Ухвала суду № 88490092, 24.03.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про залишення позовної заяви без розгляду

м. Вінниця

24 березня 2020 р. Справа № 120/176/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни, розглянувши у письмовому провадженні заяву про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0549 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А0549 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 24.01.2020 року розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справ (у письмовому провадженні).

11.02.2020 року представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду на підставі частин 1 та 3 статті 123 КАС України. В обґрунтування представник відповідача зазначила, що позивачем пропущено строк на звернення до суду, встановлений статтею 233 КЗпП України.

Вирішуючи подану заяву про залишення позову без розгляду, суд виходив з наступного.

Предметом розгляду даної адміністративної справи є оскарження дій роботодавця щодо нарахування та виплати грошової допомоги при звільненні без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцю.

Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 5 статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Згідно статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Отже, суд приходить висновку, що грошова допомога при звільненні є складовою такого грошового забезпечення, а тому, відповідно до статті 233 КЗпП України строк звернення до суду не застосовується.

При цьому, у рішенні Конституційного Суду України у справі від 15.10.2013 року за № 9-рп/2013 (справа № 1-13/2013) суд дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Виходячи з вищевикладеного, суд приходить висновку, що позивачем не було пропущено строк звернення до суду, а тому суд дійшов висновку, що заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 122, 248, 256, 257, 262 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Мультян Марина Бондівна