Ухвала суду № 88489990, 30.03.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/2489/20

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 березня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Свида Л.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправної бездіяльності, стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, яка полягає у невчасному опрацюванні та наданні подання Міністра юстиції до Кабінету Міністрів України через його Секретаріат про звільнення ОСОБА_1 з посади Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, невчасному виконанні Міністерством юстиції України розпорядження Кабінету Міністрів України про звільнення ОСОБА_1 з посади Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, не визначенні Міністерством юстиції України у трудовій книжці ОСОБА_1 норми закону про працю, за якою його було звільнено з посади Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, не наданні ОСОБА_1 письмового повідомлення про переміщення його трудової книжки після такого звільнення, у ненаданні Міністерством юстиції України повної публічної інформації на запит про доступ до публічної інформації ОСОБА_1 від 03 лютого 2020 року №2-1/2020, зобов`язання Міністерства юстиції України надати вичерпну належну публічну інформацію на запит про доступ до публічної інформації ОСОБА_1 від 03. Лютого 2020 року №2-1/2020, доповнити запис трудової книжки ОСОБА_1 стосовно його звільнення з посади Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, із визначенням конкретної норми Кодексу законів про працю України, а саме ч.1 ст. 38 та п. 5 ч. 1 його ст. 36 в їх сукупності як правової підстави звільнення ОСОБА_1 згідно Кодексу законів про працю України, виплатити ОСОБА_1 середній заробіток на посаді Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини з часу неналежного заповнення трудової книжки до часу доповнення запису трудової книжки ОСОБА_1 стосовно його звільнення з посади Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України моральну шкоду, заподіяну ОСОБА_1 через незаконну бездіяльність суб`єктів владних повноважень, а саме Міністерства юстиції України в розмірі 17000 грн.

Згідно із п. 3, п. 5 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Розглянувши зміст позовної заяви та доданих до неї матеріалів, суддя встановив наявність підстав для залишення позову без руху, оскільки позов поданий із порушенням вимог встановлених ст. 161 КАС України.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з позовною заявою позивач надав до суду заяву про звільнення від сплати судового збору, зважаючи на його скрутне матеріальне становище та його статус внутрішньо переміщеної особи.

Суд звертає увагу, що статус внутрішньо переміщеної особи не звільняє позивача від сплати судового збору за подачу позовної заяви.

Крім того, частиною 2 статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з п.1 ч.1, ч. 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

При цьому, позивачем не надано до суду даних щодо розміру річного доходу позивача за попередній календарний рік (2019 рік), що позбавляє суд оцінити майновий стан позивача.

Крім того, ст.5 Закону України «Про судовий збір» чітко встановлює пільги щодо сплати судового збору.

Також, невмотивоване звільнення від сплати судового, відстрочення та розстрочення сплати судового збору фізичним особам утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до суду за захистом.

Враховуючи вищевикладені обставини, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заяви позивача про звільнення від сплати судового збору та відсутність підстав для його задоволення.

У відповідності до ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з 1 січня 2020 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить - 2102 гривні.

При цьому, відповідно до п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду; позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.

Таким чином, за подачу позовної заяви в частині позовних вимог про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України моральну шкоду, заподіяну ОСОБА_1 через незаконну бездіяльність суб`єктів владних повноважень, а саме Міністерства юстиції України в розмірі 17000 грн. судовий збір не сплачується.

При цьому, в прохальній частині позову позивачем заявлено 5 вимог немайнового характеру та похідні вимоги від них, проте судовий збір не сплачено взагалі.

З урахуванням вищевикладеного позивачу належить сплатити судовий збір за подання позову у розмірі 4204 грн. на рахунок Одеського окружного адміністративного суду.

Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з позовною заявою позивачем подано до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення суду. В обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, позивач зазначив, що він подав заяви про звільнення з посади Уповноваженого та 11 листопада 2015 року був звільнений з цієї посади через схвалення розпорядження КМУ від 16 грудня 2015 року №1357, про яке дізнався 29 грудня 2015 року, перебуваючи за кордоном після припинення ним виконання обов`язків Уповноваженого у останній робочий день, перед днем звільнення, визначених у його заявах про звільнення, а саме – 01 грудня 2015 року. Після прибуття в Україну позивач дізнався, що його трудова книжка була передана невідомим йому шляхом до Інституту законодавства Верховною Ради України, де після звільнення з посади Уповноваженого його й було працевлаштовано. У першій декаді січня 2016 року під час відвідання Міністерства юстиції України здав робітникам Департаменту кадрової роботи та державної служби Міністерства юстиції України лікарняний листок, який був відкритий на його ім`я 01 грудня 2015 року та розписався, з пропозицією співробітника Департаменту кадрової роботи та державної служби у низці службових документів, копії яких йому не було надано та зміст яких він не пам`ятає. Усно позивачу було вказано, що його було звільнено з посади із затримкою через відповідні спеціальні рішення Міністерства юстиції України та уряду України, про зміст яких його ознайомлено не було й тому процедура його звільнення на той час мала для нього ознаки правомірності. У наступному, в березні 2018 року адвокат Ягунов Д.В., діючи в інтересах позивача згідно договору від 22 лютого 2018 року, звернувся до МЮУ із низкою адвокатських запитів, у яких серед іншого ставилося питання про порядок та підстави звільнення позивача з посади Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Жодної відповіді на ці запити від Міністерства юстиції України позивач або його представник не отримували. У наступному деталі та документальні обставини його звільнення були з`ясовані позивачем через отримання ним в лютому 2020 року відповідей на запити про отримання публічної інформації, основною з яких був лист Міністерства юстиції України від 28 лютого 2020 року №9870/ПІ-Б-261/14.1.

В прохальній частині позову позивач просить, серед іншого, визнати протиправною бездіяльність Міністерства юстиції України, яка полягає у невчасному опрацюванні та наданні подання Міністра юстиції до Кабінету Міністрів України через його Секретаріат про звільнення ОСОБА_1 з посади Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, невчасному виконанні Міністерством юстиції України розпорядження Кабінету Міністрів України про звільнення ОСОБА_1 з посади Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, не визначенні Міністерством юстиції України у трудовій книжці ОСОБА_1 норми закону про працю, за якою його було звільнено з посади Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, не наданні ОСОБА_1 письмового повідомлення про переміщення його трудової книжки після такого звільнення.

Так, з заяви позивача про поновлення пропущеного строку звернення суду вбачається, що про його звільнення позивач дізнався 29 грудня 2015 року та після прибуття в Україну дізнався, що його трудова книжка була передана до Інституту законодавства Верховною Ради України, де після звільнення з посади Уповноваженого його й було працевлаштовано. При цьому, у першій декаді січня 2016 року під час відвідання Міністерства юстиції України у Департаменті кадрової роботи та державної служби Міністерства юстиції України розписався у низці службових документів та усно йому було повідомлено, що його було звільнено з посади із затримкою через відповідні спеціальні рішення Міністерства юстиції України та уряду України.

Проте, в заяві позивач не зазначає про підстави, які перешкоджали йому дізнатися про невчасне опрацювання та надання подання Міністра юстиції до Кабінету Міністрів України через його Секретаріат про звільнення ОСОБА_1 з посади Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, невчасне виконання Міністерством юстиції України розпорядження Кабінету Міністрів України про звільнення ОСОБА_1 з посади Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, не визначенні Міністерством юстиції України у трудовій книжці ОСОБА_1 норми закону про працю, за якою його було звільнено з посади Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини та не наданні письмового повідомлення про переміщення його трудової книжки після такого звільнення ще з січня 2016 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином позивачу необхідно надати до суду належні докази звернення до суду з даною позовною заявою в межах строку, встановленого законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання позивачем до Одеського окружного адміністративного суду оригіналу квитанції про сплату судового збору за подачу даного позову та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного с для відповідача.

Керуючись ст. ст. 161, 169, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправної бездіяльності, стягнення моральної шкоди – залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення ухвали звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку та усунути недоліки позовної заяви.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.І. Свида