Справа 2-а-94/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2009 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївка Донецької області у складі
головуючий суддя Єжов В.А.
при секретарі Кулаковській О.Ю.
за участю
представника позивачки - адвоката ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Макіївка адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність і стягнення недоотриманих сум державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, судових витрат та витрат на правову допомогу,
ВСТАНОВИВ:
6 квітня 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради (далі - УПСЗН), головного управління Державного казначейства України про визнання протиправною бездіяльність і стягнення недоотриманих сум державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік, судових витрат та витрат на правову допомогу, мотивуючи свої вимоги порушенням відповідачем її конституційного права на отримання соціальних виплат на дитину у гарантованому законом розмірі.
У судовому засіданні представник позивачки - адвокат ОСОБА_1 підтримав заявлені вимоги, в обґрунтування яких послався на обставини, наведені в позовній заяві, та зазначив, що ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_4, яка народилась 10 серпня 2005 року. Дотепер вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку. Розмір соціальної допомоги на дитину посадовими особами відповідача визначений відповідно до Закону «Про Державний бюджет України» на 2007 рік, який рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року визнаний неконституційним. Оскільки статтею 22 Конституції України визнано, що при прийнятті нових законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав, тому розмір допомоги на дитину не може бути на підставі положень ст.46 Конституції нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму. Неправомірною бездіяльністю відповідача суттєво порушені конституційні права його довірителя на гарантований державою рівень матеріальної підтримки сім'ям з дітьми, тому просить суд визнати бездіяльність УПСЗН протиправною, стягнути на користь ОСОБА_3 з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради недоотримані: суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в загальному розмірі 2748, 57 грн., а також стягнути з відповідача вимушено понесені нею судові витрати у виді судового збору та правової допомоги при зверненні до суду в сумі 400 грн.
Представник позивачки вважає, що строк звернення з адміністративним позовом до суду ОСОБА_3 пропущений з поважних причин, оскільки вона немає юридичної освіти та не мала об'єктивної можливості своєчасно відслідковувати зміни до чинного законодавства, а службові особи органу виконавчої влади на протязі всього часу безпідставно переконували її у правомірності своїх
дій з посиланням на норми законодавства, що не відповідали вимогам Конституції України, тому про порушення своїх законних прав вона дізналася тільки у вересні 2008 року. До теперішнього часу соціальні права ОСОБА_3 не захищені, у зв'язку з чим просить поновити їй строк звернення з адміністративним позовом до суду за захистом порушеного права.
Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради позов ОСОБА_3 не визнало, пославшись на його безпідставність. Представник відповідача - головний спеціаліст юрисконсульт ОСОБА_2, заперечуючи позовні вимоги, в судовому засіданні стверджував, що соціальні виплати у вигляді допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку УПСЗН позивачці визначені з 1 квітня 2007 року і виплачені в розмірі та порядку, передбачених нормами Закону «Про Державний бюджет України» на відповідний 2007 рік, та постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» у межах бюджетного фінансування. До квітня 2007 року позивачка як застрахована особа отримувала державну допомогу на дитину за місцем постійної роботи на підставі положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Вважає, що службові особи районного управління праці та соціального захисту діяли у відповідності з чинним законодавством, законні права та інтереси позивачки при цьому порушені не були, тому просить суд у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовити.
Представник Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області -юрисконсульт ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, але в матеріалах справи є заява з проханням розглянути адміністративний позов у його відсутності, тому суд вважає можливим розглянути і вирішити справу за відсутності представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи та дослідивши докази в межах заявлених позовних вимог (ст. 11 КАС України), суд установив наступне.
ОСОБА_3 є матір'ю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії 1-ЕД № 021664, виданого 19 вересня 2005 року, міським відділом реєстрації актів цивільного стану Макіївського міського управління юстиції. Позивачка до народження дитини постійно працювала і є застрахованою особою.
На обліку в управлінні праці на соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради ОСОБА_3 перебуває з часу надання документів стосовно неї - з 1 квітня 2007 року. Органом соціального захисту населення позивачці на дитину виплачена допомога в розмірі: у 2007 році - за квітень - липень по 129 грн. 03 коп.; у серпні - 132 грн. 64 коп.; у вересні -134 грн. 45 коп., у жовтні - 136 грн. 13 коп.; у листопаді - 140 грн. 05 коп.; у грудні - 144 грн. 10 коп.; у 2008 році - з січня по липень щомісячно по 144, 10 грн., у серпні 2008 року - 46, 49 грн. Наведені факти та обставини визнані сторонами під час розгляду справи.
Відповідно до вимог статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Питання, пов'язані з призначенням і виплатою державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, регулюються: для застрахованої особи - нормами Закону України від 18 січня 2001 р. № 2240-111 «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» (далі - Закон №2240-111).
Приписами пункту другого Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 20007 року № 13, визначено, що така допомога особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, з 1 січня 2007 року здійснюється органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб на підставі положень Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення згідно Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, здійснюється за рахунок субвенцій з державного бюджету, зокрема, виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам. Перерахування коштів допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку безпосередньо на рахунки населення здійснюють відповідні територіальні управління праці та соціального захисту населення з реєстраційних рахунків за кодом тимчасової функціональної класифікації видатків 080303 «Допомога по догляду за дитиною віком до 3 років».
Законом від 19 грудня 2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (далі - Закон № 489-V) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку встановлена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 56).
На виконання вимог Закону № 489-V зазначений у ньому розмір державної грошової допомоги на дитину було передбачено також у пункті другому постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 «Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми» з подальшими змінами в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 липня 2007 року № 900 «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 та від 11 січня 2007 року № 13 ).
Відповідними положеннями статті 71 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 41 і 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», якими встановлений розмір допомоги застрахованим особам по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в статті 56 цього Закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у 2007 році визначена у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Разом з тим Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії громадян визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», зокрема, положення пункту сьомого статті 71 в частині зупинення на 2007 рік дії статей 41 і 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»; абзацу третього частини другої статті 56 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Рішення Конституційного Суду України (п. 5) є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Незважаючи на відновлення Рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року дії статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» Фондом не відновлено своєї роботи з виплати допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку, всі види державної грошової допомоги сім'ям з дітьми на підставі статті 5 Закону № 2811-Х 11 продовжували призначати і виплачувати в 2007 році органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника). Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 цього Закону, не містять обмежень чи особливих умов або розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги на застрахованих чи не застрахованих.
Відповідно до законодавства норми Закону «Про державний бюджет України на 2007 рік» щодо визначення розміру допомоги на дитину до досягнення трирічного віку втратили чинність з дня ухвалення наведеного Рішення Конституційного Суду України, однак підлягають застосуванню в часі до його прийняття, оскільки вони не були визнані в цей час неконституційними.
Таким чином, виходячи з дії положень Закону № 489-V, у суду відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог в частині за період з 1 січня по 8 липня 2007 року.
Основи соціального захисту відповідно до пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України визначаються виключно законами, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала
право парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
В частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України та в пункті п'ятому постанови Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначено, що у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України (254к/96-ВР), закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому їх звуження підзаконними актами - постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2007 року № 13 ( в редакції постанови КМУ від 11 липня 2007 р. № 900) змісту та обсягу права, наданого Законом, є безпідставними.
Таким чином, виходячи із встановленого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права, загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами -постановами Кабінету Міністрів України, суд дійшов висновку, що при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню з 9 липня 2007 року положення частини першої статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», якою передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
З огляду на наведене бездіяльність посадових осіб управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з невиконання вимог закону визнається судом протиправною, такою, що порушує конституційні права позивачки на гарантований державою рівень соціальних виплат.
За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік відповідно до статті 62 Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» затверджено: з 1 квітня - 463 грн., з 1 жовтня - 470 грн.
З урахуванням викладених обставин суми недоплаченої позивачці грошової допомоги становлять: липень -214, 49 грн. (463:31) х 23 -129, 03:31) х 23); серпень -330, 36 грн. (463 - 132, 64); вересень - 328, 55 грн. (463 - 134, 45); жовтень -333, 87 грн. (470-136, 13); листопад - 329, 95 грн. (470-140, 05); грудень -325, 9 грн. ( 470-144, 1), а всього в загальній сумі - 1896, 42 грн.
Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані сторонами в силу положень частини першої статті 71 КАС України докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність стягнення з відповідача за рахунок коштів Державного бюджету України на користь позивачки недоотриманої нею суми грошової допомоги на дитину до досягнення нею трирічного віку за зазначений період у розмірі 1896, 42 грн.
Доводи представника відповідача про здійснення виплат у межах фінансування, передбаченого державним бюджетом та відсутність у бюджеті спеціального фінансування на виплату за 2007 рік державної допомоги на дитину у розмірах, визначених статті 15 Закону № 2811-XI1, суд визнає безпідставними з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм чинного законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату соціальної допомоги, оскільки згідно приписів частини другої статті 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, тому органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх публічних зобов'язань (рішення Європейського суду з прав людини - справа «Кечко проти України»). Наведені представником відповідача аргументи не є підставою для звуження існуючого у позивачки права на отримання соціальної пільги - державної грошової допомоги на дитину і для звільнення відповідача від виплати такої допомоги у передбаченому Законом розмірі.
Посилання позивачки на необхідність застосування норм статті 22 Конституції України, якою передбачено, що прийняттям нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, суд визнає безпідставними, тому що місцевому суду не надано право визнавати неконституційними прийняті в установленому порядку Закони і нормативно-правові акти, що є виключною компетенцією Конституційного Суду України.
Приймаючи до уваги викладені обставини, доведеність існування у ОСОБА_3 суб'єктивного права і факт його порушення, враховуючи, що до теперішнього часу держава не виконала гарантованих нормами Конституції України соціальних зобов'язань перед позивачкою відносно виплат державної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік у повному розмірі, судом причина пропуску строку звернення позивачки до суду з адміністративним позовом визнається поважною і відповідно до вимог статей 100, 102 КАС України судом цей строк поновлюється.
Позивачка з посиланням на вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України просить суд стягнути з Державного бюджету України понесені нею витрати у виді судового збору в сумі 3, 4 грн., які підтверджені платіжним документом - квитанцією відділення Макіївського відділення Ощадбанку № 3292 від 19 березня 2009 року.
В частині першій статті 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. За таких обставин позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Позивачка з посиланням на вимоги статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України просить суд стягнути з Державного бюджету України документально підтверджені здійснені нею виплати в сумі 400 грн. на правову допомогу, які складаються з допомоги адвоката по оформленню позовної заяви та представництва її інтересів під час розгляду справи.
Відповідно до положень статті 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на правову допомогу. Правилами частини першої статті 90 цього Кодексу визначено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Компенсація стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, з Державного бюджету України витрат на правову допомогу законом пов'язується з розглядом адміністративної справи, судовий розгляд якої регулюється нормами глави 3 розділу 111 КАС України і здійснюється судом першої інстанції в судовому засіданні.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що правова допомога адвоката ОСОБА_1 містилась у витребуванні необхідних для пред'явлення позову документів та складанні позовної заяви. В адміністративному процесі адвокат ОСОБА_1 на підставі письмового договору надавав позивачці правову допомогу.
Граничний розмір витрат, пов'язаних з правовою допомогою особі, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, на підставі статті 2 Прикінцевих та Перехідних положень КАС України встановлено в пункті другому частини 1 Додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2006 року № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», в якому зазначено, що їх розмір не повинен перевищувати суму, що обчислюється, виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.
Мінімальна заробітна плата згідно Закону «Про Державний бюджет України на 2009 рік» з 1 квітня 2009 року становить 605 грн. За таких підстав, враховуючи вимоги законодавства, суд вважає необхідним стягнути на користь позивачки компенсацію витрат на правову допомогу в розмірі 31, 25 грн. (625x5:100).
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 3, 8, 19, 22, 46, 75, 83, 87, 90 92 Конституції України, статтями 9, 11, 71, 88, 158, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, статтями 41, 42 і 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», статями 4, 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", суд
ПОСТАНОВИВ:
Пропущений з поважних причин ОСОБА_3 строк звернення з адміністративним позовом за захистом порушеного права поновити.
Адміністративний позов ОСОБА_3 до управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради та Державного казначейства України задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради з виплати ОСОБА_3 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 9 липня 2007 року по 30 жовтня 2007 року на підставі нормативно-правового акту Кабінету Міністрів України протиправними.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України (код тимчасової функціональної класифікації видатків 090303; реєстраційний рахунок № 35419016000632 в ГК ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЕДРПОУ 25953586) на користь ОСОБА_3 недоотриману нею в 2007 році допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 1896, 42 гри., судові витрати в сумі 3, 40 гри. та витрати на правову допомогу в сумі 31, 25 грн.
У задоволені решти позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду подається Донецькому апеляційному адміністративному суду через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня складання постанови в повному обсязі без попереднього подання заяви.
Судове рішення № 8849366, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки) було прийнято 22.05.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-94/09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: