Рішення № 88490277, 17.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Справа № 160/12143/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати бездіяльність відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Дніпропетровський області у виконавчому проваджені № 58763755 неправомірною;

скасувати вимогу виконавця від 21.11.2019 року № 021-33/17502 у виконавчому проваджені № 58763755, та зобов`язати відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального Управління юстиції у Дніпропетровський області здійснити дії для повного виконання рішення суду у виконавчому провадженні №58763755.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що нею було подано до примусового виконання виконавчий лист № 0440/5757/18.

02.04.2019 року старшим виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Наталією Олександрівною було відкрито виконавче провадження № 58763755.

Однак, позивач стверджує, що державним виконавцем у період з 02.04.2019 року по теперішній час не вжито всіх доступних засобів для повного та належного виконання рішення суду.

В порушення Закону України «Про виконавче провадження» відповідач самоусунувся від виконання своїх посадових обов`язків, переклавши їх виконання на позивача.

Державний виконавець виніс вимогу від 21.11.2019 року № 021-33/17502 у виконавчому проваджені № 58763755, якою зобов`язав стягувача (позивача) звернутися до суду в порядку ст. 383 КАС України, яка передбачає визнання протиправним рішень, дій та бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду.

Ухвалою суду від 13 січня 2020 року відкрито спрощене провадження у справі без виклику учасників справи у порядку, визначеному ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд допустив процесуальне правонаступництво у справі та замінив первісного відповідача на правонаступника – Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

На адресу суду від представника відповідача 27 січня 2020 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити позивачу у задоволенні позову у зв`язку з наступним.

Так, у відзиві зазначено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровської області з 02.04.2019 перебуває виконавче провадження № 58763755 з виконання виконавчого листа, виданого 27.03.2019 Дніпропетровським окружним адміністративним судом у справі № 0440/5757/18 про зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з 20 червня 2017 року за Списком № 1.

На виконання постанови про відкриття виконавчого провадження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надано інформацію викладену в листі від 09.04.2019 за вих. № 7607/08-01/26, відповідно до якої боржником проведено призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за Списком №1, про що свідчить копія протоколу боржника, яку надано до відділу, з якого вбачається, що призначення боржником пенсії стягувачу здійснено на виконання рішення суду з 20.06.2017 року.

Відтак, вимоги резолютивної частини боржником виконано в повному обсязі, однак, при ознайомленні стягувача з виконанням рішення суду боржником, стягувач залишився незгодний з таким виконанням вимог резолютивної частини рішення боржником, при цьому стягувачу було роз`яснено право щодо можливості оскарження дій боржника в рамках вимог ч.1 ст.383 КАС України в судовому порядку, однак, при цьому, стягувачем до відділу було надано лист, згідно якого повідомлено в чому саме полягає незгода стягувача. На підставі даного листа стягувача 03.10.19 державним виконавцем відділу було направлено на адресу боржника вимогу, якою було зобов`язано надати відповідь до відділу з урахуванням питань, які було постановлено стягувачем при призначенні її пенсії. Листом від 23.10.19 (за вих. № 21670/08-01/26/) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області було надано відповідь на вимогу, з якою 21.11.19 також було ознайомлено стягувача, та вкотре повідомлено гр. ОСОБА_1 про можливість щодо оскарження дій саме боржника при виконанні вимог даного рішення суду, оскільки дане рішення суду є зобов`язального характеру та державний виконавець відділу має право лише зобов`язати боржника вчинити певні дії, що і було вжито державним виконавцем відділу. А питання стосовно правильності призначення, нарахування пенсії стягувачу тощо має вирішувати суд, оскільки державний виконавець відділу не є фахівцем в області пенсійного законодавства.

На особистому прийомі у державного виконавця відділу стягувачу було вручено лист боржника від 23.10.19 разом із вимогою державного виконавця, якою було зобов`язано стягувача повідомити відділ про намір звернення до суду в порядку вимог ч.1 ст.383 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі № 0440/5757/18 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено:

визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині відмови в призначенні пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 неправомірними:

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах з 20 червня 2017 року за Списком №1.

На виконання вказаного рішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 0440/5757/18.

27.03.2019 року вказаний виконавчий лист позивачем подано до примусового виконання.

02.04.2019 року старшим виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Дніпропетровській області Клименко Н.О. відкрито виконавче провадження № 58763755 та винесена відповідна постанова.

Зазначеною постановою відповідач встановив боржнику строк для виконання рішення суду - 10 днів.

Як вбачається з постанови Третього апеляційного адміністративного суду, пенсія позивачу була призначена без врахування повного періоду пільгового стажу, який складає з 01 вересня 1983 р. по 19 жовтня 1993 року - 10 років 1 місяць.

14 травня 2019 року позивач звернулася до суду із заявою про роз`яснення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 липня 2019 року суд відмовив позивачу у роз`ясненні постанови, однак в мотивувальній частині ухвали наголошено на тому, що з мотивувальної частини постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року у справі №0440/5757/18 вбачається, що надані до суду документи в повній мірі підтверджують факт роботи позивача у період з 01 вересня 1983 року по 19 жовтня 1993 рік на посаді "электромонтажника-схемщика" (пайка, лужение), яка передбачена Списком №1 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 та Списком № 1 Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10 «Про затвердження списків виробництв, професій, посад та показників, що дають право на пільгове забезпечення».

24 липня 2019 року позивач направила на адресу відповідача повідомлення, в якому зазначила, що Пенсійним фондом при розрахунку її пенсії нараховано пенсію із застосуванням значно меншого стажу у шкідливих умовах, а саме взято до розрахунку тільки п`ять років.

Таким чином, позивач наголосив про невиконання Пенсійним фондом рішення суду.

06 серпня 2019 року позивач повторно звернулася до відповідача із заявою, в якій, пославшись на постанову Третього апеляційного адміністративного суду, наголосила, що Пенсійний фонд повинен врахувати повний період пільгового стажу ОСОБА_1 , який складає 10 років 1 місяць 19 днів.

Боржник листами від 21.10.2019 року та 25.10.2019 року повідомляв відповідача про виконання рішення суду.

21 листопада 2019 року державний виконавець Дрижирук О.О. виніс вимогу № 021-33/17502 на адресу позивача, в якій повідомив позивача про його право подати до суду першої інстанції заяву в порядку ст. 383 КАС України про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Державний виконавець також зобов`язав ОСОБА_1 в 3-х денний термін з моменту отримання даного листа (з додатками) повідомити державного виконавця відділу про виконання боржником вимог рішення суду.

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з того, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 р. виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, згідно п. 1 ч. 2 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 46 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Юрій Іванов проти України» у справах де боржником є держава, суд констатував «У таких справах відповідний державний орган, який було належним чином поінформовано про судове рішення, повинен вжити всіх необхідних заходів для його дотримання або передати його іншому компетентному органу для виконання».

Зазначене виключає примушення стягувача до будь-яких додаткових дій для повторного судового примусу боржника з виконання рішення суду.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії, встановлено статтею 63 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до вказаної статті, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У матеріалах зазначеного вище виконавчого провадження відсутні документи, які могли б підтвердити, що державним виконавцем в повному обсязі дотримано вимоги ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», а отже має місце бездіяльність та невиконання своїх посадових обов`язків, що призвело до порушення прав позивача на вчасне виконання рішення суду.

Крім того, Закон України «Про виконавче провадження» та будь-який інший нормативно-правовий акт не надають державному виконавцю право вимоги від особи, що є стягувачем у виконавчому провадженні, звернутись до суду з питання невиконання рішення суду боржником в порядку, передбаченому ст. 383 КАС України.

У зв`язку з вищевикладеним суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.

На підставі ст. 139 КАС України суд також вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального Управління юстиції у Дніпропетровській області судові витрати у розмірі 768,40 грн.

Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність державних виконавців Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) у виконавчому провадженні № 58763755 щодо неналежного виконання рішення суду у справі № 0440/5757/18.

Визнати протиправною та скасувати вимогу державного виконавця Дрижирук О.О. від 21.11.2019 року № 021-33/17502 у виконавчому провадженні № 58763755.

Зобов`язати Південно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) здійснити всі дії, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", для повного виконання рішення суду у виконавчому провадженні №58763755.

Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) судові витрати у розмірі 768,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник