Рішення № 88490304, 23.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Справа № 160/11851/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Царікова О.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (з урахуванням уточнених позовних вимог від 15.01.2020р. вх. №2644 ), в якому просить:

- визнати відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Покровського відділу обслуговування громадян у м. Кривий Ріг управління обслуговування громадян) у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на дільниці №24 шахти ім. Леніна ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат» з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.2005р. по 08.12.2005р., а також знаходження ОСОБА_1 на інвалідності в період часу з 28.08.1991р. по 23.09.1992р. неправомірною та скасувати її;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Покровський відділ обслуговування громадян у м. Кривий Ріг управління обслуговування громадян) зарахувати ОСОБА_1 в пільговий стаж за Списком №1 періоди його роботи на дільниці №24 шахти ім. Леніна ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат» з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.2005р. по 08.12.2005р., а також період часу знаходження ОСОБА_1 на інвалідності в період з 28.08.1991р. по 23.09.1992р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області перерахувати належну ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з дня звернення, а саме з 04.11.2019р.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з червня 2019р. він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 04.11.2019р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, оскільки був не годний з обчисленим пільговим стажем, просив зарахувати до пільгового стажу за Списком № 1 періоди його роботи з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.12005р. по 08.12.2005р., а також період з 28.08.1991р. по 23.09.1992р., однак, в такому перерахунку пенсії позивачу було відмовлено. Зазначені обставини стали підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.01.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11851/19. Призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

11 лютого 2020 року представником Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подано до канцелярії суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позову та зазначив, що ОСОБА_1 з 10.06.2019р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пільгову пенсію за віком відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Вказує, що згідно наданих позивачем документів та відповідно до приписів наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. № 383 період роботи позивача з 12.04.2000р. по 07.12.2000р. (7 місяців 25 днів) та з 08.12.2005р. по 08.12.2005р. (1 день) не підтверджено результатами проведення атестації робочих місць та, відповідно, виключено із пільгового стажу роботи за Списком №1. Окремо відповідачем зазначено про безпідставність позовної вимоги про зарахування до пільгового стажу за Списком №1 періоду знаходження позивача на інвалідності з 28.08.1991р. по 23.09.1992р., оскільки за приписами ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період з 28.08.1991р. по 23.09.1992р. зарахований відповідачем до пільгового стажу за Списком № 1 при обчислені стажу позивача.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 09.06.2019р. перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 у спірний період: з 12.04.2000р. по 07.12.2000р. працював в шахті ім. Леніна ВАТ «КЗРК» підземним електрослюсарем - черговим та з ремонту обладнання 4 розряду з повним робочим днем в підземних умовах (запис в трудовій книжці № 15, №16); з 08.12.2005р. по 08.12.2005р. працював в шахті ім.Леніна ВАТ «КЗРК» підземним гірничим робітником очисного вибою 4 розряду з повним робочим днем в підземних умовах (запис в трудовій книжці №19).

04.11.2019 р. ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про здійснення перерахунку із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.12005р. по 08.12.2005р., а також період з 28.08.1991р. по 23.09.1992р.

Листом від 14.11.2019р. за №8133/М-09 Покровський відділ обслуговування громадян у м.Кривий Ріг (Сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що в період з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.12005р. по 08.12.2005р. атестація робочих місць відсутня, що унеможливлює зарахувати вказані періоди до пільгового стажу. Щодо періоду, протягом якого ОСОБА_1 було визнано інвалідом ІІ групи, з 28.08.1991р. по 31.08.1992р. зазначено, що вказаний період було включено до страхового стажу як категорія «знаходження на інвалідності від нещасного випадку». Пільговий стаж позивача складає 19 років 11 місяців 29 днів.

З такою відмовою ОСОБА_1 не погоджується, вважає її протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі по тексту Закон № 1058-IV).

Згідно з п.2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.

Відповідно до положень п.16 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону № 1058-ІV положення Закону № 1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Згідно п. «а» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Аналогічні положення статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» міститься в статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

При цьому, суд враховує, що трудова книжка, відповідно до положень ст.48 КЗпП України, ст.62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та згідно з п.1 Порядку, підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженого Кабінетом Міністрів України №637 від 12.08.1993 року, (далі - Порядок ) є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до п. 20 Порядку, підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 у спірний період з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.2005р. по 08.12.2005р. працював в шахті ім. Леніна ВАТ «КЗРК» підземним електрослюсарем - черговим та з ремонту обладнання 4 розряду та підземним гірничим робітником очисного вибою 4 розряду з повним робочим днем в підземних умовах (записи в трудовій книжці № 15, №16, №19).

Належність вказаної посади позивача до Списку №1 відповідачем не заперечується та не оспорюється.

Між тим, на переконання відповідача, вказаний період роботи позивача не підлягає зарахуванню до його пільгового стажу роботи за Списком №1, оскільки у період з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.2005р. по 08.12.2005р. на шахті ім. Леніна ВАТ «КЗРК» не проводилась атестація робочих місць.

Суд встановивши зміст спірних правовідносин не погоджується з вказаними висновками пенсійного органу, з огляду на таке.

Атестація робочих місць за умовами праці проводиться згідно Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442.

Атестація робочих місць за умовами праці - це комплексна оцінка всіх факторів виробничого середовища і трудового процесу, супутніх соціально-економічних факторів, що впливають на здоров`я і працездатність працівників в процесі трудової діяльності.

Відповідно до п.1 Порядку, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Атестація робочих місць передбачає, крім іншого, обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці, визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах та складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників (п.6 Порядку).

Таким чином, атестація робочих місць - це триваючий процес, результати завершення якого затверджуються наказом по підприємству про атестацію робочих місць.

Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок застосування Списків), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження відповідних умов праці за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Відповідно до п.10, Порядку під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах використовуються результати атестації.

Проведення атестації робочих місць за умовами праці здійснюється в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років (п.4. Порядку).

В окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, згідно з наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 № 205, метою запобігання необґрунтованому позбавленню працівників, зайнятих на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, належних їм пільг і компенсацій, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці, у зв`язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об`єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Так, згідно наказу від 12.04.1995 №48 ВО по видобутку руд підземним засобом «Кривбасруда» «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць» була проведена атестація робочих місць за умовами праці. Згідно переліку робочих місць, затвердженого зазначеним наказом, посада підземний електрослюсар - черговий та з ремонту обладнання 4 розряду було атестоване.

Згідно з листом від 21.05.2000 №14/11-16 Головного державного експерта області з умов праці ОСОБА_2 з урахуванням поетапного виконання робіт щодо атестації робочих місць за умовами праці за календарним планом і те, що на даний час вже проатестовано 52 робочих місця із 141, державна експертиза умов праці дає згоду на продовження терміну дії наказу від 12.04.1995 до 01 січня 2001 р.

Відповідно до наказу від 08.12.2000р. №332 «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення за результатами атестації робочих місць» посаду підземного гірничого робітника очисного вибою 4 розряду було атестовано.

Наказом ВАТ «Криворізького залізорудного комбінату» від 09.12.2005 № 613 «Про підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення згідно результатів атестації робочих місць» проведено комплексну оцінку робочих місць працівників, що працюють в шкідливих, важких і особливо шкідливих умовах праці.

За таких обставин, пільговий стаж роботи позивача в період з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.2005р. по 08.12.2005р. на шахті ім. Леніна ВАТ «КЗРК» підземним електрослюсарем - черговим та з ремонту обладнання 4 розряду та підземним гірничим робітником очисного вибою 4 розряду з повним робочим днем в підземних умовах згідно Списку № 1, підтверджується за результатами атестацій робочих місць.

Тому доводи відповідача про те, що в період з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.2005р. по 08.12.2005р. атестація робочих місць на шахті не проводилась, та умови праці проведеною атестацією в зазначений період не підтверджені, не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 № 205 "Про затвердження Роз`яснення про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках" визначено, що з метою запобігання необґрунтованому позбавленню працівників, зайнятих на робочих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв`язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об`єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог вищезазначеного Порядку.

Отже, суд вважає, що наведені докази, які містяться в матеріалах справи, свідчать про необґрунтованість підстав для неврахування відповідачем спірного періоду роботи позивача з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.2005р. по 08.12.2005р. до пільгового стажу за Списком № 1.

Щодо позовної вимоги про не врахування пенсійним органом періоду знаходження ОСОБА_1 на інвалідності в період часу з 28.08.1991р. по 23.09.1992р. до пільгового стажу по Списку №1, суд виходить з такого.

Пунктом 4 частини 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відповідна гарантія встановлена і положеннями частини 4 статті 9 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що час перебування на інвалідності, у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.

Таким чином, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності, у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13,14 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Як зазначається в позові, у період з 28.08.1991р. по 23.09.1992р. ОСОБА_1 перебував на інвалідності, яка настала внаслідок нещасного випадку на виробництві, що підтверджується актом про нещасний випадок на виробництві №15 від 19.12.1990р. та випискою з акту огляду МСЕК № 086682.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на те, що період перебування позивача на інвалідності становить саме з 28.08.1991р по 31.08.1992р., оскільки дата встановлення інвалідності – 28.08.1991р., строк на який встановлено інвалідність – до 01.09.1992р., також відповідач зазначає, що вказаний період зарахований до пільгового стажу за Списком № 1 на підставі виписки із акту огляду МСЕК серії ВТЕ-31 №086682.

Суд погоджується з доводами відповідача, з огляду на те, що випискою із акту огляду МСЕК серії ВТЕ-31 №086682 ОСОБА_1 встановлено ІІ групу інвалідності з 28.08.1991р.. Інвалідність встановлена на строк до « 1 вересня 1992р.», дата наступного перегляду - 01.09.1992р.. Однак, наступний перегляд фактично відбувся 23.09.1992р. (замість 01.09.1992р.), група інвалідності була знята, про що й була видана довідка Міністерства соціального забезпечення №б/н, датована 23.09.1992р, а отже інвалідність ОСОБА_1 була встановлена на строк до 31.08.1992р. (включно). Враховуючи те, що період перебування позивача на інвалідності з 28.08.1991р по 31.08.1992р. пенсійним органом був врахований до пільгового стажу за Списком №1, позовні вимоги про зобов`язання відповідача зарахування періоду перебування ОСОБА_1 на інвалідності з 28.08.1991р. по 23.09.1992р. до пільгового стажу по Списку №1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню судом.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області перерахувати належну ОСОБА_1 пенсію за віком, починаючи з дня звернення, а саме з 04.11.2019р. , суд зазначає таке.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Таким чином, підстави для врахування відповідачем ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періодів його роботи на дільниці №24 шахти ім. Леніна ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат» з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.2005р. по 08.12.2005р. виникнуть лише після набрання рішенням суду законної сили, а відтак і підстави для перерахунку пенсії позивача виникнуть не з 04.11.2019р., а з дня набрання рішенням суду законної сили.

А тому, суд доходить висновку про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зробити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 з урахуванням періодів його роботи на дільниці №24 шахти ім. Леніна ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат» з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.2005р. по 08.12.2005р (пільговий стаж за Списком №1).

З урахуванням чого, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує питання судових витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Керуючись 139, 241, 242-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , і.к. НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд.26, м. Дніпро, 49094, і.к. 21910427) про визнання протиправною та скасування відмови, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Покровського відділу обслуговування громадян у м. Кривий Ріг управління обслуговування громадян) у зарахуванні ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи на дільниці № 24 шахти ім. Леніна ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат» з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.2005р. по 08.12.2005р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (Покровський відділ обслуговування громадян у м. Кривий Ріг управління обслуговування громадян) зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи на дільниці №24 шахти ім. Леніна ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат» з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.2005р. по 08.12.2005р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області зробити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , з урахуванням періодів його роботи на дільниці № 24 шахти ім. Леніна ДП «Криворізький державний залізорудний комбінат» з 12.04.2000р. по 07.12.2000р., з 08.12.2005р. по 08.12.2005р (пільговий стаж за Списком №1).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_2 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (і.к. 21910427) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім гривень) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 23 березня 2020 року.

Суддя О.В. Царікова