Рішення № 8849313, 01.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.04.10 р.                     Справа № 35/235                               

за позовом: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк

до відповідача: Приватного підприємства „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк

про стягнення 25713801,21 російських рублів та 6000,00 грн., звернення стягнення на товари в обороті, передані у заставу Банку на підставі Договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р.

за зустрічним позовом: Приватного підприємства „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк

про визнання Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р. та Договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р. недійсними

Суддя                                                                                                    Мальцев М.Ю.

Представники:

від позивача: Жуков В.В., за довіреністю № 09/20-19 від 21.10.2009 р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк про стягнення 25713801,21 російських рублів та 6000,00 грн., звернення стягнення на товари в обороті, передані у заставу Банку на підставі Договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р.

В обґрунтування своїх вимог позивач за первісним позовом посилається на копію кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р., копію договору про внесення змін № 15-93/17-2539/06/02 від 03.08.2007 р. до кредитоного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р., копію договору про внесення змін № 15-93/17-2539/06/03 від 27.09.2007 р. до кредитоного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р., копію договору про внесення змін № 15-93/17-2539/06/02 від 12.06.2008 р. до кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р., копію договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р. з додатком, копію витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, копію листа № 03/582 від 22.07.2009 р., виписки про рух прострочених процентів по рахунку, виписка про рух по позичковому рахунку, інформацію щодо заборгованості, виписку руху по рахунку прострочених комісійних доходів, невиконання відповідачем умов договору.

15.10.2009 р. позивач за первісним позовом заявою № 09/16-473 від 15.10.2009 р. надано для доручення до матеріалів справи акт звірки розрахунків станом на 12.10.2009 р. та докази його надіслання відповідачу.

Відповідач за первісним позовом клопотанням від 15.10.2009 р. просив зупинити провадження по справі, у зв’язку із порушенням провадження по справі № 39/290пд за позовом ПП „Сервіс Супер Плюс” до Акціонерного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області” про визнання недійсними з моменту укладення кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р. та Договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р.

Позивач за первісним позовом клопотанням № 09-/16-472 від 15.10.2009 р. просив при складанні процесуальних документів вважати позивачем Публічне акціонерне товариство „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”.

01.12.2009 р., 16.02.2010 р. позивачем за первісним позовом надано клопотання про поновлення провадження по справі № 35/235, у зв’язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення її розгляду.

Відповідно до ст. 60 Господарського процесуального Кодексу України, відповідач – Приватне підприємство „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк про визнання Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-2539/06 від 15.05.2006р. та Договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р. недійсними.

Клопотанням від 15.03.2010 р. відповідач, на підставі ст. ст. 30, 38 Господарського процесуального кодексу України, просив витребувати у позивача за первісним позовом докази виконання умов Кредитного договору, а саме – докази оплати розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника на рахунки контрагентів позичальника, а також надати оплачені банком розрахункові документи Позичальника у підтвердження переходу права власності Позичальника на кредитні кошти. Також просив відкласти розгляд справи, у зв’язку із поданням зустрічної позовної заяви.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце слухання справи в засідання суду не з’явився, витребуваних документів не надіслав, тому відповідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними документами.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилається на ст. ст. 203, 215, 216, 548, 628 Цивільного кодексу України та ст. 6 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринку фінансових послуг” № 2664-ІІІ від 12.07.2001 р.

У відзиві на позовну заяву № 09/16-202 від 30.03.2010 р. відповідач за зустрічним позовом проти задоволення зустрічних позовних вимог заперечував, посилаючись на ч. 2 ст. 345, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 628, ст. 611 Цивільного кодексу України, п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”.

Також зазначив, що відповідно до ч. 1 ст. 261, 257 Цивільного кодексу України, строк позовної давності для звернення позивача із зустрічною позовною заявою сплинув у травні 2009 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.10.2009 р. зупинено провадження по справі № 35/235, у зв’язку із неможливістю розгляду даної справи до вирішення пов’язаної із нею справи № 39/290пд.

Ухвалою господарського суду донецької області від 23.02.2010 р. поновлено провадження по справі № 35/235, у зв’язку із усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 23.02.2010 р. строк розгляду справи продовжено до 01.04.2010 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.03.2010 р. прийнятий зустрічний позов Приватного підприємства „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк про визнання Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії №15-93/17-2539/06 від 15.05.2006р. та Договору застави товарів в обороті №15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р. недійсними.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р. (надалі Кредитний договір), згідно з яким, Банк (позивач за первісним позовом) за умови наявності вільних власних кредитних ресурсів надає Позичальнику (відповідач за первісним позовом) фінансовий кредит шляхом відкриття відновлювальної мультивалютної кредитної лінії, з можливістю кредитування в доларах США, євро, гривні, та у російських рублях у сумі, яка не може перевищувати 22558480,00 (двадцять два мільйона п’ять сот п’ятдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят,00) російських рублів (ліміт кредитної лінії), на умовах, передбачених цим Договором, далі кредит або кредитна лінія (п. 1.1. Договору з урахуванням договору про внесення змін № 15-93/17-2539/06/03 від 27.09.2007 р. до Кредитного договору).

Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору з урахуванням договору про внесення змін № 15-93/17-2539/02 від 03.08.2007 р. до Кредитного договору, кредит надається із наступним цільовим призначенням: для придбання засобів санітарно-гігієнічної продукції, оплати затрат, пов’язаних з цим придбанням, погашення кредиторської заборгованості та інші виробничі потреби з можливістю повної, або часткової конвертації в національну валюту.

Згідно до п. 2.1. Кредитного договору з урахуванням договору про внесення змін № 15-93/17-2539/06/02 від 03.08.2007 р. до Кредитного договору, кредит надається Банком Позичальнику шляхом оплати протягом дії цього договору та в межах суми, визначеної у п. 1.1. цього Договору, розрахункових документів ,(Платіжних доручень) Позичальника на рахунки контрагентів Позичальника відповідно до цільового призначення кредиту. При цьому, за згодою Банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у гривню або іншу валюту згідно з умовами та на цілі, передбачені цим Договором.

Підтвердженням переходу права власності на кредитні кошти є сплачені розрахункові документи Позичальника, в яких вказаний дебет позичкового рахунку з кодом контрагента № 750267.

Загальна сума заборгованості за кредитом в усіх видах валют у перерахунку у долари США за курсом Національного банку України на поточний день не може перевищувати встановлений ліміт кредитування.

На кредит, отриманий в іноземній валюті, розповсюджуються умови та правила валютного регулювання та валютного контролю, встановлені чинним законодавством.

Після оплати Банком документів на суму, що вказана у п. 1.1. цього Договору, подальше кредитування в межах строку, встановленого п. 1.2. цього Договору, та в межах суми ліміту кредитної лінії може здійснюватися лише після погашення Позичальником частини або всієї суми наданого кредиту, у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення.

Якщо в результаті зміни курсу долара США відносно євро загальна заборгованість у всіх видах валют перерахованих в долари США за діючим курсом Національного банку України перевищує ліміт кредитної лінії, Позичальник зобов’язується протягом чотирьох робочих днів погасити частину заборгованості над лімітом кредитної лінії.

За надання фінансового кредиту в формі мультивалютної кредитної лінії Позичальник одноразово сплачує банку комісійну винагороду у розмірі 1500,00 (одна тисяча п”ятсот, 0) гривень без ПДВ на рахунок № 2066_750262, на протязі 5-ти днів з моменту підписання цього договору.

Забезпеченням кредиту, відповідно до п. 2.2. Кредитного договору є договір застави товарів в обороті від 15.05.2006 р. № 15-94/17-3114/06, договір застави транспортних засобів від 15.05.2006 р. № 15-94/17-3113/06, договір застави майнових прав від 30.03.2005 р. № 15-94/17-2427/05.

Як встановлено п. 1.2. Кредитного договору, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту – 12 травня 2009 р., або не пізніше 10 днів з моменту отримання письмової вимоги Банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п. п. 2.7., 3.3.4. цього договору.

Відсотки за користування кредитом, відповідно до п. 2.2. Кредитного договору з урахуванням договору про внесення змін № 15-93/17-2539/06/02 від 12.06.2008 р. до Кредитного договору, нараховуються Банком на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами та сплачуються Позичальником, виходячи із встановленої Банком відсоткової ставки у розмірі:

12 (дванадцять, 0) відсотків річних за кредитом, наданим в доларах США;

12 (дванадцять, 0) відсотків річних за кредитом, наданим в євро;

20 (двадцять,0) відсотків річних за кредитом, наданим у національній валюті;

15 (п’ятнадцять, 0) відсотків річних за кредитом, наданим у російських рублях.

Відсотки нараховуються та сплачуються у тій валюті, в якій надано кредит.

На виконання умов кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р., позивач свої зобов’язання за договором виконав, шляхом своєчасної оплати розрахункових документів, наданих відповідачем, що підтверджується випискою руху по позичковому рахунку відповідача.

Згідно до п. 2.3. Кредитного договору, нарахування Банком відсотків здійснюється з дати першої оплати розрахункових документів Позичальника з позичкового рахунку по дату повного і остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії коштів. При розрахунку процентів використовується метод „факт/факт”, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році.

Відсотки за користування кредитом нараховуються Банком 11,21 числа та в передостанній робочий день кожного місяця за період, попередній даті нарахування. Відсотки, нараховані 11 та 21 числа, сплачуються Позичальником протягом 5 (п”яти) банківських днів з дати їх нарахування з поточного рахунку Позичальника; відсотки, нараховані в передостанній робочий день звітного місяця з поточного рахунку Позичальника.

В день остаточного повернення кредиту відсотки нараховуються в день нарахування.

В грудні відсотки нараховуються Банком 11,21 числа за період, попередній даті нарахування, та 29 грудня (або в останній робочий день до 29 грудня) за період, попередній даті нарахування по 31 грудня включно. Відсотки нараховані Банком 11,21 грудня сплачуються Позичальником протягом 5 (п’яти) календарних днів з дати їх нарахування, відсотки нараховані 29 грудня сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня звітного місяця.

Відповідно до п. 2.4. Кредитного договору, за управління фінансовим кредитом у формі мультивалютної кредитної лінії Позичальник сплачує Банку комісійну винагороду у розмірі 500 (п’ятсот, 0) гривень без ПДВ.

Нарахування та сплата комісійної винагороди здійснюється у гривні.

Комісійна винагорода за управління фінансовим кредитом у формі мультивалютної кредитної лінії нараховується Банком щомісячно 26 числа за повний календарний період місяця та сплачується Позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця, в якому відбувається нарахування.

В день остаточного погашення кредиту комісійна винагорода за поточний місяць нараховується Банком в день погашення кредиту у розмірі 500 (п”ятсот, 0) гривено та сплачується Позичальником в день нарахування.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

За своєю правовою природою № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р. є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 Цивільного Кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст.1054 Цивільного кодексу України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного Кодексу. Якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач не представив суду доказів погашення кредиту у сумі 22426700,62 російських рублів, доказів сплати заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 3287100,59 російських рублів, а також заборгованості по комісійній винагороді в сумі 6000,00 грн., в зв’язку з чим господарський суд робить висновок, що заборгованість не погашена до теперішнього часу.

Факт заборгованості відповідача в сумі 25713801,21 російських рублів та 6000,00 грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги позивача в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

У забезпечення виконання зобов’язання за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р. (надалі Договір застави), відповідно до п. 1.1. якого, цей договір забезпечує вимоги Заставодержателя (позивача), що випливають з Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р., кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93/17-12763/04 від 11.08.2004 р., кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 15-93-7411/05 від 09.09.2005 р., генерального договору про авалювання векселів № 15-94/17-7169/05 від 11.08.2005 р., далі – „Кредитні договори” (а також всіх договорів про внесення змін, що можуть бути укладені до них), укладених між Заставодержателем та Заставодавцем (відповідачем). Крім цього, заставою забезпечені інші зобов’язання, що виникають в силу цього Договору. У випадку продовження строків виконання зобов’язань за вищевказаними договорами (шляхом укладення договорів про внесення змін до них), дія застави, передбаченої цим Договором, зберігається до повного виконання вищевказаних договорів.

Відповідно до п. 1.3. Договору застави, предметом застави є вироби санітарно-гігієнічного призначення, далі – „Майно”, перелік яких викладений у Додатку № 1 до цього Договору російською мовою, який є його невід’ємною частиною.

Майно належить Заставодавцю на праві власності, що підтверджується договорами, накладними, та обліковується на балансі Заставодавця згідно виписки (п. 1.4. Договору застави).

Як передбачено п. 1.5. Договору застави, сторони цього Договору оцінюють майно у 2143846,67 (два мільйони сто сорок три тисячі вісімсот сорок шість,67) гривень, далі – „Заставна вартість”.

Згідно до п. 1.6. Договору застави, застава Майна підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна Заставодавцем за рахунок останнього.

Відомості про вищевказаний Договір застави були зареєстровані у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна за № 24358197 від 12.08.2009 р.

Майно знаходиться за адресою: м. Донецьк, вул.. Купріна, 119 „б” (п. 1.7. Договору застави).

За приписами статті 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно статті 20 Закону України „Про заставу” заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Матеріалами справи доказано, що зобов’язання за кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р., які були забезпечені укладеним договором застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р. не були виконані позичальником (відповідачем), тому позивач правомірно звернувся з позовом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень.

Позивачем доведені позовні вимоги, тому суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позовних вимог Приватного підприємства „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк про визнання Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р. та Договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р. недійсними, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Заявляючи позов про визнання недійсним кредитного договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою – третьою, п’ятою та шостою ст. 203 Цивільного Кодексу України, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Способи волевиявлення та форми правочину врегульовані в ст. 205 Цивільного кодексу України, за якою правочин може вчинятися усно або в письмовій формі.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами. Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою ( ст. 207 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 1054 За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами ст. 345 Господарського кодексу України, кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов”язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов”язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним ( ст.1055 Цивільного кодексу України).

Сторони не заперечують, що договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р.підписаний повноважними особами сторін, сторонами погоджені всі необхідні умови, що є обов”язковими згідно ст. 345 Господарського кодексу України.

Сторони погодили текст та дійшли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, термінів, підписали та приступили до виконання взятих на себе зобов’язань відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Враховуючи принцип свободи договору, викладений у ст. 627 Цивільного кодексу України, та положення ст. 6 цього ж кодексу, сторони не позбавлені права визначити відповідальність сторін за несвоєчасне або неналежне виконання прийнятих на себе зобов”язань за Кредитним договором, що не суперечить чинному законодавству.

Пунктом 9 частиною 1 статті 6 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” встановлено, що в договорі необхідно передбачити права та обов’язки сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Як передбачено ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до п. 4.1. спірного кредитного договору, за виконання або неналежне виконання прийнятих на себе згідно умов цього Договору зобов’язань винна сторона сплачує іншій стороні неустойку, передбачену цим договором, а також відшкодовує збитки, понесені іншою стороною.

У разі порушення зобов’язань, відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Суд робить висновок, що у спірному кредитному договорі сторонами були передбачені всі суттєві умови кредитного договору, передбачені чинним законодавством, в тому числі і відповідальність сторін.

Від по від но до п. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, ви мо га про ви знан ня ос по рю ва но го пра во чи ну не дійс ним на підставах, встановлених законом мо же бу ти пред’явлена од ні єю зі сто рін договору, пра ва якої вже бу ли по ру ше ні на мо мент звер нен ня до су ду.

Позивачем не наведено підстав, встановлених законом, для визнання недійсним договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р., як це вимагається ст. 215 Цивільного кодексу України.

Також позивач не довів і факту порушення своїх прав, включенням або виключенням до кредитного договору пунктів щодо відповідальності банку, та не зазначив, яким чином включення або включення до договору цих пунктів, тягне недійсність всього кредитного договору.

Клопотання відповідача за первісним позовом щодо витребування у позивача за первісним позовом доказів виконання умов Кредитного договору, а саме – доказів оплати розрахункових документів (платіжних доручень) Позичальника на рахунки контрагентів позичальника, а також надання оплачених банком розрахункових документів Позичальника у підтвердження переходу права власності Позичальника на кредитні кошти суд вважає такими, що не підлягає задоволенню, в зв’язку із необґрунтованістю, оскільки до матеріалів справи додано витяг по позичковому рахунку відповідача за первісним позовом на підтвердження виконання позивачем за первісним позовом умов Кредитного договору, а саме оплати розрахункових документів відповідача за первісним позовом.

Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 75, 83, 84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, ст. ст. 6, 204, 205, 207, 215, 525, 526, 546, 572, 599, 611, 625, 626, 627, 628, 1046, 1048, 1049, 1050, 1054 1055 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 345 Господарського кодексу України, ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 р. № 1255-IV , ст. 20 Закону України "Про заставу" від 02.10.1992 р. № 2654-XII, п. 9 ч. 1 ст. 6 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

          Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк до Приватного підприємства „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк про стягнення 25713801,21 російських рублів та 6000,00 грн., звернення стягнення на товари в обороті, передані у заставу Банку на підставі Договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р., задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк на користь Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління ПАТ Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк: 22426700,62 російських рублів - заборгованість за кредитом; 3287100,59 російських рублів – заборгованість по процентах за користування кредитом; 6000,00 грн. - заборгованості по комесійній винагороді; 103954,34 російських рублів - витрат по сплаті державного мита; 102,00 грн. - витрат по сплаті державного мита; 236,00 грн. - витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Звернути стягнення на предмет застави, що належить Приватному підприємству „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк, і знаходяться за адресою: м. Донецьк, вул.. Купріна, 119 „б”, а саме товари в обороті (перелік яких зазначено у додатку № 1 до договору) передані у заставу Банку на підставі договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р.

У задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства „Сервіс Супер Плюс”, м. Донецьк до Публічного акціонерного товариства „Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії „Головне управління Публічного акціонерного товариства Промінвестбанк в Донецькій області”, м. Донецьк про визнання Кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-2539/06 від 15.05.2006 р. та Договору застави товарів в обороті № 15-94/17-3114/06 від 15.05.2006 р. недійсними, відмовити.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття (підписання).

Текст рішення оголошено в судовому засіданні 01.04.2010 р.

Суддя