правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області; зобов`язати Головне Управління національної поліції у Волинській області надати суду або позивачу дані про наявність вакантних посад в Головному Управлінні національної поліції у Волинській області для молодшого складу поліцейських, станом на листопад 2015 року по даний час (арк. спр. 157-158).

Розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Порядок та підстави для винесення додаткового судового рішення врегульовані статтею 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Так, відповідно до частини першої вказаної статті суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Вказаний перелік підстав для ухвалення додаткового рішення є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно із частиною третьою статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Як вбачається з поданої заяви, позивач просить суд винести додаткове судове рішення, яким визнати Головне Управління національної поліції у Волинській області правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області; зобов`язати Головне Управління національної поліції у Волинській області надати суду або позивачу дані про наявність вакантних посад в Головному Управлінні національної поліції у Волинській області для молодшого складу поліцейських, станом на листопад 2015 року по даний час.

Позивач при обґрунтуванні заяви про винесення додаткового судового рішення зазначив, що суд, ухвалюючи рішення у даній справі, не вирішив зазначених питань.

Однак суд звертає увагу, що предметом даного судового розгляду фактично було визнання протиправним і скасування наказу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області № 2 о/с від 02 вересня 2019 року, яким позивача звільнено із служби в органах МВС та поновлення його на посаді; зобов`язання відповідачів виконати усі необхідні дії відповідно до підпункту “к” пункту 63 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та пункту 9 розділу ХІ Закону України “Про національну поліцію”; зобов`язання відповідачів виконати усі необхідні дії по допуску ОСОБА_1 на добір на посаду поліцейського із поновленням на службі у поліції; стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу із 03 вересня 2019 року.

Судовим рішенням від 17 грудня 2019 року, яке набрало законної сили 04 березня 2020 року, визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області № 2 о/с “По особовому складу” від 02 вересня 2019 року в частині звільнення прапорщика міліції ОСОБА_1 , інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу із 03 вересня 2019 року; поновлено ОСОБА_1 на посаді інспектора патрульної служби групи патрульної служби Любомльського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області із 04 вересня 2019 року; стягнуто із Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу із 04 вересня 2019 року по 17 грудня 2019 року у сумі 6 877 грн 58 коп. (шість тисяч вісімсот сімдесят сім грн 58 коп.). У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Необхідно звернути увагу, що заявлені у клопотання від 15 листопада 2019 року вимоги про визнання Головного Управління національної поліції у Волинській області правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області; зобов`язання Головного Управління національної поліції у Волинській області надати суду або позивачу дані про наявність вакантних посад в Головному Управлінні національної поліції у Волинській області для молодшого складу поліцейських, станом на листопад 2015 року по даний час не є позовними вимогами у розумінні статей 5, 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд акцентує, що правонаступництво суб`єктів владних повноважень у даному випадку визначається відповідно до вимог чинного законодавства, а не у судовому порядку. Для задоволення клопотання позивача про витребування додаткових доказів у справі (відомості про наявність вакантних посад в Головному Управлінні національної поліції у Волинській області для молодшого складу поліцейських, станом на листопад 2015 року по даний час) у ході розгляду справи суд не знайшов підстав, оскільки позовні вимоги до Головного Управління національної поліції у Волинській області залишені без задоволення.

Таким чином, на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин у даній адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд прийняв обґрунтоване рішення, яке набрало законної сили, при цьому вирішивши усі позовні вимоги, з приводу яких досліджувалися докази.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для винесення додаткового судового рішення у даній справі, тому у задоволенні заяви позивача слід відмовити.

Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 252 КАС України про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені.

Керуючись статтями 248, 252, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про винесення додаткового судового рішення у справі №140/2988/19 за позовом ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України у Волинській області, Головного управління Національної поліції у Волинській області про визнання протиправним наказу, зобов`язання вчинити дії, поновлення на посаді, стягнення коштів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя В.І. Смокович