Рішення № 8849767, 06.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.10                                                                                 Справа № 11/62

За позовом Управління економіки та власності виконавчого комітету Красно донської міської ради, м. Краснодон Луганської області

до товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Т», м. Краснодон Луганської області

про стягнення 63647 грн. 02 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача –Скнаріна Н.М., дов. № 2/10 від 11.01.2010;

від відповідача – не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 69 від 01.09.2008 в сумі 57981 грн. 68 коп., пені в розмірі 1958 грн. 45 коп. та штрафу у розмірі 3706 грн. 89 коп.

Під час судового розгляду справи позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання вдруге не прибув, причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою процесуальних документів господарського суду.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом документи надані не були, тому справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, вислухавши присутнього під час судового розгляду справи представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

01.09.2008 між сторонами у даній справі укладено договір № 69 оренди нерухомого майна, що є власністю територіальної громади м. Краснодона (далі за текстом - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого позивач як орендодавець передав, а відповідач як орендар прийняв за актом приймання –передачі у строкове платне користування окремо розташовану будівлю площею 234,5 кв. м, розташоване за адресою: м. Краснодон, вул. Совєтская, 2, що знаходиться на балансі «ЖЕК № 6 м. Краснодону»та є власністю територіальної громади м. Краснодону.

Відповідно до умов пункту 11.1 договору строк його дії сторонами встановлений з 01.09.2008 по 01.08.2011 включно.

Майно, що є предметом договору, передане позивачем відповідачеві за відповідним актом приймання –передачі від 01.09.2008 (а.с. 13).

Пунктом 3.1 договору визначено розмір орендної плати, яка склала 3500 грн. 00 коп. без ПДВ за базовий місяць оренди липень 2008 року.

Відповідно до пункту 3.2. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць та перераховується на розрахунковий рахунок позивача щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.

Умовами пункту 3.8 договору його сторони встановили, що у випадку, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість складає не менше ніж три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

У зв’язку з несплатою відповідачем орендної плати за період з лютого 2009 року по січень 2010 року включно до стягнення з відповідача позивачем заявлено 57981 грн. 68 коп. боргу. Розмір нарахованої та заявленої до стягнення з відповідача орендної плати позивач підтвердив наданим суду розрахунком (а.с. 15).

Крім суми заборгованості з орендної плати позивачем на підставі умов пункту 3.5 договору та ст. 232 Господарського кодексу України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення сплати орендної плати за договором у розмірі 1958 грн. 45 коп. (розрахунок суми пені –а.с. 16), а також на підставі умов пункту 3.8 договору заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 7% від суми заборгованості з орендної плати, що складає 3706 грн. 89 коп.

Заперечень проти позову і, зокрема, контррозрахунку суми заборгованості відповідач під час судового розгляду справи не надав, а також не скористався правом участі у судових засіданнях свого повноважного представника.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов’язання можуть виникати зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна за змістом норма наведена у ст. 759 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно ч. 5 вказаної норми плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п.3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, та положень розділів 3, 5 договору орендар зобов’язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено факт передачі відповідачеві майна, що є предметом договору. Вказана обставина відповідачем у справі не спростована.

Під час судового розгляду справи також знайшов своє підтвердження факт невиконання відповідачем зобов’язань за укладеним з позивачем договором оренди, наявність у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за період з лютого 2009 року по січень 2010 року у загальному розмірі 57981 грн. 68 коп. Розмір заборгованості підтверджений наданим позивачем розрахунком суми заборгованості та відповідачем у справі не спростований.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати у розмірі 57981 грн. 68 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

У відповідності зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

На підставі умов пункту 3.5 договору та ст. 232 Господарського кодексу України нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню за прострочення сплати орендної плати за договором у розмірі 1958 грн. 45 коп. Сума пені позивачем розрахована за прострочення строків сплати орендної плати за періоди з лютого 2009 року по грудень 2009 року.

Обґрунтованість розміру заявленої до стягнення суми пені підтверджена відповідним наданим суду письмовим розрахунком.

З урахуванням викладеного вище вимога позивача про стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошового зобов’язання у розмірі 1958 грн. 45 коп. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Разом з цим є частково обґрунтованою та такою, що підлягає частковому задоволенню, вимога позивача про стягнення з відповідача суми штрафу за порушення строків оплати орендної плати.

Так, відповідно до наданого позивачем суду розрахунку суми штрафу (а.с. 17) до стягнення з відповідача заявлений штраф за період несплати орендної плати з лютого 2009 року по грудень 2009 року включно. З урахуванням умов пункту 3.8 договору, відповідно до якого у випадку, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість складає не менше ніж три місяці, орендар сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості, є необґрунтовано заявленим до стягнення з відповідача та не підлягає стягненню з останнього штраф за період прострочення сплати орендної плати за листопад та грудень 2009 року (враховуючи дату звернення позивача до суду з даним позовом –01.03.2010), оскільки з моменту прострочення сплати орендної плати за вказані місяці встановлений договором для нарахування штрафу тримісячний строк ще не сплинув.

Таким чином, за розрахунком суду є обґрунтованою та підлягає задоволенню вимога про стягнення штрафу за період прострочення сплати орендної плати з лютого 2009 року по жовтень 2009 року включно у розмірі 3013 грн. 31 коп.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у частині вимог про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 57981 грн. 68 коп., пені у розмірі 1958 грн. 45 коп. та штрафу у розмірі 3013 грн. 31 коп.

Судові витрати відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Зеніт-Т», Луганська область, м. Красно дон, пл.. Леніна, буд.5, код 84165188, на користь Управління економіки та власності виконавчого комітету Красно донської міської ради, м. Красно дон Луганської області, пл. Леніна, буд. 8, код 25371460, борг з орендної плати у розмірі 57981 грн. 68 коп., пеню у розмірі 1958 грн. 45 коп., штраф у розмірі 3013 грн. 31 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 629 грн. 53 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233 грн. 43 коп., видати позивачу наказ після набрання даним рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення – 12.04.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко